3 грудня на кафедрі клінічної імунології, алергології та ендокринології
проведено круглий стіл зі студентами 4 курсу 11 групи на тему “Профілактика судинних ускладнень цукрового діабету” (доцент кафедри Ілюшина А.А.).
Як відомо, цукровий діабет – складне хронічне і на сьогоднішній день, невиліковне захворювання, що має безліч додаткових ускладнень. Ускладнення цукрового діабету поділяють на гострі і хронічні, і якщо гострі (важка гіпоглікемія, діабетичний кетоацидоз і т.д.) цілком можливо запобігти, то хронічні мікросудинні ускладнення цукрового діабету, такі як діабетична ретинопатія, полінейропатія або нефропатія рано чи пізно з’являться у більшості пацієнтів. Дуже часто поява ускладнень призводить хворого на цукровий діабет до інвалідності і провокують ранню смертність.
Причиною виникнення ускладнень є хронічне підвищення вмісту цукру в крові.
Ускладнення – найчастіше результат безвідповідального ставлення до лікування, але нерідко вони з’являються і як перша ознака діабету (при діабеті типу 2) у пацієнтів, які раніше не знали про хворобу.
Ускладнення цукрового діабету розвиваються поступово і спочатку зовсім не впливають на самопочуття і якість життя пацієнтів, саме це є причиною пізньої діагностики та знижує ефективність лікування, оскільки ті ускладнення, які себе вже проявили, найчастіше вимагають більш тривалого лікування, яке не завжди буває ефективно на пізніх стадіях захворювання. Тому, чим суворіше пацієнти контролюють рівень цукру в крові, тим менше ймовірність появи у них ускладнень цукрового діабету.
Деякі органи більш чутливі до ушкоджуючої дії високого рівня цукру – вони страждають в першу чергу, будучи т.зв. «органами-мішенями» цукрового діабету. Одне з перших і найбільш страшних для більшості пацієнтів є ураження сітківки очей. У результаті впливу високого рівня цукру стінки судин очного дна стають крихкими, ламкими, збільшується кількість крововиливів. Чим більше крововиливів – тим більше розростань сполучної тканини і утворення нових неповноцінних судин, які можуть давати масивні крововиливи. Це веде до підвищення ймовірності відшарування сітківки і загибелі частини зорових клітин. Якщо зміни виникають в периферичному відділі очного дна, то пацієнт довгий час не помічає зниження гостроти зору (при відсутності відшарування сітківки) і не усвідомлює тяжкості стану. Пошкодження центральної зони очного дна проявляється швидше – у вигляді швидкого зниження гостроти зору і змушує звернутися до лікаря.
Основним, якщо не єдиним методом профілактики ретинопатії є нормалізація рівня цукру в крові, а найпростіший спосіб виявлення навіть початкових змін судин сітківки – огляд очного дна, який, крім того, дає можливість оцінити стан диска зорового нерва і в якійсь мірі оцінити вплив діабету на нервову систему і головний мозок. Вчасно помічені ознаки ураження сітківки дають можливість негайно приступити до лікування і попередити подальші зміни, а значить, врятувати зір хворого. Саме з цієї причини хворим на цукровий діабет потрібно проходити огляд у окуліста не рідше 1 рази в рік (а краще частіше). Для лікування ретинопатії використовують препарати, що покращують мікроциркуляцію, але вони малоефективні при розвитку ретинопатії, особливо на фоні підвищеного цукру крові; вітаміни і антиоксиданти – регулюють вуглеводний та ліпідний обмін, що захищають клітини організму від шкідливої дії цукру. Призупинити розвиток ретинопатії можна і оперативним шляхом – методом лазерної фотокоагуляції, але, на жаль, метод не абсолютний, після лазерної фотокоагуляції не завжди наступає відновлення нормальної гостроти зору, але вона допомагає запобігти погіршення.
Нирки є свого роду фільтром, який виводить непотрібні речовини з організму з сечею. Підвищення рівня цукру в крові призводить до ураження дрібних судин нирок, через які відбувається фільтрація сечі і виведення шлаків. При ураженні нирки починають пропускати і корисні для організму речовини (глюкоза, білок). На цьому заснована рання діагностика ураження нирок. Ранньою ознакою ураження нирок є мікроальбумінурія – поява в сечі білка альбуміну, що перевищує нормальне значення. На цій стадії лікування ще може запобігти прогресуванню ураження нирок, але якщо не вжити заходів на ранній стадії, то далі з сечею починають виділятися більш великі молекули білка – протеїн (протеїнурія), порушується швидкість клубочкової фільтрації (СКФ), підвищується артеріальний тиск, розвиваються набряки, погіршується робота нирок аж до розвитку ниркової недостатності. Профілактика нефропатії – знову ж контроль і підтримання нормального рівня цукру крові. Для виявлення ранніх змін – контроль загального аналізу сечі, визначення рівня мікроальбуміну в сечі (не рідше 2 разів на рік). Якщо виявлений підвищений рівень альбуміну в сечі, необхідно посилити контроль за рівнем цукру в крові. Крім того, рекомендується обмежити кількість кухонної солі і тваринного білка в їжі.
Одне з пізніх ускладнень цукрового діабету – ураження нижніх кінцівок (частіше всього стоп), при цьому відбувається ураження судин і нервів нижніх кінцівок. Ці зміни проявляються у зниженні чутливості ніг (больовий, температурної), а значить, більш легкої травматизації, розвитку виразкових дефектів стоп, гангрени. Такі ураження нижніх кінцівок називаються діабетичною полінейропатією. Дуже часто на тлі зниження чутливості ніг дрібна травма, потертість залишаються непоміченими. Незабаром туди потрапляють і починають розмножуватися бактерії – з’являється запалення, а при відсутності лікування та виразковий дефект, який заживає дуже погано на тлі підвищеного цукру, і при відсутності лікування може призвести до гангрени нижніх кінцівок. Ці прояви, зазвичай, об’єднують терміном «діабетична стопа».
Дані прояви потребують медичної допомоги – обстеження для визначення характеру і ступеня ураження і лікування препаратами, що поліпшують стан нервів і судин (антиоксиданти, препарати на основі вітамінів). Але найкращий ефект від лікування, знову ж таки, з’являється лише за умови нормалізації цукру в крові. Існує ряд профілактичних заходів, які дозволяють не допустити розвиток ураження ніг: регулярне (не рідше 3-4 разів на рік) обстеження – оцінка тактильної/температурної/вібраційної чутливості ніг.
Правила догляду за ногами:
- щодня мийте ноги теплою водою, після чого витирайте їх м’яким рушником, не забуваючи про міжпальцеві проміжки;
- при наявності ороговілої шкіри обробіть ці ділянки пемзою або спеціальною пилочкою для шкіри (не металевою). Не використовуйте для цих цілей лезо або ножиці. При сухій шкірі стоп після миття змастіть їх жирним кремом для ніг (крім міжпальцевих проміжків);
- дуже обережно обробляйте нігті – обрізайте прямо, не заокруглюючи куточки, а краще підпилюйте їх пилкою;
- щодня оглядайте стопи ніг, щоб не допустити розвитку пошкоджень, тріщин і садна;
- щодня міняйте шкарпетки і панчохи, ніколи не ходіть босоніж і не надягайте взуття на босу ногу;
- для зігрівання ніг користуйтеся теплими шкарпетками, а не грілкою або гарячою водою, так як із-за зниження чутливості можна отримати опік;
- щодня оглядайте взуття: немає в ньому стороннього предмета, так як все це може призвести до потертості шкіри стоп;
- правильно вибирайте взуття в магазині: не купуйте жорстке, вузьке взуття. При зниженні чутливості ходіть за покупкою з картонним відбитком вашої стопи;
- при наявності грибкового ураження нігтів або шкіри стоп необхідно користуватися спеціальними антімікотичними засобами (нітрофунгін, клотримазол, ламізил тощо);
- при ушкодженні шкірного покриву (тріщина, подряпина, поріз) використовуйте для обробки безбарвні антисептичні розчини (мірамістин, діоксидин 1%);
- при загоєнні пошкодження стопи необхідно відразу звернутися до лікаря кабінету «Діабетична стопа».
Проведено величезну кількість досліджень з контролю за діабетом і причинами розвитку ускладнень, і всі вони говорять про те, що ускладнень цукрового діабету можна уникнути і жити як здорова людина, тільки за однієї умови – якщо ви самі навчитесь керувати діабетом, жити з ним у мирі та підтримувати цукор в крові на рівні здорової людини.
Матеріал підготувала: доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології, к.мед.н. Ілюшина А.А.
