ПОГЛЯД ПСИХОЛОГА. Здатність кохати когось, як і потреба бути коханою людиною – невід’ємна складова людської психіки. Таємничість даного почуття, його сутність упродовж багатьох тисячоліть цікавила людину.
Окреслити дефініцію “кохання” намагалися і філософи, і хіміки, і біологи, і філологи, і математики, і психологи… Та жодна наука не спромоглася дати вичерпного визначення, оскільки кохання – це багатогранне почуття, що інтегрує емоційні, духовні, фізичні, когнітивні та інші вияви людини.
Упродовж багатовікового існування людської культури кохання вважалася однією з основних моральних цінностей. Про кохання складали вірші, оспівували це почуття у музичних творах, зображали на полотнах. Воно надихало на героїчні подвиги та спонукало людей на неймовірні вчинки.
Минають століття, але й досі це почуття зафарбоване в різні кольори й містить низку різноманітних відтінків. Одних кохання окрилює, другим сприяє самовираженню, третім приносить щастя, для когось слугує запорукою сімейного затишку… Поняття кохання надзвичайно ємке і вміщує неосяжну гаму різноманітних емоцій, визначити які для себе може лише кожен індивідуально. Це залежить від ставлення до життя загалом та до кохання зокрема, від здатності переживати й виявляти свої емоції і почуття. З кохання людина народжується, кохання виступає складовою її життя.
Психологічна цінність кохання
Психологічна цінність кохання полягає у тому, що воно, слугуючи стимулом до діяльності, сприяє розвитку особистості, збагачує її життя, заохочує саморозкриття, виховує почуття відповідальності за себе й за іншу людину, сприяє самопізнанню та розумінню іншої людини.
Закохана людина здатна інакше сприймати навколишню дійсність, змінити своє ставлення до неї. Кохання надихає на творчість, активізує потенціал. Додає відчуття легкості, наповнює новою енергією, що пробуджує інтерес до життя, бажання ставити нові цілі та їх досягати.
Кохання сприяє особистісному розвитку, оскільки додає впевненості у собі, відроджує почуття власної гідності, розкриває найкращі якості. Змушує особистість працювати над собою, змінюватися, підніматися на вищий щабель розвитку.
У коханні можуть поєднуватися полярні емоційні стани: насолода й страждання, радість і смуток, сміливість і страх, захоплення і гнів тощо. Переживання почуття кохання у кожної людини індивідуальне, особливе, неповторне.
Кохання вміщує пристрасть (привабливість тіла), дружбу (привабливість душі), повагу (привабливість розуму). Всі ці компоненти взаємодоповнюють один одного.
З часом почуття кохання стає менш бурхливим, проте більш стабільним, реалістичним, надійним, а відтак, обіцянки – більш усвідомленими, вчинки – обміркованими та зваженими.
Загальновідомо, що закохані люди хворіють рідше, живуть довше, щасливіше, гармонійніше, дають життя здоровим нащадкам.
Кохання як біохімічний процес
Кохання також розглядають і як біохімічний процес. До так званої “формули кохання” входить фенілетиламін – сполука, концентрація якої в організмі різко зростає, коли ми закохуємося, і яка детермінує відчуття збудження, ейфорії, сексуальне бажання під час закоханості. Ще одним біохімічним супутником кохання є окситоцин, так званий “гормон симпатії”. Ця речовина виділяється в організмі жінки під час пологів і відіграє важливу роль у налагодженні процесу лактації. Підвищення концентрації окситоцину відзначається і в чоловіків, які люблять свою партнерку та дітей. Також у “формулі кохання” особливе місце займають ендорфіни – гормони щастя і задоволення.
Гормони активізують біохімічні процеси в організмі, в результаті чого відбувається зміна поведінки як на фізичному, так і на психологічному рівнях.
Варто пам’ятати, що
людина, яку кохаєте ви, не зобов’язана кохати вас;
людина не зможе когось покохати, якщо не навчиться любити себе;
неможливо обрати інтенсивність кохання, але можна обрати напрям розвитку стосунків;
стосунки вимагають клопіткої праці;
кохання передбачає здатність брати і здатність давати;
щоб бути цікавою для коханої людини, необхідно розвиватись, самовдосконалюватись, а не розчинятись у ній;
про кохання більше свідчать дії, аніж гучні слова.
Уникнути міжособистісних конфліктів у стосунках допоможе розуміння Вашої мови кохання та мови кохання Вашого партнера.
П’ять мов кохання
Гері Чепмен описав п’ять мов кохання:
1. Мова слів схвалення
Якщо це Ваша мова кохання, значить, Вам дуже важливо чути слова освідчення і кохання, компліменти, похвалу, вдячність за те, що Ви зробили.
2. Мова якісного часу
Якісно проведений час – це час близькості, час діалогу, спілкування, спільної діяльності, можливості поділитися з партнером своїми тривогами, думками, враженнями тощо.
3. Мова подарунків
Подарунки завжди приємні. Вони не обов’язково повинні бути дорогими. Більш цінна увага, яку Ви виявляєте через подарунок.
4. Мова служіння
Це форма вияву кохання, коли заради іншої людини Ви виконуєте певну роботу, допомагаючи в буденних справах: прибиранні, приготуванні їжі тощо.
5. Мова дотиків
Для людей, у яких домінує мова дотиків, важливо фізично відчувати близьку людину: торкатися до неї, тримати за руку, відчувати її дотики, обійми тощо. Для них фізична близькість містить у собі й душевну.
Кохайте і будьте коханими!
Матеріал підготувала: Алла Борисюк, професор кафедри психології та соціології
