• Українська
  • English
Остеопороз: що це таке і як з ним боротися?

Остеопороз: що це таке і як з ним боротися?

Щорічно 20 жовтня відзначають Всесвітній день остеопорозу — однієї з основ­них проблем охорони здоров’я внаслідок високого поширення і остеопоротичних переломів, які є причиною інвалідності та підвищеної смертності серед населення.

Остеопороз – розповсюджене системне захворювання скелета, яке супроводжується зниженням міцності кісткової тканини і підвищеним ризиком переломів. Термін «остеопороз» був введений у медичну термінологію ще у XIX ст. французьким патологоанатомом Jean Lobstein, який таким чином описав вікові зміни кісток.

Водночас Astley Paston Cooper, англійський хірург, припустив, що певні види переломів можуть бути зумовлені зниженням кісткової маси. Факторами ризику остеопорозу є: наявність остеопорозу та патологічних переломів у близьких родичів, вік після 50 років, передчасна менопауза, оваріоектомія, остеопенія, іммобілізація, гіпервітаміноз вітаміну А, нервова анорексія, різке зниження маси тіла, операції, проведені на органах шлунково-кишкового тракту, післяопераційні ускладнення, які призвели до порушення всмоктування, трансплантація органів, зловживання спиртними напоями, порушення харчування (дефіцит вітаміну D, низький вміст в продуктах кальцію, надлишок в раціоні солі), хронічні обструктивні захворювання легенів.

Захворювання, зазвичай, не викликає хворобливих відчуттів, бувши прихованою патологією. Характерних клінічних проявів не існує. Найчастіше, проявляються такі симптоми остеопорозу як: деформації хребта (поява “горба”) та біль у спині. Тривалий час можуть залишатися невиявленими переломи тіл хребців, які є негативним наслідком розвитку остеопорозу.

Однак, слід пам’ятати про передвісників остеопорозу, до яких належать: швидка втомлюваність, зниження працездатності, біль у кістках і в потилиці (особливо при зміні погоди), дратівливість і плаксивість, депресивні стани, апатія, відчуття тривоги, страху, розлади сну. Проте часто остеопороз на ранніх стадіях перебігає без жодних симптомів і виявляється вже болем у кістках, деформацією скелета та переломами кісток. Розрізняють такі види остеопорозу:

  • первинний остеопороз розвивається як самостійна патологія в період постменопаузи та в літньому віці; основними місцями переломів є тіла хребців, дистальні ділянки променевої кістки та шийка стегнової кістки
  • вторинний остеопороз розвивається в результаті супутніх соматичних захворювань (ендокринної та травної систем, крові, нирок тощо) або внаслідок прийому деяких ліків (кортикостероїдів, гепарину та ін.).

Серед негативних наслідків остеопорозу вирізняють порушення постави, розвиток кіфозу, множинні компресійні переломи тіл хребців; прогресуюче зниження зросту; ураження суглобів (особливо тазостегнових і колінних), які стають болючими та малорухомими, інвалідність, летальний результат в результаті перелому хребта.

Діагностика остеопорозу проводиться на підставі збору даних анамнезу, фізикального обстеження та лабораторних методів дослідження (загальний клінічний аналіз крові; кліренс креатиніну; визначення вмісту кальцію та фосфору в сироватці крові; рівень гідроксивітаміну D в сироватці крові (для виключення дефіциту вітаміну D); остеокальцин; рівень тестостерону; визначення гормонального фону (тиреотропний гормон, паратиреоїдний гормон, гонадотропіни); біохімічні маркери кісткового обміну), а також інструментальних досліджень (рентгенологічне обстеження; остеоденситометрія; кількісна ультрасонометрія; сцинтиграфія кісток; КТ та МРТ; двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія (ДРА); периферична денситометрія).

Існують два методи лікування остеопорозу: медикаментозне (антирезорбтивними лікарськими препаратами, які пригнічують кісткову резорбцію, та анаболічними препаратами, що підсилюють кісткоутворення) при виявленні компресійного перелому тіла хребця для попередження ризику появи переломів в майбутньому; окремі переломи (шийки стегна) передбачають обов’язкове хірургічне лікування та немедикаментозне лікування (ходьба, фізичні вправи, спеціальна гімнастика при остеопорозі (біг і стрибки протипоказані); дієта  (вживання достатньої кількості продуктів, що містять вітамін D (лосось, сом, сардини, макрель, риб’ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, сметана, сир та ін.) і кальцій (молочні та кисломолочні продукти).); відмова від шкідливих звичок — куріння та вживання спиртних напоїв; тимчасове використання жорстких і напівжорстких корсетів для зниження вираженого больового синдрому при переломах хребців; носіння протекторів стегна особами, у яких є високий ризик розвитку перелому стегна).

Небезпека остеопорозу полягає в тому, що він розвивається без відчутних симптомів. Переломи відбуваються вже на тій стадії хвороби, коли втрата кісткової тканини досить значна. Ось чому така важлива рання профілактика. Потрібно враховувати, що основним елементом лікувально-профілактичних заходів запобігання остеопорозу є раціональне збалансоване харчування. Для жителів України така умова обов’язкова! Неблагополучна екологічна ситуація, шкідливі умови праці, неправильне харчування, занадто активне використання синтетичних ліків, психоемоційні перевантаження — все це шкодить здоров’ю в цілому і насамперед метаболізму кісткових тканин. Фахівці відзначають, що українські жінки в зрілому віці недоотримують з їжею такі важливі мікроелементи як кальцій, фосфор і магній, а також білки тваринного і рослинного походження, поліненасичені жирні кислоти, вітамін D. Особливо інтенсивно вимиває кальцій з кісткової тканини поєднання куріння, гіподинамії, надмірного споживання алкоголю та кави.

Тому не варто чекати переломів кісток, щоб переконатися, що остеопороз вже є й що з ним потрібно боротися. Набагато розумніше заздалегідь оцінити ризики та вчасно запобігти недузі.

Основною метою профілактики є збереження маси та щільності кісткової тканини. Профілактика остеопорозу включає: корекцію дієти щодо достатнього вмісту кальцію, бору, фтору, цинку, кремнію, фосфору, білків, вітамінів (C, D, E, K) і антиоксидантів, а також зменшення споживання кухонної солі; помірне фізичне навантаження, лікувальну фізкультуру, масаж; регулярне, але помірне перебування на сонці; скорочення споживання алкоголю, відмова від куріння; профілактика травм.

ПОРАДА! Не варто «на око» приймати препарати кальцію. Скільки вам потрібно цього мікроелемента, може сказати тільки лікар за результатами денситометрії. При відмові від тваринної їжі порадьтеся з дієтологом про її повноцінну заміну. «Золоте правило харчування» передбачає наявність у щоденному раціоні належної пропорції жирів, білків і вуглеводів.

Інформацію підготувала доцент Піддубна А.А.

 

Корисно знати