У Європі з-поміж 2500 різновидів грибів 200 видів є потенційно отруйними, а 80 із них ростуть на території України.
При цьому найнебезпечнішими є гриби, отруєння якими представляє реальну загрозу для життя дитини (гриби, що містять отрути гепатонефротропної дії, наприклад бліда поганка). Найчастіше вони зустрічаються в лісових регіонах України – Волинській, Тернопільській, Івано-Франківській, Рівненській областях.
В Чернівецькій області щороку реєструють 8-10 випадків отруєння грибами у дітей, в основному резиноїдної дії.
На сьогодні не існує ефективного способу, щоб відрізнити отруйні гриби від хороших їстівних грибів. Однак, незважаючи на це, протягом століть люди через свої смакові пристрасті піддають себе такому смертельногоA ризику при вживанні грибів. А загрозу здоров’ю представляють не тільки серйозні отруєння отруйними грибами, але також і отруєння їстівними грибами, які були неправильно приготовлені.
Отруєння грибами реєструються у медичних закладах протягом усього року, однак, як підтверджує аналіз, їх пік припадає на кінець літа – початок осені. Щорічно лікарі попереджають населення про небезпеку отруєння грибами, наголошуючи про заборону вживання грибів дітям до 12 років, але захворюваність і летальність при цьому не зменшуються.
Отруєння грибами переважно бувають випадковими (потерпілі впевнені, що вживали їстівні гриби) й здебільшого мають «сімейний» характер. При цьому серед потерпілих нерідко зустрічаються завзяті та досвідчені грибники.
Гриби – це тяжко перетравлююча їжа, а в дітей ще не сформований шлунково-кишковий тракт. Та й діти значно чутливіші до дії токсинів грибів. Це пов’язано з недосконалістю детоксикаційних механізмів дитячого організму. Крім того, не слід забувати, що при однаковій кількості з’їдених грибів у дитини на одиницю маси тіла доводиться вища концентрація токсину, ніж у дорослого.
Більшість отруєнь спричинені, як правило, вживанням пластинчатих отруйних грибів (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки, дощовики, шампіньйони), що помилково сприймаються за їстівні та умовно-їстівні гриби (при розламуванні виділяють молочковий сік – дощовики, чорнильний гриб, сморчки та інші) – внаслідок невмілої або неправильної кулінарної їх обробки. Проте спостерігається чимало випадків отруєнь їстівними грибами, що є підставою вважати причинами отруєнь й інші фактори (місце збирання грибів, вік грибів тощо). Найнебезпечнішим грибом вважається бліда поганка та її різновиди, при отруєнні її токсинами реєструється до 99% летальності потерпілих. Це гриб з гепатонефротоксичною дією: при вживанні його в їжу страждають перш за все печінка і нирки, а також уражається нервова система.
Залежно від виду вжитих грибів, наявності в них певних токсинів, часу, що минув від вжитку грибів до перших клінічних прояв, маніфестації типових синдромів загальноприйнятною є посиндромна класифікація грибних отруєнь, яка передбачає їх розподіл на 3 групи:
І. Отруєння грибами з гастроентеротропною дією.
ІІ. Отруєння грибами з нейротропною дією.
ІІІ. Отруєння грибами з гепатонефротропною дією.
Отруєння грибами І групи зумовлено вживанням у їжу грибів різних видів (рядовка отруйна, опеньок несправжній сірчано-жовтий, опеньок несправжній цегляно-червоний, печериця отруйна, печериця темнолоскутна, ентолома отруйна, ентолома сіра отруйна), спільною для яких є наявність у грибах подразнюючих речовин та біогенних амінів, які, як правило, не мають резорбтивної дії. Клінічна картина при отруєнні ними доволі характерна: швидкий початок захворювання (через 20 хвилин, рідше – за 2-3 години від вживання), клініка гастроентериту, що продовжується, як правило, від декількох годин до доби. За відсутності супутніх суб- та декомпенсованих захворювань від отруєнь грибами цієї групи хворі не помирають. Прогноз сприятливий. Лікування симптоматичне. В основному направлено на поновлення водно-електролітних втрат, деконтамінацію отрути, що не всмокталася (активоване вугілля всередину, доза 1 г/кг маси тіла, сорбіт 1 г/кг маси тіла при відсутності проносу). Антидотних засобів не існує.
До отруєнь грибами ІІ групи найчастіше призводить вживання досить небезпечних Inocybe рatujara, Amanita muscaria, Amanita panterina, Clitocybe dealbata, Clitocybe cerusata, Omphalotus olearius та деяких інших. Перші клінічні прояви – A у період від 30 хвилин до 2 годин. Залежно від виду грибів у них містяться речовини, що зумовлюють клінічну картину отруєння (мускарин, мускаридин). При переважанні вмісту мускарину (при отруєнні грибами Inocybe patujara, Amanita muscaria, Amanita panterina) у клінічній картині превалює холінернічний синдром: міоз, слиновиділення, бронхорея, бронхоконстрикція, нападоподібний різкий біль у животі, нудота, блювання, пронос. Домішки мускаридину та речовин із подібною йому дією проявляються у цих хворих мідріазом, сльозотечею, пітливістю, згодом приєднується ураження центральної нервової системи: сплутана свідомість, марення, загальмованість, дезорієнтація, що пізніше змінюється сопорозним станом. При отруєнні грибами, у яких переважає мускаридин (гриби Clitocybe dealbata, Clitocybe cerusata, Omphalotus olearius) та його похідні – A іботенова кислота, мусцимол, на перший план виступає антихолінергічний синдром, що проявляється в першу чергу порушенням свідомості: поведінковими порушеннями, психомоторним збудженням, маренням, галюцинаціями, мідріазом, пітливістю, судомами, уповільненням перистальтики аж до розвитку динамічної кишкової непрохідності. Найбільш небезпечними грибами цієї групи є Inocybe рatujara, інші види Inocybe та Clitocybe. Смертельні випадки зустрічаються рідко, найчастіше в перші декілька годин або на другу добу після отруєння і переважно зумовлені токсичним впливом грибних токсинів на судинні центри стовбура головного мозку. При сприятливому перебігу отруєння видужання настає за 1-2 доби.
До отруєнь грибами ІІІ групи відносяться найбільш життєнебезпечні отруєння, які обумовлюють до 60 % летальності при отруєнні блідою поганкою у хворих на стадії токсичного гастроентероколіту, які не зверталися за медичною допомогою (2-га – 3-тя доба хвороби) та 10-15 %A – A у спеціалізованих відділеннях інтенсивної терапії. Клінічні прояви при вживанні у їжу грибів цієї групи характеризуються спочатку розвитком явищ гострого гастроентериту/гастроентероколіту, що виникає через 6–10 год після вживання цих грибів у їжу (в окремих випадках початок відстрочується до 24 год і більше). Пацієнти при цьому можуть втрачати значну кількість рідини й електролітів, часом ці зміни стають причиною вкрай тяжкого стану потерпілих.
Грибні токсини блідої поганки є термостабільними і не розкладаються при кулінарній обробці. Тому навіть довготривала термічна обробка грибів не вберігає від розвитку отруєння.
До групи грибів гепатонефротоксичної дії також входять гриб-парасоля коричнево-сіро-червоний, гриб-парасоля коричнево-вишневий, строчки (Gyromytra esculenta, G.іnfula й інші), які через 6-12 годин викликають гіромітровий синдром: монометилгідразинові похідні, інгібуючи піридоксин- фосфокіназу, порушують синтез ГАМК і клінічно проявляються гастроентеритом, помірною гіпертермією та судомами. Може відбуватися гемоліз еритроцитів з виходом вільного гемоглобіну до плазми, згодом перетворення його у солянокислий гематин з подальшою блокадою ниркових канальців та розвитком гострої ниркової недостатності.
Павутинники (Cortinarius orellanus, Cortinarius gentilis та інші) більше як через добу після їх вживання можуть викликати орелановий синдром: помірні болі в епігастрії, правому підребер’ї, нудоту, блювання, відчуття тяжкості в ділянці попереку. Розвивається олігурія, яка згодом може перейти в анурію, що потребує проведення гемодіалізу. Отруєння грибами, які зумовлюють гіромітровий та орелановий синдроми навіть у масштабах України рідкісні й досить мало впливають на епідеміологію грибних отруєнь та смертність від них.
Головним принципом як лікарської, так і долікарської медичної допомоги при отруєнні грибами є видалення токсину, що не всмоктався. Важливо викликати блювання (якщо не було мимовільної блювоти) і промити шлунок, випити води з активованим вугіллям. Варто зазначити, що кількість активованого вугілля повинна бути достатньою – не менше ніж 0,5-1 г/кг маси тіла. Якщо діарея відсутня, до активованого вугілля можна додати послаблюючий засіб (найбільш простий і доступний засіб – сорбіт – 1-2 г/кг маси тіла в добу в 2-3 прийоми залежно від ефекту). Та хочу наголосити – при будь-якій підозрі на отруєння грибами негайно звертайтеся до лікаря.
Найкраща профілактика отруєння грибами – відмовитись від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі і споживати штучно вирощені печериці та гливи, які продаються у магазинах.
Якщо все таки вирушаєте у ліс по гриби, необхідно знати наступне:
– ніколи не збирайте грибів, яких не знаєте;
– збирайте губчасті гриби – «білі», «бабки», «моховики» тощо – від них найменше отруєнь;
– зібрані гриби ще раз ретельно перевірте: якщо гриб викликає хоч найменший сумнів або старий – краще його позбудьтеся;
– перед приготуванням страв гриби необхідно добре промити і обов’язково відварити у підсоленій воді протягом 10-15 хвилин, а перед сушінням – обтерти вологою тканиною;
– ніколи не застосовуйте “домашні” методи визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок – вони помилкові;
– страви з грибів необхідно зберігати на холоді в емальованому посуді, але не більше ніж 24 години;
– не вживайте сирих дикорослих грибів;
– не давайте страв з грибів дітям;
– не варто вживати гриби вагітним і матерям, що годують дітей груддю.
Матеріал підготував: Денис Андрійчук, к.мед.н., асистент кафедри педіатрії та медичної генетики, дитячий анестезіолог.
