ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. У світі щорічно від чинників, що пов’язані з вагітністю або її перериванням, помирає пів мільйона молодих жінок. Науковий досвід свідчить, що використання сучасних методів контрацепції, як засобів попередження не планованої вагітності, веде до зниження частоти штучних і нелегальних абортів, що дозволяє зменшити материнську смертність на 25 – 50 %.
Кінець 20 століття означився розробленням і поширенням сучасних контрацептивних технологій, гормональні, внутрішньо маткові контрацептиви тощо. Контрацептивний засіб має бути ефективним і зручним у застосуванні, можливий ризик ускладнень має бути зведений до мінімуму. Протизаплідний ефект має бути тимчасовим, щоб репродуктивна функція могла відновитися за бажанням жінки. При цьому не повинна порушуватися фізіологія статевого акту й виникати негативні емоції. Метод також може позитивно впливати на здоров’я пацієнтки (нормалізація гормональних порушень). Саме такі властивості характерні для трансдермальної терапевтичної системи, з якою ще не достатньо обізнані жінки в Україні.
Трансдермальна терапевтична система (гормональний пластир) – гормональний контрацептив для системного застосування.
Контрацептивний пластир – невеликий, тонкий гнучкий квадратний пластир 20 квадратних сантиметрів, який вивільняє прогестаген та естроген.
По механізму дії він пригнічує овуляцію; згущує цервікальний слиз, перешкоджаючи проникненню сперматозоїдів; змінює ендометрій, зменшуючи вірогідність імплантації.
Жінка повинна знати, що розпочинати використання гормонального пластиря потрібно в перший день менструації. Приклеюють до шкіри один пластир і носять його весь тиждень (7 днів).День заміни випадає на 8-15 день циклу. З 22 по 28 день менструального циклу пацієнтка пластир не використовує. Пластир потрібно наклеювати на чисту, суху, інтактну та здорову шкіру живота, зовнішню поверхню верхньої частини плеча або верхню частину тулуба без оволосіння, на ділянках де вона не буде стикатися з одягом, який щільно прилягає до тіла. Щоб уникнути можливого подразнення, кожний наступний пластир необхідно наклеювати на іншу ділянку шкіри. Щоденно жінка повинна оглядати трансдермальний пластир для того, щоб бути впевненою в його щільному приклеюванні. Гормональний пластир не можна застосовувати у ділянці молочних залоз, а також на гіперемійованих, подразнених або ушкоджених ділянках шкіри. У жінок з масою тіла90 кгі більше контрацептивна ефективність може бути зниженою.
Контрацептивні переваги трансдермальної терапевтичної системи наступні: висока ефективність контрацепції у разі правильного застосування (0,3 вагітності на 100 жінок впродовж першого року використання); негайна ефективність; метод пов’язаний із статевим актом; діючі речовими поступають одразу у кровоток; дає додаткову впевненість в ефекті (стан ШКТ не впиває на надходження препарату); забезпечує рівномірне постачання препарату.
Недоліки гормональних пластирів сьогодні полягають в тому, що вони можуть викликати зміну характеру менструацій (мажучі виділення та між менструальні виділення). Період адаптації – 3 цикли; залежать від користувача (пацієнтка повинна щоденно перевіряти, чи щільно приклеєний пластир); ефективність може знижуватися за одночасного вживання деяких протисудомних чи протитуберкульозних препаратів або рослинних препаратів, які містять звіробій продірявлений; необхідно мати можливість поповнення запасу препарату; не захищають від інфекцій, що передаються статевим шляхом, ВІЛ.
Жінки, які можуть використовувати трансдермальний пластир:
жінки будь-якого репродуктивного віку;
жінки, які мають будь-яку кількість пологів в анамнезі, включаючи жінок, які не народжували;
жінки, які не бажають мати високоефективний захист від вагітності;
жінки після пологів, які не годують грудьми;
жінки після аборту;
жінки, які страждають на анемію;
жінки, які відчувають сильний біль під час менструації.
Жінки, які не повинні використовувати трансдермальну терапію:
жінки, які мають підвищену чутливість до препарату;
жінки, які мають венозний тромбоз, у тому числі в анамнезі;
жінки з наявністю серйозних або множинних факторів ризику артеріального тромбозу: (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет ураженням судин; успадкована дисліпопротеїнемія; жінки, які мають мігрень з аурою;
жінки, які мають підтверджений або підозрюваний рак молочної залози, і підтверджені або підозрювані естроген залежні пухлини;
жінки, які мають аденому і карциному печінки;
жінки з геніальною кровотечею;
жінки у період вагітності, лактації та післяпологовий період (3 тижні).
У разі переходу з використання комбінованого орального контрацептиву на використання пластиру – розпочати у перший день менструації, яка починається після припинення прийому комбінованого орального контрацептиву. Якщо впродовж 5 днів після прийому контрацептивної таблетки менструація не почалась, перед початком використання пластиру необхідно виключити вагітність.
Якщо застосування трансдермальної терапевтичної системи починається пізніше першого дня менструації, то впродовж наступних 7 днів необхідно одночасно використовувати бар’єрні методи контрацепції. Якщо після прийому останньої контрацептивної таблетки пройшло більше 7 днів, то у жінки може виникнути овуляція, і тому вона повинна проконсультуватись з лікарем, перед тим, як розпочати використання пластиря.
У разі переходу від використання препаратів, що містять лише прогестаген, до використання пластиря – можна в будь-який день перейти від використання препарату, що містить лише прогестаген (у день видалення імплантату, в день, коли повинна бути зроблена чергова ін’єкція), до використання пластиру , але протягом перших 7 днів його застосування варто використовувати бар’єрний метод.
Після аборту або викидня до 20-го тижня вагітності можна одразу розпочати використання пластиря. Якщо жінка починає використовувати пластир одразу після аборту або викидня, вдаватися до додаткових методів контрацепції не обов’язково. Жінка повинна знати, що овуляція може відбутися впродовж 10-14 днів після аборту або викидня. Після аборту або викидня на 20-ому тижні вагітності й пізніше використання пластиря можна розпочинати на 21-й день після аботру або викидня, або у перший день менструації.
Після пологів жінки, які не годують дитину грудьми, можуть починати використання пластиря не раніше ніж через 3 тижні після пологів. Якщо жінка починає застосовувати пластир пізніше, то впродовж перших 7 днів вона повинна додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції. Якщо відбулися статеві стосунки, то необхідно виключити ймовірність вагітності, перед тим як починати застосування ТТС, або жінка повинна дочекатися першої менструації.
Щоб уникнути можливого подразнення, кожний наступний пластир необхідно наклеювати на іншу ділянку шкіри, це можна робити в межах однієї і тієї самої анатомічної ділянки.
Для запобігання зниженню адгезивних властивостей пластиру не можна наносити макіяж, креми, лосьйони, пудри та інші локальні засоби на ті ділянки шкіри, де він приклеєний або буде приклеєним.
Під час повного або часткового відклеєння пластиря
Якщо пластир повністю або частково відклеївся, то у кров надходить недостатня кількість його активних компонентів.
Навіть у випадку часткового відклеєння пластиру:
менше ніж за добу потрібно знову приклеїти пластир на ту саму ділянку тіла або одразу ж замінити його новим пластиром. Додаткові контрацептиви не потрібні. Наступний пластир необхідно приклеїти у звичайний “день заміни”;
більше ніж протягом доби, а також якщо жінка не знає точного, коли пластир частково або повністю відклеївся, можливе настання вагітності. Жінка повинна одразу ж почати новий цикл, наклеївши новий пластир і вважати цей день першим днем контрацептивного циклу. Бар’єрні методи контрацепції необхідно одночасно застосувати лише у перші 7 днів нового циклу.
Не варто намагатися приклеїти пластир, якщо він втратив свої адгезивні властивості; замість цього необхідно одразу приклеїти новий пластир. Не можна застосовувати додаткові липкі стрічки або пов’язки для утримання на місці пластиру.
Можливі побічні дії трансдермального пластиря: зміни характеру менструацій (період адаптації – близько 3 циклів); можлива незначна нудота, запаморочення, невеликий біль молочних залоз, головні болі; на місці приклеювання пластиру можливе подразнення шкіри.
При наявності вище зазначених побічних ефектів пацієнтці необхідно звернутись до лікаря.
Матеріал підготувала: професор Олена Кравченко, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології
