Щороку, 2 квітня відзначається Всесвітній День розповсюдження знань про аутизм.
Сам термін «аутизм» (від грецького autos – сам) був уведений психіатром Е. Блейлером і означає «відірваність асоціацій від даних досвіду, ігнорування дійсних відносин». У загальноприйнятій термінології термін «аутизм» означає синдром втрати зв’язку з реальністю, а найважливішим симптомом є перевага внутрішнього життя з активним відходом від зовнішнього світу. Хворий уникає спілкування, будь яке порушення повсякденного розпорядку та стереотипів стає для нього трагедією.
Проте в історії відомо багато яскравих особистостей, в яких спостерігалися деякі симптоми аутизму – Вінсент Ван Гог, Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман, Авраам Лінкольн, Вуді Аллен, Боб Ділан та багато інших.
Аутизм являє собою складне дезінтегративне порушення психічного розвитку людини, що характеризується вираженим і всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування, а також обмеженими інтересами і часто однотипними та повторюваними діями. У світі середнє співвідношення чоловічої й жіночої статі при аутизмі становить приблизно 4:1. Як етіологічні фактори аутизму розглядаються багато причин, проте дотепер не існує чіткої концепції стосовно причин цього розладу.
Одне з чільних місць займає спадковість, хоча генетична картина аутизму вкрай різноманітна й до кінця не визначена. Окрім того, недостатньо даних також і для визначення ролі факторів середовища в розвитку аутизму.
Відомо, що ризик розвитку аутизму може бути пов’язаний з деякими пренатальними факторами – вік батьків, наявність цукрового діабету в матері під час вагітності. Виявлено також взаємозв’язок між аутизмом та наявністю певних генетичних порушень, епілепсією і в більшості випадків – з розумовою відсталістю. У деяких досить рідкісних випадках розвиток аутизму значною мірою асоційований із уродженими дефектами. А от інші причини, такі як вакцинація, є досить спірними. Зокрема, гіпотеза розвитку аутизму як результату токсичного впливу на мозок ртуть-вмісного консерванту вакцин вважається недостатньо підтвердженою об’єктивними науковими доказами.
Одним із претендентів на можливий чинник аутизму довгий час була вакцина кір-краснуха-паротит (ММR),
яка містила ртуть-вмісний консервант. Окремі автори (Mrozek Budzyn D. та співавт.) у своєму дослідженні вивчали зв’язок між вакцинацією проти кору, паротиту і краснухи (MMR вакциною) та розвитком аутизму в дітей, а також ризик виникнення аутизму від використання вакцини MMR і вакцини лише проти кору. Дослідження показало відсутність зв’язку між виникнення аутизму та вакцинацією MMR або вакцинацією тільки проти кору. Іншими дослідженнями також доведено відсутність негативного впливу MMR вакцини на психічний розвиток дитини. Низка досліджень впливу ртуті з вакцин, що містять тіомерсал, спростували думку про високий ризик виникнення аутизму після вакцинації ртуть-вмісними вакцинами.
Історія питання. У період з 1987 по 1998 р. фахівці звернули увагу на зростання захворюваності аутизмом у дітей, при цьому приріст захворюваності перевищив 210% (більш ніж у два рази). Спроби пов’язати таке зростання частоти виявлення аутизму з кращою діагностикою, новими критеріями діагнозу, міграцією й іншими об’єктивними причинами не задовольнили медичне співтовариство і тому пошуки причин такого росту продовжилися.
У 1998 р. відомий та поважний медичний журнал Ланцет публікує статтю «Wakefield AJ, Murch SH, Anthony A, et al. Ileal-lymphoid-nodular hyperplasia, non-specific colitis, and pervasive developmental disorder in children. Lancet 1998; 351:637». Автори опублікували дослідження 12 дітей, які страждають на аутизм та аутизмоподібні стани, та пов’язали їх з вакцинацією MMR. Проте для професійної медичної спільноти публікація, яка заснована на дослідженні 12 дітей, не є достатньою для прийняття однозначної думки і тому дослідження зв’язків щеплень від кору та аутизму продовжилися.
Спростування міфу про звязок аутизму та вакцинації
У 1999 р. Великобританія провела дослідження захворюваності на аутизм серед дітей до та після компанії вакцинації в 1988 р. Жодної вірогідної тенденції щодо зростання числа випадків аутизму не було виявлено. Результати цієї роботи були підтверджені аналогічним дослідженням у США в 2001 році.
1998-2002 рр. після введення загальної вакцинації від кору, краснухи та паротиту в Фінляндії в 1982 р. був створений реєстр виявлених серйозних ускладнень після щеплень. Серед дітей, що були вакциновані від кору з 1982 по 1986 роки, не було виявлено підвищення захворюваності на аутизм. Середній термін спостереження складав більше 9 років.
2002 р. у Данії проведене ретроспективне дослідження 537 303 дітей, з яких лише 838 (менше 1%) захворіли аутизмом. Усього 82% дітей було охоплено щепленнями від кору, а зв’язку аутизму і щеплень від кору не виявлено.
2004 р. проведене дослідження «випадок-контроль» із використанням бази даних лікарів загальної практики Великобританії, яке також не виявило зв’язку між аутизмом і вакцинацією від кору.
2005 р. дослідження в Йокогамі (Японія), що охопило дітей за період з 1988 по 1996 рр., показало зростання захворюваності на аутизм, незважаючи на те, що вакцинованих до 1993 р. лише 70% дітей, а після 1993 р. 0%.
2006 р. у Монреалі (Канада) популяційним дослідженням було показано, що є зростання захворюваності на аутизм, а число охоплення дітей вакцинацією зменшилось. При цьому тенденція зростання захворюваності на аутизм практично не змінилася після другої хвилі щеплень від кору.
Усі подальші дослідження також не виявили чіткого зв’язку між проведенням щеплень, зокрема MMR та MMR-II, та збільшенням числа хворих на аутизм дітей.
Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.
