Сон нам життєво необхідний.
Під час нормального і здорового сну в нашому організмі відбуваються унікальні відновні процеси, без яких нам було б важко відчути бадьорість і компенсувати повноту наших сил. Ідея відзначати «День сну» з’явилася давно.
Вперше Всесвітній день сну (World Sleep Day) був проведений 14 березня 2008 року й з того часу відзначається щорічно в рамках проекту ВОЗ із проблем сну та здоров’я.
Європейські країни давно оцінили важливість і користь заходів, присвячених «Всесвітньому дню сну», який відзначається в п’ятницю другого повного тиждня березня. У цей день активізується соціальная реклама, проводяться конференції й симпозіуми, присвячені проблемам сну та впливу розладів, пов’язаних з його порушенням, на здоров’я людини та суспільство в цілому.
В 2016 році Міжнародний день сну припадає на 18 березня.
Сон — особлива форма існування організму, не менш складна, ніж денне неспання. Під час правильного перебігу сну організм відновлює сили, витрачені на денну активність, «приводить себя в порядок». Саме тому здорова людина прокидається з відчуттям свіжості й приливу сил. Сон допомогає мозку позбутися зайвого, «зчищуючи» з нейронних сполучень непотрібні білки. Збалансоване харчування, правильна організація режиму дня, достатній час для сну — необхідні умови для збереження фізичного й психічного здоров’я на довгі роки.
В середньому, кожна людина проводить уві сні третину свого життя.
Доведено, що тривалі періоди недосипання негативно впливають на якість життя: зникає почуття гумору, з’являється дратівливість, замкнутість, зацикленість на одних і тих же проблемах. Втрата лише 4 годин сну знижує швидкість реакції на 45%. Погіршується пам’ять, можливе загострення різноманітних захворювань. Медики називають неякісний сон сходинкою до майбутніх інсультів, інфарктів та інших серйозних захворювань. Недосипання не тільки знижує працездатність, але й призводить до нервових розладів. Відсутність або нестача сну впливає на продуктивність, увагу, довготривалу пам’ять і підштовхує до вживання стимуляторів, наркотиків та алкоголю. Це також веде до втомлення, стурбованості, розчарування, гніву, імпульсивної поведінки, збільшення ваги, ризикованої поведінки за кермом і не тільки, підвищення кров’яного тиску, зниженню імунітету та стресостійкості та багатьох інших неприємностей. У той же час, нормальний сон – один з дієвих способів профілактики серцево-судинної патології, ожиріння, сезонних емоційних розладів.
За даними медичної статистики в світі від тих чи інших порушень сну страждає вже більш як 50% всього населення, за останні 100 років загальна тривалість нічного сну зменшилася на 20%.
Найбільш поширене захворювання сну – безсоння (наукова назва – інсомнія). На цю недугу страждають від 11 до 35% дорослого населення різних країн світу. Серед основних причин безсоння відзначаються гострий та хронічний стресс, неврози, якими наповнені наші будні. Частіше від безсоння страждають люди після 50 років і жінки. Юристи та працівники сфери освіти, культури і мистецтва потенційно перебувають у групі ризику до прояву цього захворювання. Найчастіше безсоння підстерігає своїх жертв восени, що пов’язане зі зменшенням тривалості світлового дня, і навесні, коли загострюються різні розлади нервової системи й порушення настрою. Інсомнія тягне за собою зниження концентрації уваги, дратівливість і погіршення настрою, спричиняє послаблення імунітету в цілому.
Стара істина стверджує ? «сон – найкращі ліки», і результати досліджень останніх років підтверджують справедливість народної мудрості.
Вважається, що життя в індустріальному суспільстві шкідливо впливає на сон. Люди, існуючи в умовах цивілізації, страждають від хронічного недосипання, продовжуючи бадьору активність після настання природної темряви завдяки штучному освітленню.
Антропологи з Університету Нью-Мексико спростували це розповсюджене уявлення, прослідкувавши за режимом дня аборигенних племен сучасних мисливців-збирачів. Виявляється, що в середньому мисливці-збирачі сплять 6 годин 25 хвилин на добу, що відповідає нижній межі тривалості сну сучасних дорослих європейців та американців. Як вважають автори статті, сон тривалістю 8-9 годин є порівняно недавнім феноменом. Він пояснюється переселенням людей з Африки в більш високі широти, де ночі довші, ніж на екваторі. Крім того сучасній людині потрібна більша тривалість сну для якісної обробки великого об’єму інформації, який накопичується протягом дня.
У сучасному світі недосипання являє собою серйозну проблему. Доктор Пол Келлі із Оксфордського університету вважає, що необхідні суттєві зміни в режимі дня сучасної людини [Paul Kelley. Honorary Clinical Research Associate in the Sleep and Circadian NeuroscienceInstitute].
Єксперименти по дослідженню циркадіанних ритмів показали, що середньостатистична дитина не починає належним чином концентруватися на навчальній роботі до 8:30. Аналогічним чином, 16-річному слід починати навчання о 10 годині ранку для досягнення найкращих результатів, а студенти повинні починати заняття об 11-ій ранку. Доктор Келлі вважає, що просте зміщення шкільного розкладу може підвищити успішність на 10 %. Раніше він був завучем середньої школи Монксітану в Північному Тайнсайді, де переніс час початку занять з 8:30 на 10-ту ранку, і виявив, що число вищих оцінок зросло на 19 %.
Келлі заявив, що майже всі студенти втрачають близько 10 годин сну на тиждень, тому що вони змушені вставати рано. «Просто змінивши час початку занять, ми можем покращити якість життя цілого поколіня дітей», – сказав він.
У той же час, компанії, які починають робочий день раніше, імовірно, також знижують продуктивність працівників. Однак, незважаючи на це та подібні дослідження, які час від часу з’являються в наукових часописах, інерційна система державного управління не приділяє цій проблемі достатньої уваги, посилаючись на складність розрахунку та узгодження робочого часу підприємств та навчальних закладів.
Ще одним важливим і цікавим для дослідників аспектом сну є сновидіння. Сучасне обладнання дозволяє привідкрити завісу над таємницею сновидінь, і науковці з різних країн охоче це роблять. Так, відомо, що нічний сон протікає фазово зі змінами фази повільного сну на фазу швидкого, коли людина бачить сновидіння. В цей час її очі швидко рухаються під закритими повіками. Спеціалісти давно підозрювали, що ці рухи якось пов’язані із візуальним (зоровим) рядом, який уявляється увісні, однак ця гіпотеза до цього часу не була підтверджена на практиці. Учені з США, Франції та Ізраілю [The University of New Mexico Health Sciences Center Program in Sleep Medicine] опублікували результати дослідження, яке на основі спостережень за активністю мозку 19-ти добровольців підтверджують її справедливість. Більше всього уваги вони приділили медіальній скроневій частці – ця ділянка мозку задіяна не в обробці зорової інформації що надходить до мозку, а її пригадуванні, що власне й відбувається під час сну.
Спочатку дослідники з’ясували, як активуються нейрони в медіальній скроневій частці під час неспання. Для цього вони показували піддослідним фотографії, а потім просили їх пригадати зображення. Приблизно через 0,3 секунди після демонстрації картинки, а також під час пригадування, в досліджуваній ділянці мозку спостерігався специфічний спалах активності нейронів. Аналогічну активність учені зареєстрували в цій ділянці й під час фази швидкого сну, при чому кожен новий спалах виникав після того, як людина рухала очима.
Більш глибокі дослідження нейрональної активності мозку під час сну й неспання найближчим часом дозволять зробити припущення навіть про те, що саме снится людині, а можливо й об’єктивно аналізувати сновидіння.
Сподіваємось, що сухі наукові факти не зменшать для Вас привабливість сну і таємничість сновидінь.
Нехай цей день буде для Вас ще одним приводом приділити увагу своєму сну, а разом з тим і здоров’ю. Приємного, здорового повноцінного Вам сну!
Матеріал підготувала: доцент кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата Ясінська Олена Вікторівна.
