ФАХІВЕЦЬ БДМУ РОЗПОВІДАЄ. Програма “Зупинимо туберкульоз в Україні”, покликана допомогти Україні подолати епідемію цієї небезпечної хвороби. Протидія туберкульозу не є суто медичною проблемою. Окрім, власне, лікування хворих на цю недугу лікарями, суспільству потрібно боротися ще й з міфами, які широко поширені серед людей – що це “довічна” хвороба, що це хвороба ув’язнених та безхатченків, а також що туберкульоз не торкається людей, які ведуть “звичайний” спосіб життя.
Насправді, туберкульоз – хвороба, яка:
Давно перестала бути ознакою здебільшого “соціально дезадаптованих” та ув’язнених. Сьогодні на ТБ часто хворіють молоді люди репродуктивного, працездатного віку. Погіршення захисних властивостей організму, несприятливості до хвороб (імунітету) внаслідок довготривалої втоми, стресу, хибного харчування, супутніх хвороб та інших факторів, а також значна поширеність ТБ серед населення призводить до того, що захворіти може і студент, і бізнесмен, який живе в стані безперервного стресу, і дівчата, що “сидить” на модельній дієті.
Виліковується при проходженні повноцінного курсу лікування, але є форми захворювання, що пристосувались до ліків. Хвороба спричинюється збудником, який може ставати несприятливим (резистентним) до дії звичайно рекомендованих ліків. На думку експертів в країні розвивається епідемія “мультирезистентного” туберкульозу: такого, який неможливо вилікувати традиційним набором антимікобактерільних препаратів.
Перетворилась на епідемію, яка стає все ближче. Навіть офіційна статистика вражає – щодня лікарі реєструють більше сотні хворих, десятки людей помирають. Неофіційно лікарі визнають, що хворих набагато більше. Офіційно визнано, що в Україні з 1995 року поширеність туберкульозу досягла рівня епідемії.
За наявного масштабу епідемії туберкульоз є важливою соціальною проблемою. Йдеться не лише про витрати на лікування величезної кількості людей та зменшення кількості працездатних осіб. Це і втрати для родин хворих, які стають тягарем майже на рік, а то і довше. Це і додаткові витрати для бюджету, з якого відраховуються кошти на соціальну допомогу (у зв’язку з непрацездатністю, інвалідністю).
Є викликом для системи охорони здоров’я. Українська фтизіатрична служба застаріла, збудована за вкрай дорогою радянською системою. Вона вже давно довела свою низьку ефективність, але не в стані швидко реформуватися. У результаті кошти витрачаються, а стан протитуберкульозних диспансерів відлякує пацієнтів, поширюються резистентні форми туберкульозу та ВІЛ-ассоційований туберкульоз.
І – основне – є загрозою, боротися з якою необхідно спільно. Неефективна система медичної допомоги – лише частина проблеми. Для того, щоб переломити ситуацію, необхідно поєднання зусиль усіх – медичних працівників, центральної та місцевої влади, журналістів та редакторів, громадських організацій, підприємців, громад.
Матеріал підготувала: завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології професор Лілія Тодоріко
