Гіперплазія ендометрія (ГЕ) посідає одне з провідних місць в структурі гінекологічної патології. ГЕ розвивається на тлі гіперестрогенії, коли естрогени стимулюють ріст клітин, зв’язуючись з відповідними рецепторами у ядрах клітин ендометрія.
Найвища частота захворювання припадає на пізній репродуктивний та пременопаузальний вік (до 85%). В 45-61% випадків ГЕ поєднується з іншою патологією ендометрія, аденоміозом, міомою матки. Частота рецидивів гіперплазія ендометрія висока і становить 25-78%. Клінічно, найчастіше, ГЕ проявляється аномальними матковими кровотечами, що є причиною госпіталізації, втрати працездатності, зниження якості життя жінки. Прогресування захворювання, відсутність адекватного лікування може стати причиною розвитку раку ендометрія.
До факторів ризику розвитку ГЕ (відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної, третинної медичної допомоги при гіперплазії ендометрія 2021 року) відносяться:
- менструальні фактори: (раннє менархе, ендокринне безпліддя, відсутність в анамнезі пологів, пізня менопауза тощо);
- пухлини яєчників, які секретують естрогени, зокрема, гранульозно-клітинна пухлина;
- ятрогенні фактори: (гормональна терапія, препаратами, які містять естрогени);
- супутні захворювання: (ожиріння, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба тощо);
- спадкові фактори: (обтяжений сімейний анамнез по раку молочної залози, яєчників, ендометрія, кишківника).
Знання та правильна оцінка факторів ризику, а також рання діагностика
ГЕ, сьогодні, є єдиними ефективними засобами профілактики даної патології.
Завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ,
д.мед.н., професор Кравченко Олена Вікторівна
