Війна росії проти нашої держави триває вже дев’ятий рік. А взагалі повномасштабна кривава «спецоперація» проти українського народу і всього українського триває вже шостий місяць, знищуючи на своєму шляху усе живе – від людини, тварини, рослини до житлової, культурної і промислової інфраструктури міст, містечок, сіл і селищ. На територіях, де проводилася їхня «демілітаризація» залишилися одні згарища і мінні поля.
Дивитися на це все важко пересічному українцю та людям доброї волі, не говорячи вже про людей, яким ці місця були рідними, де вони народилися, жили, ростили своїх дітей, раділи і планували майбутнє своєї родини і держави. Жахіття, яке прийшло на наші мирні землі не могло навіть приснитися, а не те що статися явно. Ці неочікувані, а тому психологічно гострі нелюдські події, підвищили рівень травматизації. Здавалося, що це – тимчасова стресова ситуація, однак яка перетворилася у тривалий стрес, який переживають усі українці вже більше 160 днів поспіль, безумовно, окрім колаборантів, яких ще досі носить українська земля. Людська психіка по різному зреагувала на гіперстрес.
Одним фізично боляче говорити навіть з рідними, колегами, друзями. Люди уникають спілкування, намагаються усамітнюватися, їм хочеться побути на одинці зі своїм горем. Їм важко вимовляти навіть найпростіші слова, які застрягають в горлі, озвучувати свої думки, не вистачає сил підтримувати розмову, висловлювати свої потреби. Саме так. Фізично не можливо. Такі субспупорозні стани – не рідкість під час дії екстремальної ситуації. Вони частіше виникають у людей переважно художнього типу і потребують психологічної та психіатричної допомоги.
Буває й навпаки. Ви говорите багато, не можете спинитися, телефонуєте всім рідним, знайомим і малознайомим без явної потреби, обговорюючи та вирішуючи не завжди важливі на даний момент проблеми, навіть нелогічні. Не можете ні на секунду зупинитися, вам потрібно бути весь час в психологічному русі. У таких людей спостерігається психічне збудження, що також потребує психологічної корекції, а у деяких випадках – медикаментозного лікування.
У багатьох, хто пройшов через гирло війни, втратив близьких, майно, виникає раптова гостра нестерпна лють до тих, хто спричинив їхню біду чи до чогось або когось, які не мають прямого відношення до їхнього горя. Такі стани відчуття ненависті виникають і у людей, які раніше були врівноваженими й не могли подумати, що здатні відчувати щось настільки сильне. Це стан переважання емоцій над усвідомленими людськими почуттями спостерігається у людей, які перебувають у стані емоційного вигорання з фізичною і психічною астенізацією. Такі стани потребують консультування фахівця.
Інформація подана доцентом Світланою Русіною та лікарем Русланою Нікоряк
