При нестачі заліза в організмі порушується утворення гемоглобіну, зменшується кількість еритроцитів, погіршується забезпечення тканин киснем, виникає анемія (малокрів’я).
У людини з’являється слабкість, втомлюваність, знижується працездатність, втрачається сила. Недарма в народі кажуть, що залізо символізує силу («залізний» – сильний). Кількість заліза, що надходить в організм з їжею за добу становить 10–12 мг, з яких лише 1–1,2 мг всмоктується і надходить у кров.
Залізодефіцитна анемія — найпоширеніша хвороба на Землі, яка складає 80% серед інших видів анемій.
За статистикою кожна третя жінка і кожна друга дитина раннього віку мають дефіцит заліза. Нестача заліза може бути спричинена зменшенням його надходження в організм (нераціональне харчування, порушення процесу всмоктування при патології травного тракту, резекція шлунка), збільшенням потреби організму в цьому мікроелементі (вагітність, лактація, період інтенсивного росту у дітей, постійні донори), тривалими кровотечами та крововтратами. Залізодефіцитна анемія також може виникати внаслідок побічної дії ліків на процес кровотворення (анальгін, левоміцетин, бісептол та інші), прийому лікарських препаратів, що знижують всмоктування заліза (альмагель, тетрациклін, доксициклін, левоміцетин, препарати кальцію), негативного впливу радіації й інших токсичних факторів довкілля на організм людини.
«Хто не знає заліза, той не знає мистецтва лікування»
Розрізняють залізо гемове (зв?язане з гемоглобіном) та негемове (у вільній іонній формі). Харчові продукти рослинного походження (яблука, гранати, гречка, бобові тощо) містять негемове залізо переважно у вигляді тривалентної форми (окисне залізо), коефіцієнт всмоктування якого складає 3–7%. І для того, щоб потрапити в організм, воно повинно перейти в двовалентну форму (закисне залізо). Щоб покращити всмоктування заліза рекомендують вживати речовини з відновлювальними властивостями (аскорбінова, бурштинова кислоти), які переводять залізо тривалентне у двовалентну форму. Продукти тваринного походження містять гемове залізо, яке значно краще засвоюється організмом. З м’яса телятини всмоктується до 22% заліза, з риби та печінки — близько 11%. Тому для попередження дефіциту заліза виявляється недостатнім вживання лише рослинних продуктів, збагачених залізом. До харчового раціону потрібно включати тваринні білки (печінка, м’ясо, риба). Однак, при залізодефіцитній анемії крім раціонального харчування пацієнтам слід призначати препарати заліза.
Люди здавна шукали можливість допомогти хворим із дефіцитом заліза.
Ще древні римляни помітили, що вода, в якій знаходяться заіржавіли залізні мечі, володіє лікувальними властивостями, і таку воду використовували для лікування хворих на залізодефіцитну анемію. Також рекомендували вживати яблука, обколоті старими заіржавілими цвяхами. Потім стали виготовляти краплі Бехтєрева, які містили залізну стружку, спирт та ефір. На сьогодні існує значний арсенал сучасних залізовмісних лікарських препаратів. Для ефективної й безпечної ферротерапії пацієнтів із залізодефіцитною анемією потрібно добре знати фізико-хімічні та фармакокінетичні особливості солей заліза. ”Qui nescit martem, nescit artem” (“Хто не знає заліза, той не знає мистецтва лікування”) – цей мудрий вислів дійшов до нас із глибокої давнини.
Сучасні залізовмісні препарати
Серед препаратів заліза розрізняють препарати для приймання всередину та ін’єкційні лікарські форми, які призначають при важкій залізодефіцитній анемії. Більшість залізовмісних препаратів містять різні солі двовалентного заліза (заліза глюконат, лактат, сульфат, фумарат, хлорид). З них найкраще всмоктуються препарати, що містять заліза закисного глюконат (препарати тотема, ферронал, мегаферин). Покращують всмоктування і засвоєння заліза вітаміни та мікроелементи. Так, вітаміни С, В12, кислота фолієва підтримують функціональну активність епітелію кишечника, що покращує захоплення заліза клітинами слизової оболонки кишечника і його всмоктування. Тому більш ефективними і поширеними за застосуванням є препарати заліза, що комбіновані з вітамінами. В аптечній мережі наявні також препарати тривалентного заліза для приймання всередину, які містять полімальтозний або білковий (амінокислотний) комплекси, які виконують роль провідників заліза у внутрішнє середовище організму.
Для лікування легких форм залізодефіцитної анемії застосовують препарати заліза всередину, серед яких розрізняють:
Препарати двовалентного заліза:
1. Заліза закисного сульфат:
Тардиферон (0,257 гFe2+, Vit C, мукопротеаза) – 1 драже 2 рази на день;
Гіно-тардиферон (0,08 гFe2+, кислота фолієва) – 1 таблетка на добу натще;
Фероплект (0,05 гFe2+, Vit C) – дорослим по 1–2 таб. (дітям по 1 таб.) тричі на день;
Сорбіфер дурулекс (0,1 гFe2+, Vit C) – 1 таблетка 1–2 рази на добу;
Актиферин (0,114 гFe2+, амінокислоти D,L-серин) – 1 капсула 3 рази на день.
2. Заліза закисного фумарат:
Ферретаб комп. (0,05 гFe2+, кислота фолієва) – 1 капсула 1 раз на добу;
Ранферон-12 (0,1 гFe2+, полівітаміни) – 1 капсула 1–2 рази на добу;
Гемсинерал-ТД (0,08 гFe2+, кислота фолієва, Vit B12) – 1 капсула 2–3 рази на добу;
Хеферол (0,115 гFe2+) – 1 капсула 1 раз на добу.
3. Заліза закисного глюконат:
Тотема (0,05 гFe2+, мікроелементи: міді глюконат, марганцю глюконат) – розчин для застосування всередину.
4. Заліза амонійного цитрат:
Гемоферон (0,0082 гFe2+, кислота фолієва, Vit B12) – флакон 200 мл з мірним стаканчиком (дорослим і дітям від 12 років по 15-20 мл на добу), дозволений для застосування дітям від 6 місяців.
Більшість комбінованих залізовмісних препаратів містять кислоту аскорбінову, яка підтримує двовалентну форму заліза, покращує його всмоктування у травному тракті, стимулює утворення гемоглобіну й дозрівання еритроцитів, а також проявляє властиві їй капілярозміцнювальні та антиоксидантні властивості.
Фермент мукопротеаза, що входить до складу тардиферону захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від подразнення йонами заліза, забезпечує поступове вивільнення заліза і тривалу дію препарату (до 12 год). Саме тардиферон визнаний експертами ВООЗ «золотим стандартом» серед усіх залізовмісних препаратів. Препарат бебі-тардиферон має аналогічний склад діючих речовин, але містить приблизно у 7 разів меншу дозу заліза, що дозволяє використовувати його у педіатричній практиці, як і препарат гемоферон. Є препарат гіно-тардиферон, який додатково містить кислоту фолієву. Його часто рекомендують приймати вагітним.
Друга група феропрепаратів для приймання всередину – препарати тривалентного заліза пролонгованої дії:
Заліза полімальтозний комплекс (на полімерних носіях): Ферум лек, Мальтофер, Глобіген, Геможет, Ферумбо.
Залізо-протеїновий (казеїновий) комплекс: Профер.
Залізо-сахаратний комплекс: «Залізне вино».
При тяжкій залізодефіцитній анемії призначають ін’єкційні препарати тривалентного заліза:
Ферум-лек, Ферролек, Ферсинол: препарати для внутрішньом?язового введення;
Венофер, Монофер, Фермед, Феринжект, Суфер: препарати для внутрішньовенного введення.
Варто пам’ятати!
Препарати заліза приймати тільки за призначенням лікаря, тривало (після нормалізації гемоглобіну й еритроцитів у крові ще 1–2 місяці), з періодичним контролем аналізу крові. Їх не можна запивати молоком, чаєм та соками. Одночасно із препаратами заліза необхідно вживати продукти, збагачені залізом.
Дітям застосовувати тільки після консультації з педіатром! Краще у вигляді сиропу, суспензії чи крапель через трубочку (актиферин, мальтофер, тотема, гемоферон та ін.).
Матеріал підготували: доцент кафедри фармакології Інна Кишкан, завідувач кафедри фармакології, професор Ігор Заморський
