ВИДАТНИЙ ПЕДАГОГ. До 125-річчя з дня народження видатного педагога професором кафедри психології та соціології БДМУ Аллою Борисюк було підготовлено інформаційне повідомлення для студентів І курсу про основні здобутки й досвід соціального педагога та актуальні на сьогодні педагогічні ідеї. Проректор з науково-педагогічної роботи та виховання Ніна Зорій ознайомила присутніх із впровадженням основних положень педагогічної спадщини Антона Семеновича у діяльність студентського самоврядування, педагогічну практику, наголосила на визнанні здобутків педагога серед міжнародної педагогічної спільноти.
На початку 2000 року Німецьке товариство наукової педагогіки внесло працю ”Педагогічна поема” до списку 10 найбільш визначних педагогічних книг ХХ століття. А.С. Макаренка визнано одним із класиків виховання світового рівня.
Антон Макаренко впроваджував у практику педагогічний метод перевиховання неповнолітніх з девіантною поведінкою. Обґрунтував методику виховної роботи з дитячим колективом, поєднуючи навчання з працею, інтегруючи такі напрями виховання, як моральне, фізичне, естетичне. Розкрив значущість середовища, колективу, сім’ї у формуванні особистості. Стрижнем педагогічної спадщини А. С. Макаренка виступає соціально-педагогічне вчення про колектив. Під колективом педагог розумів зібрання людей, які об’єднані спільною метою, діяльністю, що спрямована на досягнення мети і містить органи самоуправління, координації.
Біографічна довідка.
Антон Семенович Макаренко – видатний педагог, письменник. Народився 13 березня 1888 р. у м. Білопілля Сумської області. Після закінчення Кременчуцького міського училища і педагогічних курсів при ньому, вчителював у містечку Крюкові і на станції Долинська. Упродовж 1912-1917 pоків навчався у Полтавському учительському інституті, після закінчення якого працював керівником педагогічного колективу, відповідав за виховання дітей Крюківського залізничного училища. З вересня 1920 р. був призначений керівником трудової колонії для неповнолітніх правопорушників і безпритульних у с. Ковалівка біля Полтави. У 1927 р. педагог очолив дитячу трудову комуну ім. Ф. Дзержинського у передмісті Харкова. У 1935-1937 pp. працював у Києві заступником начальника відділу трудових колоній. У 1936 р. за сумісництвом керував колонією для неповнолітніх у м. Бровари під Києвом. З 1937 р. проживав у Москві, займаючись літературною і суспільно-педагогічною діяльністю. Помер Антон Семенович в Москві 1 квітня 1939 р.
Матеріал підготувала: Алла Борисюк, професор кафедри психології та соціології БДМУ
