Дуже важливо, як ви спілкуєтеся із людиною, що перебуває у стані дистресу.
Особи, які щойно пережили кризову подію, можуть бути пригніченими, стривоженими чи спантеличеними. Деякі люди можуть звинувачувати себе у тому, що сталося. Зберігаючи спокій і проявляючи розуміння, ви допомагаєте людям у стані дистресу почуватися більш безпечно та захищено, відчути, що їх розуміють, поважають і належним чином піклуються. Деякі особи, які щойно пережили стресову ситуацію, можливо, захочуть розповісти вам про те, що з ними трапилось. Вислухати чиюсь історію — це вже велика підтримка.
Рекомендації про те, що слід говорити і робити. Найголовніше — залишайтеся собою, поводьтеся природно і будьте щирі, пропонуючи допомогу і турботу.
Що слід робити та говорити?
- Знайдіть тихе місце для розмови, мінімізуйте зовнішній вплив.
- Поважайте приватність. Розповідь людини має залишатися конфіденційною, якщо це доречно.
- Будьте поруч із людиною, але дотримуйтеся дистанції, прийнятної для віку, статі та культурних традицій цієї людини.
- Демонструйте, що ви слухаєте, наприклад, кивайте головою, говоріть «гм…».
- Будьте терплячими та спокійними.
- Надайте достовірну інформацію, ЯКЩО вона у вас є.
- Чесно кажіть, що ви знаєте, а що — ні. «Я не знаю, але спробую дізнатися».
- Надавайте інформацію так, щоб людина вас розуміла — говоріть просто.
- Покажіть, що ви розумієте їхні почуття, або знаєте про важливі події, про які вони розповідають, наприклад, про втрату домівки або смерть близької людини. «Мені дуже шкода…»
- Відзначте сильні сторони людини і те, як вона змогла подбати про себе.
- Дозволяйте людям поринути в мовчання.
Текст згідно: WHO Psychological first aid: guide for field workers
20-21. (2017b). Перша психологічна допомога: Посібник для працівників на місцях.
Матеріал підготували: Богдан Сумарюк та Ірина Герасим’юк, асистенти
кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка
