У свій час академік І.П. Павлов,
визнаючи важливе значення генетики для медицини, стверджував: «Наші лікарі повинні як азбуку знати закони спадковості… Втілення в життя наукової істини про закони спадковості допоможе позбавити людство від багатьох скорбот і горя». Успішне завершення проекту «Геном людини» у 2003 році ознаменувало початок нової ери в науці і, можливо, у недалекому майбутньому кожен із нас матиме змогу замовити особисту карту геному – своєрідну «інструкцію користувача», на якій записані будуть таємниці нашого тіла, що дозволить прогнозувати можливі захворювання та своєчасно здійснювати їх профілактику.
У рамках заходів до Дня науки на кафедрі гігієни та екології 27 квітня був організований круглий стіл «Сучасні досягнення медичної генетики» з нагоди Міжнародного дня ДНК. У проведенні круглого столу взяли участь викладачі кафедри, студенти ІІІ курсу 24 групи (спеціальність «Лікувальна справа») та 2 групи (спеціальність «Педіатрія»). Розпочала захід керівник студентського гуртка, старший викладач О.В. Кушнір, яка розповіла присутнім про один із сучасних наукових напрямків БДМУ з вивчення молекулярно-генетичних аспектів патології людини. Вона навела приклади впливу поліморфізму генів на фенотипові прояви артеріальної гіпертензії, дисбактеріозу кишечника, вродженої глухоти і приглухуватості.
Студенти представили цікаві презентації. Петро Зубанов розповів про основні напрямки генетичних досліджень та методи генної терапії. Ольга Федорів у доповіді «Нутригеноміка: вплив харчування на геном людини» розповіла про один із сучасних напрямків нутриціології на стику дієтології та генетики, який вивчає вплив основних складових харчового раціону на експресію генів. Ангеліна Дячук навела приклади впливу дефіциту вітамінів та мікроелементів на розвиток геномно-протеомних порушень. Катерина Семенова та Наталія Склярчук детально розповіли про роль генетичних чинників у розвитку аутизму. Валерій Заяць провів вікторину, у якій навів цікаві відомості з історії вивчення ДНК, а Марія Бунько представила інтелектуальний кросворд, відгадування якого допомогло присутнім перевірити свої знання з генетики. Учасники круглого столу взяли активну участь у обговоренні впливу способу життя на реалізацію генетичних чинників. Підводячи підсумки, доцент Фундюр Н.М. зазначила, що молекулярно-генетичні методи діагностики відкривають нові можливості щодо прогнозування розвитку захворювань та тяжкості їх перебігу, фармакогенетично детермінованого лікування та генної терапії, що дозволить реалізувати принцип персоніфікованої медицини, сформульований більше 200 років тому М.Я Мудровим – «лікувати самого хворого, а не хворобу».
