Здоров’я – це перша і найважливіша потреба людини, яка визначає його здібність до праці і забезпечує гармонійний розвиток особистості.
Здоров’я є найважливішою передумовою до пізнання оточуючого світу, до самоствердження та щастя людини. У лікарів існує вислів: “Наш вік – це вік наших судин”. Гарний стан апарату кровообігу в значній мірі забезпечує здоров’я і довголіття людини.
Хвороби серцево-судинної системи
це проблема всіх розвинених країн світу, вони скорочують тривалість життя людини, є основною причиною інвалідизації, а також раптової смерті. В Україні смертність від цих хвороб є в кілька разів вищою ніж у країнах Європи та перевищує 60%. Відомі фактори ризику ішемічної хвороби серця – надлишкова маса тіла, пристрасть до куріння, низька фізична активність – починають формуватися саме в дитячому і підлітковому віці. Вегето-судинна дистонія, артеріальна гіпертензія, порушення ритму серця перестали бути рідкістю в дитячому і підлітковому віці. Тому, якщо ми хочемо мати в майбутньому здорове суспільство, то профілактичні заходи слід починати в ранньому дитинстві.
Спеціалісти Всесвітньої організації охорони здоров’я вважають, що три чверті всіх смертей можна попередити за допомогою відповідних змін способу життя, при цьому ефективність профілактики для зниження смертності при хворобах серця та судин більше ніж на 50 % пов’язана з модифікацією факторів ризику і на 40 % – з якісним лікуванням.
Щоб якомога довше залишатися здоровим необхідні: Повна відмова від куріння. Регулярна та адекватна фізична активність мінімум 30 хвилин п’ять разів на тиждень. Здорове харчування. Здоровий сон. Відсутність зайвої ваги. Артеріальний тиск нижче 140/90 мм рт. ст. Рівень холестерину крові нижче 5 ммоль/л (190 мг/дл). Нормальний рівень глюкози крові (<5,5 ммоль/л). Боротьба зі стресами або запобігання їх появі.
Формування здорового способу життя
є головним важелем первинної профілактики в зміцненні здоров’я населення через зміну стиля та укладу життя, його оздоровлення з використанням гігієнічних знань у боротьбі зі шкідливими звичками, гіподинамією та подоланням неблагополучних сторін, пов’язаних з життєвими ситуаціями.
Здоровий спосіб життя як форма активної фізичної життєвої діяльності людини включає в себе наступні основні елементи: розпорядок дня (раціонально складений), раціональний режим праці та відпочинку, гігієна харчування, правильне дихання, повноцінний режим сну, викорінення шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, масаж, фізичне загартування.
Особливе місце в режимі здорового способу життя належить розпорядку дня, певному ритму життя та діяльності людини. Режим кожної людини повинен передбачати певний час для роботи, відпочинку, прийому їжі, сну. Перерви між прийомами їжі не повинні перебільшувати 5-6 годин. Постійне тренування в процесі праці зміцнює наше тіло.
Паління, вживання алкоголю стало нормою життя у підлітків. У відмові від шкідливих звичок важливий приклад батьків. Загальновідомо, що паління прискорює процеси атеросклерозу та тромбоутворення в судинах, наприклад ризик виникнення інфаркту міокарда у кілька разів вище у курців порівняно з некурцями.
Рухова активність
Для нормального функціонування людського організму і збереження здоров’я необхідна певна “доза” рухової активності. За даними американської асоціації кардіологів, для здоров’я дорослим і дітям з 5 років необхідно щодня 30 хвилин помірного фізичного навантаження і 3-4 рази в тиждень по 30 хвилин інтенсивного фізичного навантаження.
Прикладом помірної фізичної активності є: ходьба швидким кроком 3 км за 30 хвилин; їзда на велосипеді 8 км за 30 хвилин; танці в швидкому темпі 30 хвилин; гра в баскетбол, волейбол 30 хвилин.
Щоденна ранкова гімнастика – обов’язковий мінімум фізичного тренування. Механізм захисної дії інтенсивних фізичних вправ закладений в генетичному коді людського організму. Чим інтенсивніше рухова діяльність у межах оптимальної зони, тим повніше реалізується генетична програма, і збільшуються енергетичний потенціал, функціональні ресурси організму і тривалість життя Вправи посилюють функціональну перебудову всіх ланок опорно-рухового апарату, серцево-судинної та інших систем , покращують процеси тканинного обміну.
Під впливом помірних фізичних навантажень збільшуються працездатність серця, вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів, підвищується фагоцитарна функція крові. Удосконалюються функція і будова самих внутрішніх органів, поліпшується хімічна обробка і просування їжі по кишечнику. У будь-якому віці за допомогою тренування можна підвищити аеробні можливості і рівень витривалості – показники біологічного віку організму і його життєздатності. Підвищення фізичної працездатності супроводжується профілактичним ефектом відносно чинників ризику серцево-судинних захворювань: зниженням ваги тіла і жирової маси, вмісту холестерину і тригліцеридів у крові, зменшенням ЛИП і збільшенням ЛВП, зниженням артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.
Крім того, регулярне фізичне тренування дозволяє в значній мірі загальмувати розвиток вікових інволюційних змін фізіологічних функцій, а також дегенеративних змін різних органів і систем (включаючи затримку і зворотний розвиток атеросклерозу). У цьому відношенні не є виключенням і кістково-м’язова система.
Виконання фізичних вправ позитивно впливає на всі ланки рухового апарату, перешкоджаючи розвитку дегенеративних змін, пов’язаних з віком і гіподинамією. Підвищується мінералізація кісткової тканини і зміст кальцію в організмі, що перешкоджає розвитку остеопорозу. Збільшується приплив лімфи до суглобових хрящів і міжхребцевих дисків, що є кращим засобом профілактики артрозу і остеохондрозу. Всі ці дані свідчать про неоціненний позитивний вплив занять оздоровчою фізичною культурою на організм людини.
Гігієна харчування
займається вивченням проблем повноцінного і раціонального харчування здорової людини, що має також значення для профілактики передчасного старіння. Це: дотримання рівноваги між енергією, що надходить, й енергетичними затратами організму під час виконання всіх видів діяльності впродовж доби; застосування збалансованого співвідношення білкових, жирових, вуглеводних, вітамінних і інших компонентів раціону; дотримання раціонального режиму харчування: регулярності, дрібності, оптимальний розподіл їжі протягом дня і під час кожного прийому.
Співвідношення вуглеводів, жирів і білків у здоровій їжі повинно складати у відсотках 60:30:10.
Образно це ілюструє так звана “піраміда здорового харчування”, яка запропонована американськими фахівцями. У ній об’єми різних продуктів представлені в порціях; облік вікових потреб організму в харчуванні і руховій активності орієнтується на вікові зміни обміну речовин, фізіологічних функцій і необхідної профілактичної спрямованості харчування. При виконанні цієї вимоги можна значно збільшити творче довголіття, попередити розвиток атеросклерозу, ожиріння, цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, порушення жирового обміну, обміну речовин тощо.
Найбільш ситним повинен бути обід. Вечеряти корисно не пізніше, ніж за 1,5 години до сну. Їсти рекомендується завжди в одні й ті самі години.
Їжа вживана з апетитом, краще засвоюється. Дуже важливо мати вільний час для засвоєння їжі. Раціональне харчування забезпечує правильне зростання й формування організму, сприяє збереженню здоров’я, високій працездатності та тривалості життя.
Правильне дихання є найважливішою функцією організму.
Воно знаходиться в тісному взаємозв’язку з кровообігом, обміном речовин, м’язовою діяльністю та здійснюється при безпосередній участі центральної нервової системи
Здоровий сон
Для збереження нормальної діяльності нервової системи та всього організму велике значення має повноцінний сон. Сон повинен бути достатньо тривалим і глибоким. Потреба в сні в різних людей неоднакова. В середньому ця норма складає близько 8 годин. Спати слід в добре провітреному приміщенні. У приміщенні треба вимкнути світло та встановити тишу.
Загартування
це комплексна система оздоровчих дій, спрямованих на досягнення стійкості (неприйнятності) організму до шкідливих для здоров’я метеорологічних і інших чинників. Розрізняють такі форми загартовування: сонячні і повітряні ванни; водні процедури (обливання, обтирання, душі, ванни, зимове плавання), народні форми (ходіння босоніж, використання лазень). Користь загартування з раннього віку доведена величезним практичним досвідом і спирається на солідне наукове обґрунтування.
Якщо у дитини або її батьків є скарги, є симптоми, а також, якщо обтяжена спадковість по серцево-судинним захворюванням, то слід, не відкладаючи, звернутися до фахівця у поліклініці. Для профілактики гіпертонічної хвороби у дітей і підлітків важливо раннє виявлення підвищеного АТ, етапне лікування, тривала диспансеризація із корекцією способу життя. Ці правила допоможуть в майбутньому жити без постійної загрози серцевих захворювань.
Матеріал підготували: Попелюк Н.О., Нечитайло Ю.М., кафедра педіатрії, неонатології та перинатальної медицини
