Серцево-судинні захворювання (ССЗ)
продовжують посідати чільне місце в структурі смертності громадян України. У переважній більшості випадків основою їх патогенезу є атеросклероз і атеротромбоз кровоносних судин, зумовлюючи в 67,5 % розвиток ішемічної хвороби серця (ІХС), а в 21,8 % — цереброваскулярних захворювань. В Україні протягом 2009 р. тільки за зверненням до лікаря зареєстровано понад 8,6 млн пацієнтів з ІХС, із яких особи зі стенокардією становили близько 36 %. Щороку 440 тисяч людей у нашій країні помирають від ССЗ. Протягом останнього часу структура смертності дорослого населення в Україні залишається незмінною, лідирують у ній хвороби системи кровообігу — 67%, або 968 на 100 тис. населення (за даними 2013 р.) Такий рівень «надсмертності» викликає особливу занепокоєність, адже він має тривалу несприятливу динаміку, до того ж від ССЗ в Україні помирає багато людей працездатного віку.
Природа виникнення всіх ССЗ, основними клінічними проявами яких є ІХС, ішемічний інсульт та захворювання периферичних судин, мультифакторна. Ряд факторів ризику, що пов’язані зі стилем життя, такі як паління, недостатня фізична активність, нераціональне харчування, ожиріння, поряд з іншими, що нерідко є наслідком попередніх, — артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу та дисліпідемією, можуть бути модифіковані. Поряд з цим існують фактори ризику, такі як вік, чоловіча стать та спадковість, які не модифікуються. Адекватне виявлення та усунення модифікованих факторів ризику з урахуванням тих, що не модифікуються, стратифікація ризику та індивідуалізація терапії поряд із визначенням віддаленого прогнозу конкретного пацієнта суттєво поліпшить ефективність усіх заходів лікувально-профілактичної роботи в державі.
Поширення атеросклерозу порівнюють із епідемією, що охопила цивілізовані країни.
Статистика ВООЗ свідчить, що українці від хвороб серця та судин вмирають не лише у 2-4 рази частіше, ніж у країнах ЄС, але й раніше: 30–44-річні українські чоловіки помирають в 6 разів частіше, ніж в країнах ЄС. Починаючи із 15–17 років частота хвороб серця та судин різко зростає: майже 37% дорослого населення має те або інше серцево-судинне захворювання. Дослідження останніх років виявили, що поряд з гіперхолестеринемією цілий ряд інших порушень ліпідного спектра також є факторами ризику виникнення ІХС і атеросклерозу. Це можна віднести до гіпертригліцеридемії і низького рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у плазмі крові. Головна особливість факторів ризику полягає в тому, що вони, як правило, підсилюють дію один одного, тобто при наявності двох факторів ризику ймовірність розвитку атеросклерозу збільшується не в 2, а в 3 і більше разів. Відповідно будь-яка стратегія профілактики припускає комплексний вплив на усі фактори ризику, які є у хворого, а інтенсивність втручання і цільові рівні показників (загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), тригліцеридів залежать від сумарного абсолютного ризику розвитку ІХС і її ускладнень протягом визначеного періоду. Користь від проведення профілактичних заходів у визначених категорій осіб тим вища, чим вищий абсолютний ризик розвитку ІХС. З огляду на це стратифікація ризику і визначення найближчого і віддаленого прогнозів у конкретного пацієнта має першорядне значення для вибору методу впливу на дисліпідемії.
Атеросклероз проявляється звуженням кровоносних судин з наявними атеросклеротичними бляшками, патологічним тробоутворенням, внаслідок чого може повністю припинитися кровопостачання органу або тканини. Згідно статистичних даних захворювання значно частіше спостерігається у людей, що проживають у великих містах, ніж у тих, хто живе в сільській місцевості. Жінки хворіють на атеросклероз в чотири рази рідше, ніж чоловіки. Найчастіше дане захворювання зустрічається у людей після п’ятдесяти років. Статистично вірогідне зниження смертності від хвороб системи кровообігу серед населення більшості економічно розвинутих країн дослідники пов’язують саме зі зниженням кількості та рівня основних факторів ризику: куріння, загального холестерину й артеріального тиску, а також із широким впровадженням в медичну практику сучасних методів діагностики і лікування. Наукові дослідження в галузі профілактики серцево-судинних та інших хронічних захворювань переконливо довели високу ефективність програм боротьби з ними. Яскравим прикладом цього є проект «Північна Карелія» у Фінляндії: зниження смертності від ішемічної хвороби серця на 82% серед чоловічого населення працездатного віку протягом 30 років значною мірою зумовлено зменшенням рівня трьох факторів ризику: високого артеріального тиску, високого вмісту холестерину і куріння.
За результатами проведених досліджень серед населення визначається висока поширеність гіперхолестеринемії: відповідних профілактичних втручань потребують 37% чоловіків і 50% жінок, причому у 17% чоловіків і 31% жінок рівень загального холестерину в крові коливається від 5,2 до 6,2 ммоль/л, а у кожного п’ятого обстеженого незалежно від статі (20% чоловіків і 19% жінок) його вміст дорівнює або перевищує 6,2 ммоль/л. З віком в осіб обох статей частота гіперхолестеринемії поступово зростає: у пацієнтів віком 55-64 роки цей фактор ризику виявляють у 4 рази частіше, ніж серед осіб віком 18-24 роки. Середній рівень загального холестерину в крові в українській популяції є досить високим: 5,2±0,05 ммоль/л у чоловіків і 5,4±0,04 ммоль/л у жінок. Вірогідність розвитку атеросклерозу існує у всіх без винятку, особливо в літньому віці.
Більше третини (37%) чоловіків і майже половина (48%) жінок ведуть малорухливий спосіб життя. Навіть у молодому віці (18-24 роки) рівень фізичної активності кожного четвертого чоловіка і другої жінки визначається як недостатній. Дослідженнями доведено, що найнижчий ризик загальної і коронарної смертності визначається серед осіб з невеликою і помірною фізичною активністю. Активний відпочинок понад 4 год у вихідні дні, помірні заняття садівництвом та регулярні прогулянки протягом 40 і більше хвилин на день істотно знижують загальну смертність. Протягом 25-річного періоду спостереження частота гіподинамії в популяції вдвічі збільшилась серед чоловіків і в 1,5 р серед жінок.
Атеросклероз коронарних артерій характеризується безліччю симптомів і залежно від вираженості проявляється гострою коронарною недостатністю або стенокардією, що характеризуються розвитком серцевої недостатності або інфаркту міокарда. Атеросклероз аорти в переважній більшості випадків проявляється після шістдесяти років. У разі ураження атеросклерозом грудного відділу аорти пацієнта турбують пекучі інтенсивні болі за грудною кліткою, які віддають у верхню частину живота, спину і шию. На тлі стресу і при фізичних навантаженнях болі посилюються. При атеросклерозі черевного відділу аорти найчастіше спостерігаються запори, здуття живота, болі в животі. Якщо атеросклероз вражає біфуркацію аорти, розвивається синдром Лериша, для якого характерні такі прояви як: виразки пальців стоп, імпотенція, похолодання нижніх кінцівок, переміжна кульгавість. Розрив і аневризма аорти є самими серйозними ускладненнями атеросклерозу аорти. Атеросклероз ниркових артерій проявляється змінами в аналізах сечі і стійким підвищенням артеріального тиску. Атеросклероз мезентеріальних судин проявляється ріжучими пекучими больовими відчуттями в животі, які проявляються під час прийому їжі і потім тривають від двох до трьох годин, порушеннями стільця і здуттям живота. Атеросклероз периферичних артерій найчастіше проявляється підвищеною стомлюваністю і слабкістю м’язів ніг, відчуттям в них мерзлякуватості, яке перемежовується кульгавістю. Первинна діагностика даного захворювання проводиться сімейним лікарем або терапевтом під час проведення щорічного профілактичного огляду. Визначається індекс маси тіла, вимірюється артеріальний тиск, виявляються фактори ризику (ожиріння, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба).
У разі підозри на атеросклеротичні зміни проводиться консультація вузькими спеціалістами: судинним хірургом (при атеросклерозі аорти та/або судин нижніх кінцівок), нефрологом (при атеросклерозі ниркових артерій), неврологом (при церебральному атеросклерозі), окулістом (при атеросклерозі судин очного дна) і кардіологом (при ішемічній хворобі серця).
З метою уточнення ступеня ураження показане проведення додаткових інструментальних методів обстеження:
•внутрішньосудинне ультразвукове дослідження;
•коронарографія;
•ангіографія;
•УЗД аорти і серця;
•електрокардіографія з навантажувальними тестами;
•дуплексне сканування;
“Зрештою, людині дане всього одне життя – чому ж не прожити його як слід?”
Джек Лондон
Хворий повинен відмовитися від звичного прийому їжі, змінити загальний режим і режим харчування, постійно проводити призначене лікарем лікування, посилити рухову активність, нормалізувати умови побуту та праці, своєчасно вживати заходи, що уповільнюють прогресування хвороби. В обов’язковому порядку необхідно позбутися такої шкідливої звички як куріння, також необхідно повністю відмовитися від вживання алкоголю і суворо дотримуватися антиатеросклеротичної дієти. При підвищеному рівні холестерину потрібно обмежити споживання м’яса до 200 грам на добу, причому бажано вживати нежирну телятину або яловичину. М’ясо птиці потрібно очистити від шкіри, так як саме там міститься найбільше жирів. Звести до мінімуму вживання сосисок та інших ковбасних виробів, жирних сирів, сметани і мороженого, тому що в цих продуктах міститься багато прихованого жиру. Після 4-6 тижнів дієти пацієнт повинен пройти повторне обстеження, і якщо результати не покращаться, то призначається медикаментозне лікування. Медикаментозне лікування атеросклерозу полягає в застосуванні гіполіпідемічної терапії, які стабілізують атеросклеротичну бляшку, покращують функцію ендотелію судин і гальмують розвиток атеросклерозу.
Хірургічне лікування атеросклерозу показано у разі загрози розвитку ускладнень і спрямоване на відновлення прохідності артерій. При ішемічній хворобі серця для запобігання можливого розвитку інфаркту міокарда проводиться шунтування або стентування коронарних артерій. Для запобігання можливого розвитку гангрени нижніх кінцівок проводиться протезування магістральних артерій. Для попередження розвитку інсульту (при церебральному атеросклерозі) проводиться стентування сонних артерій.
Матеріал підготували: завідувач кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, професор Тащук В.К, професор Полянська О.С.
