Перехід на літній (а в жовтні – на зимовий) час
практикують понад 110 країн світу – передусім для економії електроенергії та інших ресурсів. Але з точки зору корисності чи шкідливості подібних “часових стрибків” для здоров’я людини все не так однозначно.
Людський організм охоплює широкий діапазон періодичних процесів від часток секунди до мега-ритмів з періодом 10 і більше років. У природних умовах чергування дня і ночі (світла і темряви) внутрішня організація людини підпорядковується 24-годинному білядобовому ритму, який в кожної особи має свої часові особливості. У результаті цього ритму фаза активації змінюється фазою релаксації в певні проміжки дня і ночі, що є вкрай необхідним для злагодженої фізіологічної діяльності людського організму.
Основним генератором біоритмів більшості функцій організму, що надзвичайно чуттєвий до впливу різних чинників навколишнього середовища (світла, електромагнітного поля, радіації тощо), є структура головного мозку людини – супрахіазматичні ядра гіпоталамуса. Водночас, найважливішу роль ендогенного регулятора біологічних ритмів виконує шишкоподібна залоза (епіфіз мозку). За участю синтезованих нею гормонів (зокрема, мелатоніну) залоза бере участь у регуляції добових і сезонних біоритмів, стану центральної нервової системи і залоз внутрішньої секреції, імунної системи, артеріального тиску і температури тіла, у забезпеченні антиоксидантного і протипухлинного захисту організму тощо. У літніх і старих людей рівень мелатоніна в крові вночі в 2-3 раза нижче, ніж у молодих. А це, у свою чергу, призводить до порушення багатьох функцій організму.
Притаманне українській системі відліку часу весняне і осіннє переведення стрілок годинника призводить до т. з. десинхронозів – функціональних порушень, що через визначений часовий період можуть трансформуватися в патологічні стани і захворювання. Внаслідок активації компенсаторних механізмів молодь швидше пристосовується до такого переходу. Перехід часу може відігравати негативну роль у людей, які страждають на порушення сну і настрою, сезонну депресію, артеріальну гіпертензію з нічним підвищенням кров’яного тиску, загострення виразкової хвороби, бронхіальної астми, колагенозів та інших хронічних захворювань. Тому хворим та особам похилого віку, в яких адаптаційні можливості знижені, навіть ця година може істотно знизити якість їх життя.
За матеріалами ряду закордонних та вітчизняних досліджень переведення стрілок годинника призводить, крім підвищення захворюваності населення, також до збільшення кількості ДТП, зростання виробничого травматизму, випадків суїцидів тощо.
Актуальною проблемою є добова періодичність фатальних кардіоваскулярних випадків (інфаркт міокарда, інсульт, порушення ритму, раптова коронарна смерть тощо) з вираженим зростанням частоти в ранкові години. Традиційні лікувально-профілактичні заходи недостатньо ефективні щодо попередження цих випадків. У зв’язку з цим активно досліджуються механізми формування циркадіанних (білядобових) і циркануальних (сезонних) біоритмів з метою розробки нових профілактичних стратегій, що базуються на принципах хронодіагностики, хронопрофілактики і хронотерапії.
За цією проблемою науковцями Буковинського державного медичного університету налагоджено тісні контакти з співробітниками Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України та іншими установами України, близького та далекого зарубіжжя, які займаються вивченням питань хронофізіології, хронотоксикології, профілактики прискореного старіння і вікової патології.
За вказаною тематикою ученими медичного університету опубліковано низку монографій, захищено та виконуються докторські та кандидатські дисертації щодо дослідження хроноритмічної організації органів та систем у нормі та при патології, вивчення особливостей структурної і функціональної організації шишкоподібної залози, механізмів циркадіанних і сезонних ритмів функцій організму людини і тварин.
Штучна зміна відліку часу – додатковий чинник, який негативно впливає на резерви організму та розхитує здоров’я людей, викликаючи дезорганізацію функціональних процесів в людському організмі.
Висновок тільки один: чим ближче життя людини до природних ритмів, тим порушення в здоров’ї мінімальні.
Матеріал підготував: завідувач кафедри медичної біології та генетики, доктор медичних наук, професор Роман Булик
