Аденоїди – це розростання (гіпертрофія) глоткового мигдалика,
розташованого в носоглотці. Найбільш часто аденоїди зустрічаються у дітей у віці від 3 до 7 років, розвинені тільки до 12 років, а потім починають зменшуватися в об’ємі. До 16-20 років зберігаються лише невеликі залишки цього мигдалинка, лімфоїдна тканина заміщується сполучною. Проте, іноді аденоїди зустрічаються і у дорослих.
Найбільш часті симптоми гіпертрофії аденоїдів у дорослих:
– поява нічного хропіння;
– апное (зупинки дихання уві сні), через що людина часто прокидається ночами, що негативно позначається на загальному стані (через недосипання розвивається хронічна втома, з’являється дратівливість);
– утруднення дихання через ніс (ніс постійно «забитий»), дихати доводиться ротом, тому глотка постійно пересихає і може з’явитися кашель;
– поява головного білю;
– створюється відчуття закладеності вух (зниження слуху);
– зміна голосу;
– часті отити;
– гайморити, синусити, риніти
Постійний супутник аденоїдів – різні застудні захворювання.
Групу ризику по розвитку аденоїдів становлять ті, хто перехворів на гайморит, синусит або алергічний риніт (при цих захворюваннях імунна система часто «відповідає» розростанням аденоїдної тканини), іншими інфекційними та вірусними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.
У числі інших причин це генетична схильність до розростання носоглоткового мигдалика, гормональні зміни (зокрема, в період статевого дозрівання), зниження функції щитовидної залози, ожиріння, а також інші патології ендокринної системи.
Аденоїди можуть залишитися з самого дитинства. Але найчастіше причиною розростання аденоїдів є часті і тривало протікаючі запальні захворювання носоглотки.
За відсутності лікування аденоїди здатні приводити до безлічі неприємних наслідків:
Хронічні запальні захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів, так як хворі дихають через рот і холодне повітря надходить відразу в дихальні шляхи.
Виникають ускладнення і з боку вух: перекриття аденоїдами гирла слухових труб – причина розвитку хронічних захворювань середнього вуха.
Порушення кисневого постачання мозку призводить до зниження розумової активності. Нестача кисню також викликає підвищення артеріального тиску, загальну втому, зниження уважності і працездатності. Крім того, аденоїди – це постійне джерело інфекції в організмі, який в будь-який момент може викликати важкі ускладнення з боку внутрішніх органів – міокардит, гломерулонефрит, ревматизм.
При наявності аденоїдів у дорослої людини отоларинголог повинен проявляти онкологічну пильність, виключити маскування під гіпертрофією мигдалика пухлинного процесу.
Часто під аденоїдами маскується лімфоепітеліома.
Лімфоепітеліома – (пухлина Шминке; перехідно-клітинний рак) злоякісна пухлина епітеліального походження з домішкою різної кількості реактивних лімфоїдних інфільтратів. Зустрічається частіше у чоловіків у віці 30-50 років.
На ранніх стадіях пухлина має вигляд округлого поліпоподібного утворення (на відміну від м’яких аденоїдних розростань), яке покриває слизова оболонка, консистенція щільноеластична. При ураженні носоглотки в пізніх стадіях поверхня лімфоепітеліоми має тенденцію до розпаду і виразкування. На відміну від диференційованих форм раку пухлина відрізняється дуже високою радіочутливістю. У багатьох випадках (приблизно у кожного другого хворого) вдається домогтися стійкої і повної ремісії.
Процес звичайно локалізується в євстахиевой трубі, біля задньої носової раковини і на склепінні глотки, легко покривається виразками, супроводжується поширеним метастазуванням в периферичні лімфатичні вузли, легені, плевру, печінку і очеревину має інфільтративний ріст, при проростанні великих судин шиї може дати масивну кровотечу. У лімфоепітеліоми носоглотки більш злоякісний перебіг. У міру росту пухлина випинає м’яке піднебіння, може поширюватися в порожнину носа, навколоносові пазухи і очну ямку. Іноді лімфоепітеліома проростає кістки основи черепа і інфільтрує середню черепну ямку, вражаючи при цьому черепні нерви.
На сьогоднішній день не існує більш ефективного способу лікування аденоїдів у дорослих і дітей, окрім аденотомії – операції з видалення аденоїдів.
Після операції доросла людина зазвичай дві доби знаходиться в стаціонарі під наглядом – можливі кровотечі. Близько тижня не можна вживати гарячої та дуже холодної їжі, а також грубу, жорстку, гостру, солону і кислу їжу. Вся їжа повинна бути теплою, рідкою або напіврідкою.
Після виписки протягом місяця не можна мати важких фізичних навантажень, відвідувати баню, сауну, приймати гарячу ванну, засмагати.
Профілактикою повторного розростання аденоїдів є загартовування, зміцнення імунітету. Якщо людина не хворіє на застудні захворювання, то і аденоїдів у неї частіше за все не буде.
Матеріал підготував: доцент кафедри дитячої хірургії та отоларингології Калуцький І.В.
