Традиційно березень в Україні, зокрема й у Буковинському державному медичному університеті, проходить у відзначенні важливої для кожного свідомого патріота дати – річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
На жаль, цьогоріч, в умовах розрухи внаслідок розв’язаної Росією війни, постійних бомбардувань українських міст і сіл, багато запланованих заходів не відбудуться. Однак на тлі цих подій увиразнюється вагома роль українського Пророка у пробудженні й становленні національної свідомості українців, їх високого патріотичного піднесення сьогодні.
Варто зазначити, що вшанування Велетня національного духу, звернення до його творчості та її популяризація є основою сучасної україноцентричної державної ідеї та необхідною умовою успішного утвердження нашої державності. Адже Шевченкова творча спадщина – це ціла академія для нашого народу, якій може по-доброму позаздрити будь-який люд світу. В цій академії сконцентровано все: наша мова, історія, звичаї та традиції, наша мораль, етика й естетика, національна філософія, основи українознавства та державотворення, найвища духовність, наше минуле, сучасне і майбутнє. Окрім того, Т. Шевченко – це завжди сучасно й в епіцентрі того, що ми називаємо українським культурно-історичним світом, бо він волею історії ототожнений з Україною.
Вплив Генія на формування свідомості й світогляду нації – неоціненний, незбагненний. Він не був політиком, але на його ідеях сформувалось чимало громадських організацій і партій. Він не був полководцем, але його слово підняло до збройної боротьби мільйони українців… Одним із джерел теперішнього єднання українців у боротьбі за свою незалежність стало саме шевченківське розуміння народом долі України. Студенти-медики як майбутня еліта – культурна, політична й інша – теж повинні по-шевченківськи подивитися на нинішній стан України та українського народу, щоб розуміти й визнавати насамперед свою відповідальність за все, що відбувається в державі. А для цього треба добре вивчити не тільки творчість національного Пророка, а й історію свого народу, як закликає сам «апостол правди і свободи, нескорений борець за волю України»:
…Та читайте од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тої коми,
Все розберіть… та спитайте
Тоді себе: що ми?
Чиї сини? Яких батьків?
Ким? За що закуті?
…Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Почуймо ж врешті його заклик і почнімо трудитися розумно «во ім’я матері нашої України безталанної. Амінь.» І нехай у кожного в серці запанує та велика любов до України, до історії свого народу, яку проніс через своє життя Т.Шевченко, бо і сьогодні він звертається до нас словами:
Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
І тільки тоді «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі». Бо лише «у своїй хаті – своя правда, і сила, і воля».
Матеріал підготувала: Галина Навчук, доцент кафедри суспільних наук та українознавства
