Професійне свято лікарів алергологів-імунологів відзначається щорічно 16 жовтня. В останні десятиліття реєструється значне зростання захворюваності на алергію і лікарі не на жарт стурбовані цими тенденціями. Постійне самовдосконалення, пошук нових технологій та можливостей в діагностиці, лікуванні та профілактиці – важливий аспект діяльності алергологів.
ВООЗ визнала алергію хворобою поточного століття. Лише за останні 30 років кількість алергічних захворювань збільшилася у 8 разів і це не вважають межею. Прогнози невтішні, масштаби хвороби будуть поширюватися через глобальне потепління, зростання використання продуктів хімічної промисловості, забруднення повітря, масового використання, з раннього віку, антибіотиків для лікування та багато інших факторів; а можливості діагностики, нажаль, обмежені через різноманітність особливостей та механізмів алергії.
Всі «сезони» алергії.
Сезонні коливання рівнів захворюваності – звична справа для гострих інфекцій та деяких алергічних хвороб. Існують навіть епідеміологічні та алергологічні календарі. Коли згадується сезонність саме в алергології, частіше мова йде про весняну алергію, що провокується пилком рослин. Але в кожному сезоні року є «топові» причинні фактори, які стають стартовими в загостренні алергічного захворювання або провокують його вперше.
- Зимою це – побутові алергени (в тому числі епідермальні), харчові, деякі професійні фактори, низки температури;
- Навесні – пилок рослин, харчові алергени, інсектні (реакції на укуси різноманітних комах);
- Влітку – пилок рослин (вже інші ботанічні групи), інсектні, харчові, деякі фізичні фактори (сонячне опромінення, перепад температур);
- Восени – пилок рослин, грибкові алергени, побутові, алергени інфекційного походження.
Алергія на побутову групу алергенів — зазвичай цілорічне захворювання із загостренням в холодну пору року, що проявляється частіше реакціями з боку дихальної системи (алергічний риніт, алергічний бронхіт, бронхіальна астма). У зимовий період алергію легко сплутати з гострим респіраторним захворюванням, адже загострення часто збігається з початком холодів. Саме в цей час в наших будинках сухо і тепло, що створює чудові умови для розмноження кліщів домашнього пилу (продукти їх життєдіяльності – потужні алергени). Улюблені місця їх поселення — килими, покривала, штори, м’які іграшки, постільна білизна, матраци, дивани та крісла. Спровокувати реакцію також можуть вогкість, вовняний та пуховий одяг.
Алергічну реакцію на холод може ініціювати не тільки мороз, але й холодний вітер навіть в теплу пору року, холодна їжа та напої, різка зміна температури.
Симптоми алергії на холод:
- «Холодова кропивниця» — шкірні висипання і червоні плями, сухість, свербіж, печіння; припухлість і набряки (частіше на обличчі та руках);
- Сухий кашель, нежить, сльозотеча або, навпаки, підвищена сухість в очах;
- Мігрень, загальна слабкість, болі у суглобах, озноб.
Цвіль на вулиці — це пріле листя навесні та восени. В домашніх умовах цвіль може жити в горщиках з кімнатними рослинами. Міцелій грибів, який розрісся, часто присутній в стінах сирих приміщень. Людина може не помічати цвілі в будинку, але постійно хворіти.
Такий симптом як кропив’янка, може з’явитися через інфекційні захворювання, вплив низьких температур або перегріву, при прийомі різноманітних медикаментів. Так кропив’янка, що викликана вірусними інфекціями – досить поширене явище.
Навесні найчастіше алергологи діагностують поліноз – алергічну реакцію на пилок рослин. Ранньою весною, коли ще немає листя, пилок може розноситися вітром на великі відстані (різні дерева, чагарники, трави). Їх пилок дрібний, дуже летючий. Він здатний потрапляти в приміщення через дрібні щілини. Окрім полінозу, навесні суттєво зростає ймовірність харчової алергії (шляхом розширення раціону потенційними сезонними харчовими алергенами) та інсектної алергії (укуси комах).
Літом залишається актуальним пилок рослин та зростає значущість інсектних алергенів. Також підвищена сонячна активність є одним із вагомих фізичних провокаторів алергічних реакцій. Сонячний дерматит виникає після надмірного (індивідуальний час експозиції) контакту шкіри із променями світила. На додаток підсилюють патологічний “ефект” косметичні креми, дезрозчини в басейнах, ліки тощо.
Наступний пункт “алергійної небезпеки” – фрукти, овочі та ягоди. Велика ймовірність алергії на малину, полуницю, порічки, моркву, яблука, томати, солодкий перець, кавуни. «Екзотика» також може дати несподівану реакцію – до чужоземних овочів-фруктів наші організми бувають «мало пристосованими». Велика небезпека також через вміст в цих продуктах всілякої «хімії».
Хоча весна зазвичай вважається найгіршим сезоном для сезонних алергій, восени також часто виникає хворобливий стан у алергіків. Це пов’язано з тим, що деякі рослини виробляють багато пилку в максимальній кількості саме восени. До прикладу, серед трав, що викликають алергію в цей період в нашому регіоні – польовиця, тонконіг, полова.
Ще один поширений фактор, що викликає алергію восени – цвіль. Домашня цвіль знаходиться у вологих місцях, таких як протікаючи дахи, вікна та труби. Цвіль також може зростати на шпалерах, ізоляційних матеріалах, килимах, гіпсокартоні. Вулична цвіль може посилити алергію восени. У пацієнтів, які страждають алергією на цвіль, можуть виникнути симптоми алергії при згрібанні листя, складуванні сіна.
Отже, згадуємо широко відомий вислів про те, що будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати. Пацієнтам з алергією необхідно уникати індивідуальних причинних факторів (допомагає алергодіагностика). Велике значення має зміцнення імунітету та здоровий спосіб життя, а вчасно розпочата фахова терапія дозволяє контролювати перебіг хвороби, зберегти працездатність та покращити якість життя.
Каспрук Н.М., доцент кафедри клінічної імунології,
алергології та ендокринології БДМУ
