COVID-19, спричинений SARS-CoV-2, що розшифровується як важкий гострий респіраторний синдром коронавірус-2, є, перш за все, респіраторним захворюванням, але почасти може пошкоджувати й інші органи і системи, включаючи мозок. Шкоду від середнього ступеня тяжкості коронавірусної інфекції можна, навіть, порівнювати зі шкодою мозку від інсульту.
Подібно до вірусів важкого гострого респіраторного синдрому (SARS) та близькосхідного респіраторного синдрому (MERS), SARS-CoV-2 уражає мозок людини. Когортні дослідження, а також велика кількість повідомлень вказують на значні неврологічні розлади у пацієнтів з COVID-19.
Ураження центральної нервової системи, таких як неспецифічна енцефалопатія (головний біль, сплутаність свідомості та дезорієнтація), вперше було задокументовано у 25% пацієнтів, госпіталізованих в Ухані (Китай).
Дослідження в Європі повідомили про більш високі показники ураження ЦНС – 69% у французькому дослідженні і 31%, включаючи зміни психічного статусу (психоз) – у Великобританії. Також відомий синдром дисекзекутивності, що включає в себе неуважність, дезорієнтацію або погано організовані рухи у відповідь на команду (у 33% пацієнтів виписаних з лікарні). Більше того, нейрорентгенологічні докази мікроструктурного пошкодження та порушення функціональної цілісності мозку через 3 місяці спостереження у пацієнтів, які одужали від COVID-19, вказують на потенційні довгострокові неврологічні наслідки у пацієнтів із тяжким ураженням COVID-19.
Гострі цереброваскулярні порушення, які зазвичай проявляються у вигляді ішемічного інсульту, й інколи, у вигляді внутрішньомозкових крововиливів, стали клінічними ознаками COVID-19. Існують також численні повідомлення про випадки енцефаліту з ураженням стовбура мозку.
Важливими факторами ризику тяжкого перебігу COVID-19є старший вік, артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет (ЦД), ожиріння та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).
Ці самі фактори є предикторами зниження когнітивної функції (т. зв. когнітивна крихкість). Саме тому, ураження ЦНС з неврологічними проявами частіше зустрічається у пацієнтів старшого віку та у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19.
Нижче спробуємо розібратися, який існує механізм впливу вірусу на ЦНС
Відомо, що коронавіруси людини володіють нейротропізмом і викликають пошкодження ЦНС шляхом прямої токсичності або активації імунної відповіді хазяїна. Схильність SARS-CoV-2 викликати ушкодження судин головного мозку значно збільшує ризик хронічного ураження мозку не тільки через кумулятивний деструктивний ефект мультифокальної церебральної ішемії або крововиливу, але й, потенційно, через хронічні постінфекційні ускладнення, такі як дисфункція ендотеліального та гематоенцефалічного бар’єру і підвищення прозапальних цитокінів у головному мозку. Раніше повідомлялося, що довгострокове зниження когнітивних функцій і нейродегенерація з атрофією гіпокампу ускладнюють системне запалення, пов’язане з тяжким сепсисом. Ці органічні зміни, що виникають спільно із стресом навколишнього середовища, спричиненим переживаннями перебування в палатах інтенсивної терапії, страхом пандемії та соціальними обмеженнями, сприяють розвитку нервово-психічних патологій, включаючи великий депресивний розлад, біполярний розлад, різні психози, обсесивно-компульсивний розлад та посттравматичний стресовий розлад.
Інфекція чинить виражений негативний вплив на когнітивну функцію, що зберігається, навіть, після одужання. Найбільший когнітивний дефіцит спостерігався в пацієнтів, які перебували на механічній вентиляції. Його порівнюють із пошкодженням при інсульті і характеризують еквівалентним середньому 10-річному віковому зниженню (-8,5 бала за шкалою IQ). У пацієнтів із легким перебігом COVID-19, які лікувалися вдома, зниження когнітивної функції менше, але також статистично та клінічно значиме.
Нейропсихіатричні наслідки COVID-19, на даний момент, являють серйозну клінічну проблему, яка призводить до зниження розумових здібностей людей в усьому світі. COVID-19 впливатиме на здоров’я і благополуччя людей ще довго після того, як пандемія закінчиться. Тому подібні дослідження довгострокових ефектів коронавірусу на здоров’я людини вкрай важливі.
Матеріал підготувала асистент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Юлія Бойко
