У рамках заходів до Дня алерголога та Дня здорового харчування (16 жовтня) співробітниками кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ організовані тематичні заходи із залученням студентів 5 курсу медичного та стоматологічного факультетів (анкетування та бесіди в школах).
Обізнаність населення Буковини щодо причин алергії
За період вересень 2015 – жовтень 2016 ми опитали та проаналізували дані майже 1,7 тис респондентів щодо розповсюдженості алергічних захворювань на Буковині, обізнаності населення щодо причин алергії.
За результатами проведеного нами анкетування зроблені наступні висновки:
На запитання «Чи мали місце випадки алергічних або схожих на них реакцій» – «так» відповіли 52% респондентів, а «чи знайоме вам поняття гіпоалергенна дієта» – 33%.
Значна частина опитаних досить чітко називали фактори, що провокують алергічні реакції, на перше місце поставивши харчові продукти (64%), на друге – лікарські препарати (54%), на третє – побутові алергени (14%).
Виявлена нами поширеність алергічних захворювань на окремі форми на Буковині складає: полінозу (сезонний риніт) – 6,5%, цілорічного алергічного риніту – 9%, бронхіальної астми – 4,3%, різних проявів алергічного дерматиту (атопічного, кропив’янки тощо) – 9, 5%.
Студенти в ході опитування та під час бесід інформували відповідачів:
Чому виникає алергія
Які продукти харчування викликають алергічні реакції найчастіше
Які прояви алергії бувають і як вони перебігають
Як попереджати виникнення харчової алергії
Чого слід уникати у харчуванні дітей та дорослих – алергіків
Отже основна мета сьогодення – це запобігти та зменшити ризик виникнення хвороб цивілізації. А тому навчання правил харчування і здоров’я є першочерговою необхідністю і пекучою проблемою.
Для підвищення рівня здоров’я хворому або здоровому недостатньо кинути палити на «один день», або змінити свою дієту на 1-2 тижні. Аби дійсно допомогти своєму організму та попередити захворювання, єдиний вірний шлях – докорінно змінити свій спосіб життя.
День алерголога та День здорового харчування.
Незважаючи на всі засоби профілактики та інформаційні заходи, в усьому світі спостерігається значне зростання алергічних захворювань, що стало глобальною проблемою. На лікування хворих на алергію в Європі, США тільки за офіційними даними щорічно витрачаються мільярди євро та доларів.
Сотні тисяч людей вмирають від бронхіальної астми, анафілактичного шоку, мільйони стають інвалідами. Через засоби масової інформації ми періодично дізнаємося про масові випадки ядухи у містах України, про випадки смерті від непереносимості лікарських засобів тощо.
Які причини цього?
Насамперед, слід пояснити, що алергія – це спотворена, неадекватно сильна імунна реакція організму переважно на такі чинники довкілля: природні (харчові продукти, пил, пилок, спори грибів, хутро тварин, епідерміс і отрута комах) або антропогенні (викиди підприємств, автотранспорту, хімічні речовини на виробництві і в побуті, лікарські препарати). Алергія виникає у схильних до цього осіб при незначній концентрації вищенаведених агентів (алергенів) в оточуючому людину середовищі, або при великій їх концентрації у всіх інших, практично здорових людей.
У більшості розвинених країн ставлення до алергології більш ніж шанобливе. Так, у 70-х роках минулого століття сенатор США Е.Кеннеді закликав вважати медикаментозну алергію загальнонаціональною проблемою, тому що вона вражала до 140 тисяч американців щорічно.
Слід розуміти, що в Україні реєстрація випадків звернення за медичною допомогою не відображає стану розповсюдженості алергічних захворювань. З одного боку, зрозуміло, що до лікарів самостійно звертаються, головним чином, пацієнти із вираженими проявами захворювання. При цьому, переважна більшість хворих звертається до лікарів широкого профілю, що, внаслідок певних особливостей вітчизняної статистики, також призводить до неврахування істинної частоти алергій. Фахівцями доведено, що розповсюдженість алергічних захворювань, яку встановлено при цілеспрямованому дослідженні (вона є близькою до істинної) є у 6-10 разів вищою за ту, яка реєструється офіційно.
Матеріал підготувала: Наталія Каспрук, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології
