• Українська
  • English
Методи самоконтролю цукрового діабету в дітей

Методи самоконтролю цукрового діабету в дітей

У неділю, 14 листопада, відзначався Всесвітній день боротьби з діабетом – одним із найпоширеніших захворювань у світі.

Уперше він був проведений Міжнародною діабетичною федерацією (IDF) і Всесвітньою організацією охорони здоров’я 14 листопада 1991 року, а з 2007 року Всесвітній день боротьби з діабетом проводиться під егідою ООН.

Метою Всесвітнього дня боротьби з діабетом є підвищення поінформованості про діабет – не тільки про кількість хворих, а і про те, яким чином можна запобігти розвитку цієї хвороби. За прогнозами медиків, цукровий діабет до 2030 року стане сьомою найпоширенішою хворобою на планеті. Ця недуга входить до трійки захворювань, які найчастіше спричиняють інвалідизацію населення та смерть.

Цукровий діабет 1 типу, який найчастіше трапляється серед дітей – хронічне невиліковне захворювання, що характеризується підвищеним вмістом цукру в крові, яке виникає внаслідок руйнування бета-клітин підшлункової залози, що призводить до абсолютної недостатності інсуліну.

За останні 15 років удвічі зросла кількість хворих і дедалі більше серед них дітей.

Діти переймають спосіб життя батьків. Висококалорійна їжа та малорухливий спосіб життя сприяють тому, що діабет другого типу діагностується в дітей, чого раніше ніколи не було.

Лікування ЦД 1 типу передбачає ефективний самоконтроль пацієнта та правильний підбір інсулінотерапії. При нерегулярному самоконтролі та неадекватному лікуванні виникають серйозні ускладнення, які знижують якість життя та впливають на його тривалість. Це хронічне захворювання, і ключове місце в його терапії відводиться не лікарським препаратам, а самоконтролю. Центральним елементом самоконтролю виступає регулярне вимірювання рівня глікемії, що дозволяє мінімізувати ризик розвитку ускладнень.

Залежно від типу захворювання та рівня компенсованості самоконтроль глікемії показаний від 2 до 12 разів і більше на добу, в середньому від 4 до 8 разів.

На даний час існують щонайменше півтори десятки нових технологій для приладів вимірювання рівня концентрації глюкози в крові.

За типом використання всі прилади самоконтролю можна поділити на чотири групи.

Інвазивні – базовий спосіб отримання інформації через разовий прокол шкіри на пальці руки для взяття краплі капілярної крові та проведення аналізу на місці. У більшості випадків кров наноситься на тест-смужки, які потім вставляються в прилад. Простий метод, економічний за бюджетом, досить точний за результатом, має дискомфорт для користувачів.

Малоінвазивні – постійна (тимчасова) установка надтонкого датчика в ділянку накопичення інтерстиціальної рідини для аналізу вмісту глюкози в цілому в організмі та передачі даних на зовнішній сенсор. Метод має ряд обмежень точності вимірювання і досить дорогий.

Імплантні – метод тривалого розміщення підшкірного датчика-аналізатора у жировій клітковині. На даний час прилади цієї групи знаходяться на стадії клінічних випробувань.

Метод передбачає субдермальне використання датчика на тривалий період – приблизно два роки. Датчик знаходиться під шкірою до підшкірно-жирового шару. Метод виміру – електрохімічний. На сьогодні розроблено дві незалежні системи, у 2020 р. обидві системи заявили про початок клінічних випробувань: GlySens Eclipse® ICGM® System (США, Каліфорнія), GluSense GlydeTM CGM (Ізраїль).

Неінвазивні – низка альтернативних безконтактних методик визначення концентрації глюкози в плазмі крові за непрямими параметрами – електромагнітними коливаннями, змінами в інфрачервоному спектрі, вмістом ацетону в повітрі, що видихається і т.д. Прилади цього типу є найочікуванішими інноваціями на ринку глюкометрів, але поки що відсутнє їх серійне виробництво (як глюкометра). Частина приладів не підтвердила мінімально необхідний рівень точності.

Неінвазивні прилади вимірювання рівня концентрації глюкози в крові ґрунтуються на методах непрямого обчислення глікемії за непрямими фізіологічними ознаками – особливостями спектроскопії тканин, тонусом судин.

В Україні використовують інвазивні та малоінвазивні методи вимірювання глюкози.

У переважній більшості випадків використовуються інвазивні глюкометри – як у пільговому забезпеченні пацієнтів з цукровим діабетом. Співвідношення “точність – зручність – вартість” у цієї групи поки краще, ніж в інших типів.

І питання не тільки в економії – ці прилади є найпростішими та зрозумілішими для більшості пацієнтів, що знижує ризик виникнення екстрених медичних ситуацій.

Однак, мрія практично будь-якого діабетика – вимірювання глікемії без щоденних проколів пальців або без встановлення тимчасового датчика з голкою – неінвазивні, а в ідеалі мінімально контактні глюкометри. І справа навіть не так у незручності процедурі забору крові, а в тому, що знижений метаболізм хворих на діабет не забезпечує швидкої регенерації, і мікроранки доставляють дискомфорт в т.ч. психогенний.

Малоінвазивні системи самоконтролю

Засновані методом безперервного моніторування концентрації глюкози крові. Суть методу – закріплення на тілі людини датчика з тимчасово впровадженою в інтерстиціальну рідину надтонкою гнучкою голкою, через яку здійснюється забір матеріалу на аналіз. Визначення рівня глюкози можливе в будь-який момент, поки голка датчика знаходиться в тканинах як за запитом, так і на регулярній основі.

Датчик закріплюється на тілі в районі живота нижче за талію або на руці для комфортного носіння і достатньої кількості міжтканинної рідини для голки датчика. Датчик не заважає вести звичний спосіб життя пацієнта та не вимагає знімання на час душу чи фізичної активності. Термін роботи одного датчика – від 3 до 14 днів, залежно від моделі.

Специфіка методу CGM – голка датчика не має контакту з кров’ю, а рівень глюкози в інтерстиціальній рідині запізнюється приблизно на 5-20 хвилин порівняно з капілярною кров’ю. Це означає, що періодично може виникати потреба у вимірюванні рівня глікемії традиційним способом за допомогою інвазивного глюкометра для отримання оперативних даних. Крім цього, показання приладу CGM необхідно двічі на день калібрувати традиційним інвазивним глюкометром (= використовувати тест-смужки).

Системи моніторингу Medtronic – Medtronic Enlite™. Маленький датчик може бути використаний в персональних і професійних системах. Сенсор у реальному часі передає значення рівня глюкози в інтерстиціальній рідині в ділянці введення на передавач – трансмітер MiniLink (Мінілінк). Передавач надсилає ці дані на монітор/помпу або додаток у смартфоні. Для встановлення сенсора Enlite MMT-7008 потрібен Enlite Serter MMT-7510. Термін служби сенсора – 6 діб. Зарієстрований і дозволений для використання в Україні.

Флеш-моніторинг концентрації глюкози крові – FreeStyle Libre.

Маленький датчик із терміном використання до двох тижнів. Приймач сканера має порти для тест-смужок для визначення глюкози та кетонових тіл. У процесі розробки маркетингу продукту було вирішено відмовитися від калібрування інвазивним глюкометром, проте це призвело до підвищеної неточності приладу, тому рекомендується перевіряти показання датчика з традиційним глюкометром хоча б кілька разів за термін використання. При цьому можливості саме калібрування датчик не має.

Система безперервного моніторингу глюкози Guardian Connect у режимі реального часу – це пристрій, який здатний заздалегідь відстежувати підвищений або знижений рівень цукру в крові та надсилати попередження на телефон хворому чи його близьким, яка зареєстрована в Україні.

Система Guardian Connect здійснює вимірювання цукру в крові без проколювання за допомогою спеціально встановленого сенсора 288 разів на добу. Це незамінний помічник для пацієнтів із діабетом.

Використання даних пристроїв допомагає хворим на цукровий діабет проводити самоконтроль, що є профілактикою тяжких гіпоглікемій та дає можливість вчасної корекції інсулінотерапії.

Доцент кафедри педіатрії та медичної генетики,

к.мед.н., Ризничук Мар’яна

Корисно знати