Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ),
у сучасному суспільстві алергійні захворювання за поширеністю, соціально-економічними збитками, впливом на рівень здоров’я та якість життя пацієнтів посідають одне з чільних місць. Близько 30% дорослого і 35% дитячого населення планети страждають на алергійні захворювання того чи іншого ступеня вираженості, причому 40% випадків припадає на країни з високим рівнем економіки. Встановлено, що рівень захворюваності на алергійні захворювання та сенсибілізації до алергенів тісно корелює з рівнем соціально-економічного розвитку.
«Астма – це коли думаєш у півдумки, ходиш у півкроку й лише задихаєшся – щосили» (К. Паустовський).
Світове зростання поширеності бронхіальної астми вчені пов’язують зі збільшенням загальної кількості пилку в атмосферному повітрі, популяцій кліщів домашнього пилу, недостатньою вентиляцією житлових і офісних приміщень та малорухомим (сидячим) способом життя, що зумовлює формування та поширеність захворювання з полівалентною алергією.
Ситуація щодо алергійних захворювань в Україні повністю відображає світові тенденції: висока захворюваність, що й надалі зростає; часті випадки виникнення гіперчутливості як до алергенів зі звичного для людини оточення (побутових, грибкових, пилкових, харчових, епідермальних), так і до штучних гаптенів (мийних засобів, косметичних речовин, лікарських препаратів).
Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженою патологією в структурі захворюваності населення України. У 2014 році частково знизилась захворюваність хворобами органів дихання в порівнянні з 2013 роком на 5,2 %, або зниження з 15 873,8 до 15 053,6 на 100 тис. дорослого населення (18 – 100 років), також дещо зменшилась поширеність хвороб органів дихання в порівнянні з 2013 роком на 5,8 % або з 22 486,0 до 21 180,6 на 100 тис. дорослого населення. Найвищі показники поширеності хвороб органів дихання спостерігались у таких областях: Львівській – 30 567,6, Дніпропетровській – 29 563,6, Івано-Франківській – 28 201,9, Вінницькій – 27801,7, Чернігівській – 27507,6, Київській – 25666,9, Тернопільській – 24955,4 та у м. Києві – 35 746,7 на 100 тис. дорослого населення.
Несприятлива епідеміологічна ситуація, тяжкий перебіг бронхіальної астми пов’язані зі значним впливом таких шкідливих чинників, як велика кількість алергенів, професійна шкідливість, ксенобіотики, нераціональне харчування, використання ферментних хімічних засобів у побуті, безсистемне вживання великої кількості медикаментів, активне і пасивне паління, підвищений темп життя та стреси.
У 2015 році найбільша захворюваність бронхіальною астмою (з діагнозом встановленим вперше в житті) в Україні спостерігалася у Дніпропетровській – 50,7; Харківській – 37,6; Запорізькій – 37,7; Миколаївській – 28,8 областях та м. Києві – 28,8. Станом на 2015 рік найвищий показник зареєстрованих хворих на бронхіальну астму всього по Україні у Дніпропетровській – 17 678; Харківській – 14 051; Одеській – 11 690; Львівській – 9 051 областях та м. Києві – 16 190 (порівняльні дані).
В Україні за офіційними даними менше 1% населення хворіють на астму, але такий показник, на жаль, не є свідченням низького рівня захворюваності, а швидше вказує на недостатнє діагностування бронхіальної астми серед населення країни.
Аналізуючи показники за 2015 рік в Чернівецькій області щодо кількості зареєстрованих хворих на бронхіальну астму, найвищими були в Сторожинецькому – 383 хворих, Кiцманському – 328, Новоселицькому – 311, Хотинському – 292 районах. Щодо кількості осіб із вперше встановленим діагнозом бронхіальна астма, найбільше в Сторожинецькому – 15, Кiцманському – 12, Хотинському – 11 районах. Перебуває під диспансерним наглядом на кінець 2015 року найбільше на 100 тис. дорослого населення в Кiцманському – 563,1; Хотинському – 540,7; Герцаївському – 530,4; Вижницькому – 527,3 районах.
Важливо своєчасно звернутися до лікаря, зробити обстеження, ретельно виконувати призначення лікаря та ні в якому разі самостійно не припиняти лікування. Астму не можна вилікувати, але її можна контролювати. Якщо астма під контролем, пацієнт може жити нормальним життям: працювати, навчатись, займатися спортом, спокійно спати вночі та уникати більшості нападів захворювання.
Досвід зарубіжних країн засвідчив: великі (на перший погляд) витрати на планове лікування астми значно вигідніші й економічніші, ніж витрати, пов’язані з лікуванням невідкладних станів. У зв’язку з цим завдання українських лікарів у тому, аби переконати хворих з самого початку лікуватися правильно. І хоча це «дуже дорого», але насправді — значно дешевше, ніж наступне лікування загострень, пов’язаних із попередньою економією.
Матеріали підготували: професор Хухліна О.С. та асистент Дудка Т.В., кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб
