ОБМІН ДОСВІДОМ. 2 квітня в м. Київ відбулось засідання форуму експертів “Розробка та впровадження нових підходів до антибактеріальної терапії гострого пієлонефриту”. На нього були запрошені провідні фахівці-урологи України, які займаються проблемами діагностики та лікування інфекцій сечових шляхів.
Ведучими на форумі були професор Сергій Возіанов – директор Інституту урології АМН України (м.Київ) та професор Сергій Пасєчніков – завідувач кафедри урології Національного медичного університету ім.Богомольця (м.Київ). З доповідями виступили професор кафедри хірургії та урології БДМУ Валерій Зайцев, завідувач кафедри урології ДМА професор Віктор (Дніпропетровськ), завідувач кафедри урології ДНМУ професор Юрій Серняк (Донецьк).
Метою скликання форуму було обговорення надзвичайно важливого питання щодо раціонального використання антибіотиків при інфекціях сечових шляхів та постійного збільшення резистентності інфекційних збудників до антибактеріальної терапії.
Відомо, що інфекції сечових шляхів займають друге місце після інфекцій респіраторного тракту. До 24 років близько 30% жінок мають в анамнезі щонайменше один епізод вище вказаних інфекцій, який потребує призначення антибактеріальної терапії.
На форумі були обговорені Національних та міжнародні рекомендації та інші офіційні документи щодо лікування гострого пієлонефриту, розглядалась ситуація з наявним підходом до вибору антибіотиків при гострому пієлонефриті в Україні. Було відзначено, що після виходу останнього наказу МОЗ України по лікуванню гострого пієлонефриту (2008 р.) відбулись значні зміни в наших знаннях щодо чутливості різних збудників до антибактеріальної терапії та з’явились нові дані, які свідчать про постійне зростання резистентності інфекційних збудників. Так, на даний час, як по європейським, так і по даним російських вчених, найбільша резистентність відзначається щодо беталактамних антибіотиків (препаратів групи пеніциліну та цефалоспоринів) та сульфаніламідних препаратів за виключенням хіба що комінації сучасних цефалоспоринів з інгібіторами беталактамази. Фторхінолони, які довгий час (і досі) були препаратами вибору для лікування інфекцій сечових шляхів, показують дуже неоднозначні результати – в частині клінік вони досі достатньо активні проти багатьох збудників, а по іншим даним резистентність до них значно виросла.
Напрацювання лікарів БДМУ
В цьому плані важливим практичним моментом є вибір антибактеріальної терапії у конкретній клінічній ситуації у хворого з гострим пієлонефритом з врахуванням особливостей чутливості інфекції в даному відділенні, чому була присвячена доповідь професора БДМУ Валерія Зайцева. Він презентував результати пілотного дослідження чутливості збудників гострого пієлонефриту серед хворих, які були проліковані в урологічному відділенні ОКЛ м.Чернівці. В дослідження було включено 52 хворих з діагнозом гострий пієлонефрит, віком від 18 до 67 років. Було проведено засів сечі з визначенням чутливості збудників до 5 груп препаратів (всього 22 препарати). В доповіді було показано, що загалом більше третини склали нечутливі штами (34,6%), дещо менше – слабо чутливі (23,1%), чутливі штами мікроорганізмів визначались менше ніж в половині випадків (42,3%). У 17% пацієнтів інфекція була стійка до всіх визначених збудників (від 3 до 8 для кожного пацієнта). Найбільша резистентність була виявлена до представників аміноглікозидів (75%), середня (близько 45-49%) – до препаратів груп цефалоспоринів, фторхінолонів та доксициклинів, найменша (жодного нечутливого штаму) – до карбапенемів. Було зроблено висновок, що лікування гострого пієлонефриту повинно проводитись відповідно міжнародним стандартам (приміром, в останній класифікації пієлонефриту для кожного хворого в діагнозі повинна вказуватись резистентність бактерій) та враховувати всі особливості даного хворого. Крім того, вказувалось на нерідку надмірність використання антибіотиків в клінічній практиці, що теж сприяє розвитку стійкості до них.
За результатами обговорення даної проблеми було прийнято звернення до МОЗ України з пропозицією перегляду існуючих правових документів щодо діагностики та лікування гострого пієлонефриту, перш за все з метою врахування збільшення резистентності мікроорганізмів до стандартної натепер терапії та корекції алгоритму призначення антибактеріальних препаратів в світі отриманих останніми роками даних.
Матеріал про форум надав: професор кафедри хірургії та урології Валерій Зайцев
