БАТЬКАМ. За твердженнями науковців, хвороби нирок та сечовивідних шляхів у дітей залишаються нагальною проблемою в педіатрії, яка несе в собі суттєве соціальне навантаження. Поширеність захворювань нирок і сечової системи у дітей впродовж останніх 5 років в Україні зросла з 40 до 56/1000 дитячого населення.
Інфекції сечової системи (ІСС) є найбільш поширеними інфекціями у дітей до 2 років та посідають друге-третє місце серед усіх інфекцій дитячого віку, поступаючись лише захворюванням дихальних шляхів та кишковим інфекціям. Хронічне пієлонефритичне рубцювання формується в дуже молодому віці через комбінацію ІСС, iнтраренального рефлюксу та міхурово-сечовідного рефлюксу. Інколи рубцювання виникає внутрішньоутробно. Як наслідок може розвинутися артеріальна гіпертензія і хронічна ниркова недостатність.
Спровокувати захворювання нирок у дитячому віці може будь-яке переохолодження, перенесені гострі застудні захворювання – ГРЗ, гострі бронхіти, ангіни, хронічний тонзиліт.
Симптоми хвороби нирок у дітей
Якщо дитина зблідла, з’явилися явища інтоксикації, або у дитини раптово підвищилась температура без катаральних явищ. У дітей раннього віку захворювання нирок нерідко протікають під маскою розладів шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота та пронос). При гломерулонефриті звертає на себе увагу блідість шкірних покривів, з’являються набряки та головний біль (як ознака підвищення артеріального тиску). Батькам також слід звернути увагу, чи не порушився ритм сечопуску: після трьох років у дитини акт сечовипуску в середньому 5-8 разів на день з однаковими проміжками у часі. Якщо у дитини збільшується частота сечовипуску більше 10-12 разів на день маленькими порціями, або навпаки – 2-3 рази на добу великими порціями, слід одразу ж звернутися до лікаря.
Як не пропустити ускладнень після перенесених гострих застудних захворювань?
Після перенесених гострих застудних захворювань треба робити аналіз сечі в обов’язковому порядку. При цьому найкраще зробити кілька аналізів сечі через певний проміжок часу повторно. Кожній дитині, навіть при нормальному самопочутті, рекомендується двічі на рік робити загальний аналіз сечі. Раз на рік, особливо діткам першого-другого року життя, треба робити УЗД нирок та сечових органів. Якщо у когось в родині є захворювання сечовидільної системи, УЗД раз на рік дитині треба робити обов’язково.
Які особливості перебігу захворювань сечовидільної системи у дітей?
За останнє десятиріччя змінився перебіг захворювання і хвороби нирок все частіше стають малосимптомними.
Частота гострого пієлонефриту в структурі нефрологічної патології в дітей змінюється від 10 до 15% випадків і визначається у 2,1-4,8% дівчаток та 1,2-1,6% – хлопчиків. Серед дітей першого року життя у 30% випадків пієлонефрит виникає у періоді новонародженості; у 85% випадків – у перші 6 міс життя і зустрічається з однаковою частотою як у дівчаток, так і у хлопчиків. У періоді раннього віку на пієлонефрит хворіють переважно дівчатка (75%). Значне зростання частоти захворювання у дівчаток пубертатного віку пов’язано з анатомо-фізіологічними особливостями будови сечових шляхів та особливостями гормонального фону.
Пієлонефрит – це неспецифічне мікробно-запальне захворювання нирок передусім з ураженням тубуло-інтерстиціальної тканини та чашково-мискової системи.
Найчастіше розвиток пієлонефриту спричиняє бактеріальна інфекція, що є коменсалом кишечнику (бактерії, які живуть у кишечнику здорових людей. Головними шляхами інфікування нирок є висхідний (80%) та гематогенний. При кишкових інфекціях, дисбактеріозі можливий лімфогенний шлях інфікування. Згідно з даними сучасних досліджень, розвитку пієлонефриту передує порушення уродинаміки, тобто утруднення нормального відтоку сечі. Порушення уродинаміки з розладом внутрішньониркового кровообігу та лімфообігу може бути обумовлене наявністю природжених вад розвитку органів сечової системи.
Гострий гломерулонефрит (ГН) – це гостре імунно-запальне захворювання клубочкового апарату нирок, що виникає після бактеріальних, вірусних, грибкових і паразитарних інфекцій. Захворювання може привести до ниркової недостатності, тому при перших же симптомах необхідно звернутися до лікаря.
Чи можна запобігти захворюванням нирок у дітей?
Щоб не захворіли нирки, найкраще запобігати різним інфекційним захворюванням, особливо таким, як ангіна, скарлатина, запалення легенів, грип, гострі респіраторні вірусні інфекції. Крім того, важливе профілактичне значення має систематичне лікування вогнищ хронічної інфекції (хронічний тонзиліт, каріозні зуби, тощо). Головним запобіжним заходом переходу гострого пієлонефриту та гломерулонефриту у хронічний є їхнє своєчасне розпізнавання, яке дуже часто можливе тільки при свідомій позиції з боку батьків. У таких випадках потрібно беззастережно дотримуватися усіх рекомендацій лікаря-нефролога.
Який режим у дитини, яка має (мала) проблеми з нирками?
При проблемах з нирками протипоказані переохолодження та надмірні фізичні навантаження. Це не означає, що дитину неодмінно потрібно звільнити від занять з фізичної культури. Можливо, лікар просто порекомендує йому відвідувати заняття в спеціальній групі. Пам’ятайте, що деякі захворювання сечової системи можуть бути причиною медичних протипоказів щодо профілактичних щеплень, тому слід обов’язково поінформувати вихователя чи класного керівника дитини і шкільного лікаря або медсестру про перенесене захворювання нирок.
Матеріал підготував: Володимир Безрук, доцент кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини
