Щорічно, починаючи з 2000 року,
22 травня відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття (International Day for Biological Diversity). Це свято-заклик до кожної людини, чиїм домом стала наша планета.
“Міжнародний день біологічного різноманіття” не створює святкового настрою, тому що проблеми біологічного різноманіття очевидні. Біологічне різноманіття є основою життя. Його збереження є необхідним для існування людини. На жаль, інтенсивність використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та знаходяться під загрозою зникнення численні види та екосистеми, постійно зростає загроза генному фонду…
Історія
Програма ООН з навколишнього середовища у 1988 році впровадила робочу групу експертів, що повинні були вирішити проблеми потреби у міжнародній конвенції з біорізноманіття. У 1989 році була організована група правових експертів для підготовки правової бази створення міжнародної конвенції. 22 травня 1992 року в Найробі на Конференції з проблем усиновлення було представлено фінальний текст угоди про створення Конвенції з біологічного різноманіття.
Міжнародний день біологічного різноманіття спочатку був призначений на дату 29 грудня, коли вступила в силу Конвенція з біологічного різноманіття. Проте така дата була не дуже зручною для проведення міжнародного дня, адже на кінець грудня в багатьох державах припадають національні свята, тому в 2000 році було вирішено проводити Міжнародний день біологічного різноманіття 22 травня.
Конвенція про біологічне різноманіття являє собою міжнародну угоду, покликану сприяти збереженню та раціональному використанню запасів біорізноманіття та його вигод на справедливій і рівноправній основі. Основною метою Конвенції є збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях.
Проблеми біологічного різноманіття
Всесвітній союз охорони природи виділяє сім основних факторів, що сприяють втраті біологічного різноманіття:
— Втрата та фрагментація природного середовища;
— Конкуренція з боку інвазивних видів;
— Забруднення навколишнього середовища;
— Глобальні кліматичні зміни;
— Опустелювання;
— Зростання населення і надмірне споживання;
— Безрозсудне використання природних ресурсів.
Різним формам життя, що існували на Землі, завжди необхідно було пристосовуватися до зміни клімату. Саме ця необхідність адаптації великою мірою і призводила до тих еволюційних змін, завдяки яким і з’явилися сучасні рослини і тварини.
Однак можна з упевненістю говорити про те, що серйозні зміни клімату є однією з найбільших загроз для існування біологічної різноманітності планети.
Зміни ландшафту, які стають наслідком вирубки лісу, пожеж і процесів урбанізації, ускладнюють виживання багатьох видів. Різні елементи інфраструктури, без яких ми сьогодні не можемо уявити своє сучасне життя, завдають великої шкоди існуванню багатьох видів.
Проблема полягає в тому, що деякі види не здатні пристосуватися до нової обстановки, тому вони і вимирають. До втрати біорізноманіття часто призводить опустелювання, яке зазвичай викликане кліматичними змінами і діяльністю людей. Дерева вирубуються, а заходи для їх відновлення не приймаються. Інтенсивний випас худоби стає причиною зубожіння пасовищ, це змушує їх мешканців шукати собі нові ареали проживання.
Безрозсудна експлуатація природних ресурсів стала в наші дні дуже поширеною проблемою. Ліси вирубуються заради палива, водні ресурси використовуються для господарських потреб, осушуються болота для будівельних цілей і т.п.
Найбідніші верстви населення, добуваючи засоби для існування, майже повністю змушені залежати від навколишнього середовища.
Одні види вимирають, а інші з’являються. Якщо баланс цих двох процесів порушиться, і вимирання почне домінувати, то життя на Землі може повністю зникнути.
Темпи сучасного зникнення рідкісних видів надзвичайно великі.
Біологічне різноманіття Землі складається з 8,7 мільйонів біологічних видів (± 1,3 млн). З них описано 1,6 млн. Кожну годину на землі зникає 3 види живих організмів, тобто майже 30 тисяч на рік. Скорочення видів тварин і рослин викликає деградацію екосистеми. В результаті відбувається опустелювання земель, скорочення продуктивності земельних угідь і, врешті, погіршення умов життя. Будь-який живий організм грає свою роль в екосистемі і представляється часткою харчового ланцюга, які складаються в харчові мережі. Якщо одна частинка такого ланцюга випадає, під загрозою знаходиться вся екосистема.
За останні 400 років планета втратила біля 100 видів лише хребетних тварин. На даний час приблизно 22 тисячі видів рослин і тварин знаходяться на межі зникнення. Зникаючими називаються види, чисельність яких стрімко зменшується або вже досягла критичного рівня в межах свого ареалу.
В Україні внаслідок господарювання, особливо за останнє століття, відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування. Різко зменшилася площа, зайнята природними угрупованнями — до 29%, в т. ч. лісами — до 14,3% території країни. Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, в т. ч. важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками, відмічено прояви девастації та синантропізації екосистем, що загрожує втратою гено-, цено- та екофонду та формує соціально-екологічний дискомфорт населення.
У той же час Україна має багату біоту, яка нараховує понад 25 тис. видів рослин (5100 судинних рослин, більше 15 тис. грибів і слизовиків, більш ніж 1 тис. лишайників, майже 800 мохоподібних і близько 4 тис.водоростей) і 45 тис. видів тварин (понад 35 тис. комах, майже 3,5 тис. інших членистоногих, 1800 найпростіших, 1600 круглих червів, 1280 плоских червів та 440 кільчастих червів серед більш ніж 44 тис. безхребетних, близько 200 риб і круглоротих, 17 земноводних, 21 плазунів, близько 400 птахів і 108 ссавців із хребетних) та характеризується певним ендемізмом та реліктовістю.
Каміло Мора (Camilo Mora) з університету Гавайїв і його колеги з канадського університету Далхаузі (Dalhousie University) визначили масштабовані схеми, які присутні в біологічній систематиці на різних рівнях (царство, тип, клас і так далі) і дозволяють передбачити загальне число видів планети, виключаючи бактерії та інші мікроорганізми.
Так, чим вище ми піднімаємося по цій піраміді життя, тим рідше трапляються нові відкриття. (Повідомлення про опис нових родів іноді приходять, а ось новин про відкриття нових родин і вже тим більше класів в останні роки не було.) Ці та інші висновки наведені у статті, опублікованій в журналі «PLoS Biology».
Під час роботи біологи виявили кілька інших цікавих фактів. Наприклад, аналіз показав, що деякі групи вивчені краще за інших: 72% передбачених наземних рослин (близько 298 тисяч видів) вже задокументовано, у той час як наземних тварин «спіймано» лише 12%, а наземних грибів – і зовсім лише 7%.
Взагалі, з часів, коли Карл Лінней запропонував першу таксономічну класифікацію, минуло 250 років. З тих пір було описано близько 1,2 млн. видів (близько 14% від передбачених).
Навіщо біологам уявлення про те, скільки саме видів живе на нашій планеті? Мора вважає, це знання задовольнить базовий науковий інтерес. Втім, це не тільки фундаментальні дані, є в них і деяке практичне значення. Не знаючи, скільки на Землі тварин і рослин, вчені не можуть сказати, яку кількість ми можемо собі дозволити втратити, щоб залишилися стабільними ті екосистеми, від яких залежить життя всього людства. Нажаль, дослідники впевнені, що більш точних даних світ не отримає і в найближчі кілька століть.
Тому, давайте зробимо все можливе, щоб не втратити жодного виду, від мікроскопічної бактерії до гіганта-слона і тоді, наша планета, з усім її неймовірним біорізноманіттям, також відповість нам добром.
Матеріал підготувала: асистент кафедри гігієни та екології К.Ю.Яворенко
