В наш час лікарі та фізичні терапевти стикаються з найрізноманітнішими причинами уражень периферичних нервів, особливо, в цей нелегкий час для України, що пов’язано зі складними ушкодженнями нервів внаслідок дії вибухових пристроїв, вогнепальних та проникаючих поранень.
Ураження периферичних нервів поділяється на первинне та вторинне. Первинне ураження нерва, як правило, є наслідком тієї самої травми, яка пошкоджує кістку або суглоб. Вторинне ураження нерва виникає внаслідок інфекції, рубця, судинні ускладнення, включаючи гематому, артеріо-венозну фістулу, ішемію або аневризму.
Рання діагностика та терапія ураження периферичних нервів можуть бути складними після поранення, особливо у тих, хто має комплексну політравму. На ранніх стадіях ураження периферичних нервів діагностика та терапія є ключовими для мінімізації подальшого неврологічного ураження та розвитку вторинних ускладнень.
Спостереження та консервативна терапія (наприклад, модифікація активності, ортезування, електростимуляція) показані при більшості закритих травм, які мають високу швидкість спонтанного відновлення, тоді як відкриті травми, як правило, вимагають хірургічного лікування.
Хірургічні втручання, якщо вони доступні, можуть включати первинну реконструкцію (від кінця до кінця), яка з’єднує два кінці відірваного нерва і є ідеальним хірургічним варіантом. Пересадка нервів є іншим підходом, який може бути використаний пізніше, ніж первинне відновлення, але все одно має відбуватися протягом двох років після первинної травми. Трансплантати можуть бути або аутотрансплантатом, за допомогою якого здорова нервова тканина пересаджується з іншого місця власного тіла пацієнта, або аллотрансплантатом, де використовується комерційно оброблений каркас.
В тому чи іншому випадку важливою є рання реабілітація, тобто одразу як стан здоров’я пацієнта стабілізується і вона полягає у наступному:
Менеджмент набряку
Набряк є нормальною реакцією на травму і важливим етапом загоєння рани. Однак надмірний набряк може негативно вплинути на загоєння ран і переломів, підвищити ризик ускладнень, таких як компартмент-синдром із триваючою компресією на нерв, і призвести до скутості, зменшення діапазону рухів, посилення болю та довгострокового порушення або деформації. Менеджмент набряку полягає у положенні кінцівки, використання м’язової активності у не уражених частинах кінцівок, використання протинабрякових пов’язок та застосування фізіотерапевтичних протинабрякових методів, таких як високоінтенсивна магнітотерапія, контактна діатермія, пресотерапія, електротерапія.
Менеджмент болю
Контроль і модуляція болю є складною роботою, яка часто є основною причиною, по якій пацієнти звертаються за послугами до фахівців з реабілітації. Оцінювання рівня болю є ключовим та потребує максимального контролю для того, щоб терапія була більш комфортною і змістовною. Фармакологічне лікування буде залежати від типу болю, але нейропатичний біль реагує на габапентин, амітриптилін та прегабалін.
Обсяг руху
Вправи для покращення обсягу рухів, що включають пасивні, активно-пасивні та активні рухи уражених і навколишніх м’яких тканин і суглобів є корисними для загоєння та відновлення, і їх слід виконувати протягом дня принаймні 4-6 разів на день. Під час мобілізації кінцівки або нейронної мобілізації слід подумати про плавне ковзання нерва, нейродинаміка, щоб не пошкодити уражений нерв.
Позиціонування та ортезування
Позиціонування та ортезування стануть ключовим аспектом терапії уражених периферичних нервів для підтримки оптимального положення та вирівнювання суглоба, уникнення подальшого пошкодження та зменшення болю.
Поступово прогресуючі вправи
Індивідуальні прогресуючі поступові вправи повинні використовуватися відповідно до потреб кожного пацієнта для збільшення сили, переходячи від ізометричних до антигравітаційних до вправ з опором. В гострій фазі для деяких уражень периферичних нервів з іншими складними ушкодженнями ізометричні вправи можуть бути єдиними дозволеними вправами. Прогрес може бути досягнутий шляхом: збільшення кількості підходів та/або повторень вправ у переході з положення сидячи в положення стоячи, тривалості сидіння поза ліжком та тренуванні мобільності крокуванням (що важливо для мінімізації втоми).
Перенесення ваги
Після того, як будь-які переломи та/або ураження нерва стабілізоване, зафіксоване або знерухомлене слід якомога швидше почати переносити вагу як для руки, так і для ноги, щоб стимулювати руховий контроль і нервові шляхи.
Психологічні особливості
Хронічний нейропатичний біль має виснажливу дію, спричиняючи емоційний стрес і зниження якості життя, а також підвищує ризик посттравматичного стресового розладу , депресії або тривоги. Кінцевою метою є не просто зменшити біль, а й покращити якість життя, чого можна досягти лише за умови лікування депресії, тривоги та розладів сну.
Освіта пацієнтів та сім’ї
Навчіть пацієнтів або осіб, які ними опікуються, брати на себе деякі елементи терапії, якщо вони можуть безпечно повторити їх без вашого нагляду (завжди перевіряйте спочатку). Пацієнти повинні повторювати терапію кілька разів на день, щоб бути ефективним і мати можливість продовжувати після виписки.
Матеріал підготував асистент кафедри медичної біології та генетики Сметанюк Олексій
