11 грудня – Міжнародний день гір. Гірське повітря значно чистіше, ніж міське, оскільки не містить стільки пилу, різноманітних промислових відходів та вихлопних газів, а також характеризується високим вмістом негативно заряджених іонів кисню та озону.
Гірський клімат позитивно впливає на резервні можливості дихальної системи, кровообігу, покращує обмінні процеси організму. Жителі гірських районів вкрай рідко страждають на ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу та атеросклероз. Внаслідок тривалого перебування в гірському середовищі покращується робота дихальної, судинно-серцевої, та центральної нервової систем, стимулюється робота кісткового мозку як кровотворного органу, підвищується вміст еритроцитів та гемоглобіну в крові, покращує самопочуття, імунітет, підвищується продуктивність праці.
Методи лікування гірським повітрям
Значна кількість хвороб дихальної, кровоносної, серцево-судинної та центральної нервової систем пов’язані із порушенням обміну кисню між клітинами. Останнім часом дедалі частіше в медицині набувають поширення методики лікування гірським повітрям (оротерапія) та лікування розрідженим повітрям із зниженим складом кисню (гіпокситерапія). Ці методи мають за мету натренувати клітини і привчити їх функціонувати за умов зниженого вмісту кисню в атмосфері і тим самим активувати порушені механізми обміну киснем. Як наслідок, покращується мікроциркуляція в органах і клітинах, регенерують пошкоджені судини, збільшується кількість антитіл, що відповідають за імунітет, стимулюється робота ендокринної системи.
Унікальні властивості клімату гір активно використовуються в санаторно-курортному лікуванні. Навіть після нетривалого перебування в гірських районах самопочуття хворих значно поліпшується, основні показники наближаються до норми.
Лікування гірським повітрям застосовується для профілактики і лікування таких захворювань:
- серцево-судинної системи (ішемія серця, дистонія, гіпертонія);
- хронічні захворювання дихальної системи (бронхіт, астма);
- гіпопластична та залізодефіцитна анемії;
- виразка шлункового тракту та дванадцятипалої кишки;
- неврози та неврологічний стан;
- ендокринні захворювання та ін.
Повітря в Карпатах прохолодне і свіже, що робить дихання набагато легшим. Це особливо важливо для людей з астмою або іншими респіраторними захворюваннями. Мікроклімат Українських Карпат сприяє глибоким вдихам, які є корисними в разі проблем з функцією легень. Користь гірського повітря також високо оцінена людьми, які страждають на анемію.
Варто підкреслити, що чистота повітря в горах також доведена відсутністю шкідливих бактерій і алергенів. Завдяки цьому перебування в горах має позитивний вплив на здоров’я туристів, які борються з атопічним дерматитом або іншими шкірними захворюваннями. Вологість самого повітря позитивно впливає на наше здоров’я. Якщо хтось схильний до частих застуд, то карпатське повітря «прочистить» легені. На якість повітря в Карпатах впливає, зокрема, велика кількість зелені. Багато видів рослин, які ростуть в цій області, є унікальними.
Користь карпатських хвойних лісів
Повітря карпатських хвойних лісів містить фітонциди, здатні пригнічувати ріст і розмноження хвороботворних бактерій. Хвойний карпатський ліс є справжньою фабрикою фітонцидів. За добу 1 гектар соснового карпатського бору виділяє в атмосферу майже 5 кг фітонцидів, а 1 гектар ялівцевого лісу – приблизно 30 кг. Цієї кількості цілком достатньо, щоб уберегти населений пункт середньої величини від багатьох напастей та захворювань. Летючі речовини, проникаючи крізь легені й шкіру в організм людини, вбивають і загальмовують розвиток хвороботворних мікроорганізмів, захищають його від інфекційних захворювань. Фітонциди нормалізують серцевий ритм і артеріальний тиск, беруть участь в обміні речовин, сприятливо впливають на кровообіг у мозку, стан печінки, бактерицидну активність шкіри, психіку людини й взагалі на всю систему імунітету. Не випадково люди, які живуть в лісових та гірських районах, набагато менше схильні до захворювань верхніх дихальних шляхів, порівняно з людьми, які живуть у містах.
Крім фітонцидів, повітря карпатського хвойного лісу насичене легкими негативними аероіонами й смолистим ароматом. Ефірна олія, що міститься у хвої, окислюється киснем і виділяє в атмосферу значну кількість цілющого озону. Від впливу летючих речовин, що виділяються хвоєю кедра, сосни, ялини, ялиці, ялівцю, збільшується життєва ємність легенів, заспокоюється нервова система, знімаються напруга та втома. Сосна, туя західна, модрина європейська, ялина звичайна, ялівець стимулюють кровотворення і діяльність серцево-судинної системи, підсилюють біоструми мозку, знижують рівень цукру в крові, усувають головний біль, покращують самопочуття і настрій.
Тому людям, які страждають на захворювання органів дихання, різні нервові розлади, безсоння, карпатське повітря рекомендується як перший лікувальний засіб.
Корисні фітонциди також і тим, хто займається спортом, оскільки допомагають уникнути спортивної анемії: летючі речовини підвищують стійкість еритроцитів до нестачі кисню, майже удвічі збільшують термін їхнього життя, позитивно впливають на функцію всієї системи крові. Тому спортивні заняття (наприклад, пробіжки) набагато корисніше й ефективніше здійснювати в карпатському хвойному лісі. Та й звичайні прогулянки в таких місцях можуть стати чудовою оздоровчою процедурою.
Інформацію підготувала доцентка кафедри медичної біології та генетики Катерина Власова
