23 листопада на базі Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» для учнівської та студентської молоді краю проведено просвітницьку молодіжну акцію «Пам’ятаємо, ніколи більше…», присвячену пам’яті жертв Голодомору 1932 -1933 рр.
Розпочалася акція з тематичної виставки зі стендами про жертв Голодомору у фойє І поверху ЧОЦЕВ «Юність Буковини». Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та запалили лампадки.
Цьогоріч виповнюються 85-і роковини найстрашніших подій в історії України, внаслідок яких мільйони наших предків було замордовано голодом. Відбувалися вони в 1932 – 1933 роках, які стали не лише незагойною раною вітчизняної історії та ще однією «вічною» проблемою української суспільної й політичної думки, а й найбільшою гуманітарною катастрофою в історії людства.
На своєму шляху український народ зазнав чимало випробувань, проте кривава трагедія, що спіткала його в той нібито мирний час, затьмарила своїм жахом навіть воєнне лихоліття. Спланований і реалізований комуністичним режимом голодомор та масові політичні репресії поставили під загрозу саме існування української нації, а Україну з житниці Європи перетворили на землю колосальних людських страждань.
Кривава рана в історії народу ретельно замовчувалася. Про неї не можна було згадувати. Страх, який принесла й посіяла більшовицька влада, скував усім уста, наклав на них печать мовчання. Першими літописцями Голодомору стали українські поети і прозаїки, намагаючись осмислити катастрофу в слові ще в ті часи, коли над правдою про Голодомор тяжів «культ мовчання». Художні твори писалися і в Україні, і поза її межами – в еміграції. Першою працею про жахіття Голодомору в Україні став роман Уласа Самчука «Марія», а наймасштабнішим твором української літератури про Голодомор вважається роман Василя Барки «Жовтий князь». З плином часу з’являлися нові шедеври, нове осмислення фактів і наслідків штучного голоду.
Традиційно в останній тиждень листопада проводиться загальнодержавна акція «Запали свічку пам’яті» на знак вшанування невинних жертв Голодомору.
«Голгофа голодної смерті»
Кафедра суспільних наук та українознавства Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» щорічно долучається до цієї акції. Так, викладачі й студенти, проносячи біль страждань через себе, згадали страшну сторінку в історії України початку ХХ століття під час заходу-реквієму «Голгофа голодної смерті» та запалили кожен свою свічу пам’яті померлим від голоду (організатори – доценти Лариса Шутак, Галина Навчук та Алла Ткач). Світло тих свічок стало даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою, а зал на годину став Храмом Скорботи і Пам’яті.
Пам’ятаймо, що ставлення до Голодомору сьогодні (а воно далеко не однозначне в сучасному суспільстві) – критерій морального, духовного, ідейного розвитку людей, своєрідний іспит на патріотизм. І ми ні на крок не просунемося на шляху духовного відродження, якщо ступатимемо по рідних могилах, топтатимемо свою історичну пам’ять, а з нею – і свою гідність. Бо все просто: щоб нас шанував світ, варто самим себе шанувати!
Голодомори ХХ ст. в Україні
Доля держави, як і людська мінлива та не передбачувана. Хто є творцем долі людської нам невідомо, та що ми творимо долю держави – це безперечно так і це повинен усвідомлювати кожен її громадянин. Доля людини – це її життєвий шлях, доля держави – це її історія.
Жорстокість голодомору полягає передусім у тому, що голод не був наслідком стихійного лиха, посухи або неврожаю, він став результатом навмисної політики більшовицького режиму. Шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл та цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій супроти незгодних тоталітарна система створила для українців умови, які були несумісні з життям. Така політика більшовицького режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН про геноцид.
До Дня скорботи 21 листопада студенти коледжу БДМУ спеціальність «Медсестринство» мали можливість послухати лекцію ст. викладача кафедри суспільних наук та українознавства Л. Б. Потапової на тему «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні».
23 листопада зав. кафедри Мойсеєм А.А., ст. викладачем Потаповою Л.Б. та викладачем Андрієць В.І. разом зі студентами стоматологічного факультету (1-6 гр.) та студентами коледжу спеціальності «Фармація» було проведено круглий стіл на тему «Пам’ять голоду – пам’ять серця».
