З метою поширення знань про малярію серед широких мас населення, зокрема про її розповсюдження, клінічні прояви, діагностику, лікування та заходи профілактики, у 2007 році на 60-ій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я був заснований Всесвітній день боротьби з малярією. Цей день відзначається щорічно 25 квітня у всьому світі.
Кожен Всесвітній день боротьби з малярією присвяченій певній темі. Цьогоріч вона звучить так: «Настав час досягти нульового рівня малярії: інвестуйте, створюйте інновації, впроваджуйте їх»
Згідно з даними останньої доповіді ВООЗ щодо малярії (2022 рік):
- Біля половини населення людства ризикує заразитися малярією (а це майже чотири мільярди людей)
- Було зареєстровано 247 мільйонів випадків малярії у той рік
- Очікуване число летальних випадків досягло 619 тисяч
- Найбільш тягар малярії несе на собі африканський регіон. В 2021 році тут були зареєстровані 95% випадків малярії у світі, а також 96% смертельних. 80% дитячої смертності до 5 років припадає саме на малярію.
Малярія – це інфекційне захворювання, що спричиняє найпростіші з роду плазмодіїв, які передаються між людьми (чи тваринами) при укусах комарами з роду Anopheles (так звані «малярійні комарі»). Переважно хворіють люди, що мешкають в тропічних країнах, де знаходяться резервуари цих комарів. Хоча до 18 століття хвороба була широко поширена в Європі, включно з Італією, Францією та навіть Великою Британією і Фінляндією. В сучасному світі не виключене зараження туристів під час подорожі.
Це захворювання спричиняють 5 видів плазмодіїв. З них P. falciparum і P. vivax найнебезпечніші. Прогноз захворювання, яке спричиняють P. malariae, P. ovale, P. knowlesi є сприятливішим.
Клінічні прояви малярії зазвичай виникають через 10-15 днів після укусу інфікованого комара (хоча є дані, що P. ovale і P. malaria можуть викликати активну фазу хвороби через 8-10 місяців, а інколи й 2 роки). До найпоширеніших симптомів належать підвищення температури (до 38-41 градусів), озноб, головний біль та біль у м’язах спини, грудей, в животі, збільшення печінки та селезінки, анемія, жовтяниця та навіть судоми і порушення свідомості аж до коми. Важкий перебіг малярії частіше зустрічається у дітей до 5 років, вагітних жінок, а також осіб з імунодефіцитом.
Для малярії характерна стадійність перебігу:
- Первинна атака, що складається із трьох періодів.
- Продром (непостійний) розвивається по закінченню інкубаційного циклу (різний для різних видів плазмодію) і проявляється загальним нездужанням, ломотою в тілі, можливе незначне підвищення температури – триває від кількох годин до кількох днів).
- Ініціальна гарячка – постійна гарячка, нудота і біль (в цей період знищується більшість генерацій плазмодію і залишається тільки одна – найсильніша) – триває від 2 до 10 днів.
- Період типових гарячкових пароксизмів (нападів) – проявляється типовими нападами, що перебігають за наступним циклом: озноб, жар, піт. Кожен напад триває від 3 до 15 годин. Таких нападів може бути 10-12 і більше.
- Ранній латентний період. Виникає, якщо не лікувати малярію. Плазмодій в крові зберігається і знову проявиться через 2-3 місяці.
- Ближні рецидиви – виникають при ослабленні опірності організму. Проявляється пароксизмами без первинної атаки.
- Пізній латентний період і рецидиви – розвиваються з тих ж причин і проявляються так само, як і ранні, але латентний період довший (до 3-х років).
Смерть настає від ускладнень, таких як: гостра ниркова, печінкова або легенева недостатність, розрив селезінки, ДВЗ-синдром чи від ураження головного мозку з розвитком його набряку.
Боротьба з цією недугою полягає як в ефективній діагностиці і лікуванні, так і в профілактиці.
Для діагностики застосовують паразитологічний (виявлення паразита в товстій краплі крові) та імунологічні методи, що базуються на виявлені антитіл до паразитів та їх антигенів. Обов’язково, особливо у ендемічних по малярії країнах, проводять скринінг донорської крові на наявність паразита в еритроцитах, щоб попередити зараження при гемотрансфузіях.
Лікування малярії полягає в застосуванні специфічних протималярійних препаратів, які поділяються на 4 групи в залежності від того, на яку стадію розвитку паразита вони діють:
- Гематошизотропні діють на тих збудників, що знаходяться в еритроцитах. Відповідно, саме ця група препаратів купірує малярійні напади. До них належать хінін, акрихін, бігумаль, хлоридин та інші.
- Гістошизотропні діють на тих, що знаходяться в тканинах печінки: примахін, хіноцид.
- Гамонтоцидні – піриметамін, хіноцид, примахін, бігумаль.
- Споронтоцидні – хлоридин (піриметамін), прогуаніл.
При тяжкому перебігу малярії вдаються до інтенсивної терапії з використанням широкого спектру препаратів: інфузійні розчини кристалоїдного та колоїдного ряду, діуретики, жарознижуючі та інші препарати в залежності від ускладнень, що розвинулися.
ВООЗ наголошує, що найважливіше в боротьбі з малярією є її профілактика. Саме на це направлені більшість заходів, які, в кінцевому рахунку, призводять до суттєвого зниження рівня захворюваності та смертності аж до повної елімінації збудника в країні.
Ці заходи в ендемічних країнах поділяються на три групи:
- Боротьба з комарами-переносниками малярійного плазмодію. Від них захищаються за допомогою протимоскітних сіток (ВООЗ рекомендує сітки, з нанесеним на них перитрином), репелентів, проведення протималярійних заходів на водоймах та інші.
- Хіміопрофілактика зі застосуванням препаратів, що застосовуються при лікуванні малярії. Хлорохін чи інші препарати, якщо в даному регіоні збудник резистетний до першого.
- Застосування вакцини. З жовтня 2021 року ВООЗ рекомендує застосовути вакцину RTS,S/AS01 серед дитячого населення в регіонах, де поширений P. Falciparum. Вона значно зменшує важкість перебігу цього виду малярії.
Туристам, що подорожують в небезпечні по малярії регіони рекомендуються індивідуальні заходи профілактики малярії, що описуються абревіатурою ABCD:
- Аwareness (проінформованість) – знання про ризик зараження.
- Bites (укуси) – запобігання комариним укусам: не виходити з приміщення після заходу сонця або носити одяг, що покриває відкриті ділянки тіла, використовувати протимоскітні сітки і репеленти, протимоскітне покривало на ніч.
- Compliance (виконання) – застосування хіміопрофілактики, починаючи за 2-3 тижня до відбуття в небезпечний регіон, і продовжуючи в цих місцях згідно з рекомендаціями ВООЗ. Найбільш відомі медикаменти: Маларон, Хлорокін, Доксициклін, Мефлохін, Примахін.
- Diagnosis (діагностика) – негайно звертатися до лікаря при перших ознаках хвороби.
Країни, які принаймні 3 роки поспіль не реєструють на своїй території випадки малярії, мають право подати заявку на атестацію ліквідації малярії від ВООЗ. З 2015 року 9 країн були сертифіковані Генеральним директором ВООЗ як вільні від малярії. До них входять: Мальдіви (2015), Шрі-Ланка (2016), Киргизстан (2016), Парагвай (2018), Узбекистан (2018), Аргентина (2019) , Алжир (2019), Китай (2021) і Сальвадор (2021).
Малярія – це одна з найдревніших відомих людству хворіб. Вона лишила значний слід в історії та культурі. Тому наостанок пропонуємо вас декілька цікавих фактів про «болотну гарячку».
- Учені доводять, що малярія виникла в Африці і разом з нашими предками розповсюдилась по всій планеті: від порогів Нілу та берегів Середземномор’я до Далекого Сходу та Південної Америки.
- Перші описи хвороби, що нагадують малярію, знаходяться в Китайському Каноні Медицини (2700 років до нашої ери). Надалі такі описи знаходяться в шумерських, ассирійських, індійських, єгипетських, грецьких, римських та арабських джерелах.
- Першим напад малярії (гарячка, озноб, піт) та навіть різні її види, розділивши їх за важкістю, описав Гіппократ. «Найгострішою, найважчою і найбільш складною для лікування є постійна гарячка. Найбезпечнішою і найлегшою, але і найбільш тривалою є четвертинна гарячка… більш важка і тривала гарячка називається переміжною (тропічна малярія)… третинна гарячка швидко стає важчою, але рідко фатальною…»
- Від малярії тяжко потерпали стародавні римляни, особливо в часи занепаду Римської Імперії (5 ст. нашої ери), коли без догляду ріка Тибр та його притоки перетворили центральний регіон Італії навколо Риму в безкінечні болота. А велика римська каналізація стала розсадником комарів і джерелом постійних епідемій для цього величезного міста.
- Однак, люди тоді і аж до 19 століття пов’язували виникнення хвороби не з комахами, а з «поганим повітрям», що іде з боліт і викликає хвороби. Тому селяни, що продовжували працювати на цих родючих територіях, потерпали не тільки від хвороби, а й від стигматизації. Це відбувалося як в Італії, так і в Великій Британії (теж раніше дуже заболочена місцевість), Франції.
- Вплинула малярія і на воєнну історію. Римський історик Тіт Лівій відзначив, що ця хвороба знесилила галльські війська, що атакували Рим. А Наполеон Бонапарт був дуже не задоволеним, коли дізнався, що такий нездоровий регіон існує в його імперії. Відзначилась малярія не тільки в багатьох римських кампаніях, а й в часи війн імператора Фрідріха I Барбароси з італійськими комунами, протягом Американської війни за незалежність та громадянської війни.
- Оскільки малярія супроводжує людство з первіснообщинних часів, то вона знайшла своє відображеннях в численних культах та магічних практиках. Так в священному тексті Стародавньої Індії атхарваведа (2000 років до н. е.) описується демон гарячки Такман та навіть згадується, що він повертається на третій день після закінчення першого нападу.
В стародавньому китайському медичному трактаті «Хуан-ді нейцзін Ліншу Сувень», що налічує 4700 років, малярія описується як три демони, що мучать людину: перший з молотом, другий з гарячою плитою, а третій з відром води.
Давньоримський учений та лікар Квінт Серен Саммонік згадував, що саме слово «абракадабра» вперше виникло в заклинанні проти гарячки. А жінки, що жили в болотистих місцевостях Британії носили на шиї протималярійні записки, які продавали блукаючі торговці і шарлатани. - Залишилася малярія і в творчості багатьох письменників. Датський письменник і поет Ганс Крістіан Андерсен, згадуючи понтійські болота (так називали болота південніше Риму) описував тамтешніх селян «…блідими, жовтими, кволими…». Данте Аліг’єрі, змальовуючи одне з кіл пекла, надав тамтешнім грішника типовий вигляд хворого на малярію. Вільям Шекспір згадував малярійну гарячку у восьми своїх п’єсах. Хворів на малярію і герой Даніеля Дефо Робінзон Крузо. Болота США та американці, що страждають на малярію, описуються в книзі Чарльза Діккенса «Мартін Чезлвіт». Це ж згадував Марк Твен в «Життя на Міссісіпі».
- Античні лікарі рекомендували для лікування малярійної гарячки настоянку полину. Але справді ефективні препарати від малярії знайшли тільки в 17 столітті в корі хінного дерева, що росте в Перу та інших країнах Південної Америки. Хінін (так називалась ця речовина) добавляли в воду чи вино і пили під час гарячки. Ефективність цього лікування започаткувала нову еру в історії боротьби з малярію.
- Британські солдати в Індії, що регулярно вживали хінін, почали змішувати його з джином, щоб переьити різкий гірко-кислий смак хініну. Так з’явився популярний коктейль джин-тонік. Пізніше, тоніки (вода з хініном) почали використовувати в приготуванні багатьох алкогольних коктейлів.
- Завдяки осушенню боліт в Європі та США ця хвороба стала рідкістю для цих регіонів. Більшість випадків малярії, що в них реєструються, пов’язані з подорожами. Однак такі хворі не є небезпечними для оточуючих, оскільки комар роду Anopheles – необхідна складова циклу розмноження збудника – в цих країнах більше не водиться.
Інформацію підготувала к.мед.н., доцент кафедри інфекційних хвороб
та епідеміології Маргарита АНДРУЩАК
