У Державному експертному центрі МОЗ України 19 вересня відбулась Нарада експертів з питань діагностики, профілактики та лікування хворих на рак передміхурової залози. У Нараді взяли участь близько 20 провідних урологів та онкологів, які займаються питаннями діагностики та лікування раку простати. Урологів Буковини представляв професор кафедри хірургії та урології БДМУ Валерій Зайцев.
Учасники зібрання у доповідях та виступах акцентували увагу на найбільш актуальних проблемах раку простати. Було відзначено незадовільний стан радикального оперативного лікування раку простати – радикальною простатектомією, частота якої не перевищує в Україні 2,3% від усіх операцій при захворюванні. Іншим важливим недоліком є виконання операції орхідектомії (кастрації) у тих випадках, коли вона не показана. Учасниками Наради було підкреслено, що на даний час реальною альтернативою орхідектомії є використання агоністів рилізинг-фактору лютенізуючого гормону (ЛФЛГ) гіпофізу (так звана медикаментозна кастрація). Учасники Наради прийняли рішення клопотати перед МОЗ України про включення агоністів ЛФРГ у номенклатуру «Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями» для лікування хворих на рак передміхурової залози.
За результатами Наради була прийнята резолюція, в якій висвітлені головні проблеми з діагностики та лікування раку простати в Україні та запропоновані шляхи їх вирішення.
На замітку
Важливість питання адекватної діагностики та лікування раку простати важко переоцінити для будь-якого суспільства, враховуючи що у більшості країн він займає 2-3 місця по смертності у чоловіків серед злоякісних новоутворень та 6 місце – серед найвагоміших причин смерті у чоловіків в усьому світі. За даними Міжнародної агенції з вивчення раку в 2008 році зареєстровано 899 тис. нових випадків захворювання та 258 тис. смертей. Якщо дана тенденція буде зберігатися, то в 2030 році діагностуватимуться близько 1,7млн. нових випадків та 499 тис. смертей від раку передміхурової залози.
Щодо ситуації в Україні, то згідно даних бюлетеня національного канцер-реєстру за останні 10 років відзначено зростання захворюваності на рак простати на 30%, що обумовлено не тільки біологічними особливостями пухлини в популяції, а є результатом покращення діагностики (запровадження скринінгу за допомогою простатспецифчного антигену): якщо у 2004 році вперше було діагностовано 5986 випадки, то в 2013 році – 7786 нових випадків. Проте рівень виявлення захворювання на початковій стадії (І – ІІ стадія) залишається низьким і становить 43,2% (у 2013 році), у порівнянні з 80-85% у розвинутих країнах. Поряд із цим, низький рівень надання спеціалізованого лікування призводить до високої смертності та низького показника п’ятирічної виживаності (при І – ІІ стадії – 66,8%, при ІІІ стадії – 41,3%, при ІV стадії – 13,8%), тоді як світовий показник при локалізованому раку простати становить близько 100%, при метастатичному – 28,8%. Щороку близько 18% хворих помирає із вперше встановленим діагнозом РПЗ.
З огляду на це МОЗ України у 2014 були створені та затверджені клінічні настанови та уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги при раку передміхурової залози на засадах доказової медицини, які направлені на покращення діагностики та лікування даного захворювання.
