Щороку вже 16 років поспіль 20 грудня рішенням Генеральної Асамблеї ООН в усьому світі відзначається Міжнародний день солідарності людей.
Світова спільнота почала активніше демонструвати свою єдність не тільки в схожості переконань, але і в конкретних діях, спрямованих на взаємодопомогу і підтримку кожної людини на планеті. Цей день – нагадування про поширення смертельно небезпечних захворювань, про війни, про глобальні проблеми навколишнього середовища та масову бідність, яка й досі панує в багатьох країнах.
І саме заради привертання уваги медичної спільноти до глобальних проблем напередодні Дня солідарності було організовано захід серед студентів І-ІІІ та V курсів у стінах бібліотеки БДМУ (електронний читальний залі) на тему: День солідарності: Гострі питання поширення смертельно небезпечних захворювань доцентками кафедри медичної біології та генетики Юлією Ломакіною (із залученням 72 кураторської групи 3-го курсу), Катериною Власовою та доценткою кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Анютою Сидорчук (із залученням 41 кураторської групи 5-го курсу).
Своєю доповіддю доцентка Анюта Сидорчук привернула увагу студентів до питань профілактики тропічних захворювань (малярії, лейшманіозу, жовтої лихоманки, геморагічної гарячки Ебола, шистосомозу, анкілостомозу, філяріїдозів, африканського трипаносомозу, дракункульозу, хвороби Шагаса, вірусу Ебола) особливо серед мандрівників, що є актуальним з огляду на розширення міжнародних контактів, розвитку туризму, виїзду на роботу і навчання в інші країни, а також виїзду до тропічних країн.
Студенти 1-3их курсів представили цікаві доповіді, під час яких активно обговорювалися гострі питання поширення, профілактики та діагностики смертельно-небезпечних захворювань. Студенти 5-го курсу наводили клінічні приклади із яскравим описом симптомів небезпечних захворювань (дифтерії, кашлюку, правцю), їхніми основними дифдіагностичними критеріями.
Заключним етапом заходу проведено історичний екскурс найбільш вагомих пандемій світу. У царині інфекційних хвороб пандемії є найгіршим сценарієм і розпочалися вони при переході до аграрного життя 10 000 років, створивши громади, які зробили можливими епідемії (малярія, туберкульоз, проказа, грип, віспа та інші вперше з’явилися в цей період).
Найдавніша зафіксована пандемія трапилася під час Пелопоннеської війни (430 рік до н.е., Афіни), забравши цілих дві третини населення. У 165 н.е. прогресувала Антонінська чума, яка почалася з гунів і забрала близько 5 млн населення. У 541 н.е. панувала чума Юстиніана – перша значна поява бубонної чуми (загинуло близько 50 мільйонів людей, 26 % світового населення. У 1334 -1353 Чорна смерть (чума) забрала життя близько 80 млн населення Євразії. Іспанський грип (викликаний вірусом H1N1) поширив пандемію по всьому світу між 1918 та 1919 роками. Вірусом заразилося близько 500 млн людей (третина населення світу), що спричинило щонайменше 50 млн смертей у всьому світі. З 1975-1981 років триває глобальна пандемія ВІЛ-інфекції (особливо в Африці), що забрало життя близько 35 млн людей. Загрозу від нового типу коронавірусу не варто недооцінювати. За останніми даними, він має коефіцієнт летальності від 2% до 3,4% і призвів до смерті близько 5 млн осіб за 2 роки.
Підсумовуючи дані, висвітлені на заході можна із впевненістю стверджувати, що пандемії можуть спричиняти більш згубні наслідки, ніж війни, руйнуючи глобальний розвиток та економіку. І найвагомішим кроком у зменшенні смертності є вживання щоденних жорстких заходів для боротьби із поширенням інфекції та проведення вакцинації.
