Упродовж сезону підвищеної захворюваності на вірусні інфекції особливо актуальною є грамотна корекція харчового раціону з метою підвищення стійкості організму до несприятливих чинників навколишнього середовища.
Серед загальних рекомендацій щодо корекції харчового раціону можна виділити наступні:
- достатня його калорійність відповідно віку, статі та роду професійної діяльності (але не менше 2000 ккал/добу). Кількісна повноцінність харчового раціону в поєднанні з достатньою фізичною активністю допоможе профілактувати переохолодження;
- достатня кількість води (загалом – не менше 2 літрів/добу), бажано – у теплому вигляді, у тому числі з чаєм, узваром, супом тощо;
- раціональна обробка їжі – надання переваги квашеним овочам та фруктам, запеченим та тушкованим овочам, відвареним цільнозерновим крупам. Вони містять багато розчинної клітковини, необхідної для живлення симбіонтної мікрофлори, яка забезпечує кишковий імунітет;
- якісна повноцінність раціону – достатня кількість макронутрієнтів, особливо повноцінних білків (не менше 75-100 мг/добу), корисних жирів, обмеження простих вуглеводів, достатня кількість мікронутрієнтів (вітамінів та мінералів).
Доповнення харчового раціону окремими лікарськими препаратами та дієтичними добавками також можуть сприятливо стимулювати імунну відповідь як здорових осіб, так і осіб з підвищеним ризиком розвитку респіраторних інфекцій (Li. Y, 2016; Lim H., 2018; Alexander J, 2020; Joliffe D., 2020; Rogero M. et al., 2020; Weill R. et al., 2020; Grant W., 2020; Calder P., 2020; Wessels I., 2020; Sies H., 2021; Skrajnowska D., 2021; Saikat M., 2022).
Вітамін С виконує роль стимулятора функцій лейкоцитів, зокрема руху нейтрофілів і моноцитів, посилює хемотаксис і фагоцитоз, протидіє збільшенню TNF-α та підвищує рівень протизапального цитокіну IL‑10. Показано, що добавки вітаміну С зменшують тривалість і тяжкість інфекцій верхніх дихальних шляхів, таких як звичайна застуда, особливо у людей, які перебувають у стані посиленого фізичного навантаження. Головними природними джерелами аскорбінової кислоти є зелень (петрушка, щавель), свіжі та квашені овочі (капуста, перець, цибуля), фрукти (ківі, цитрусові, хурма, папая), ягоди (чорна смородина, шипшина, обліпиха). Аскорбінова кислота більш стійка, ніж інші вітаміни. Під час вимочування продуктів вона переходить у воду, під час варіння — у відвар, процес руйнування прискорюється у разі нагрівання. З профілактичною метою групам ризику рекомендують додаткове споживання вітаміну С у добовій дозі 500-1000 мг.
Рецептори до вітаміну D (VDR) виявлено практично в усіх клітинах імунної системи. Відомо, що активація ядерних VDR впливає на транскрипцію, проліферацію і диференціювання клітин імунної системи. Одним з основних механізмів протиінфекційної активності вітаміну D є його здатність індукувати утворення в макрофагах, нейтрофілах і епітеліальних клітинах β-дефензинів і кателіцидину, які спричинюють загибель мікроорганізмів у аутофагосомах. Узимку часто спостерігається недостатність або дефіцит вітаміну D в організмі, оскільки 80% його синтезується в шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання сонця. Харчовими джерелами кальциферолу є печінка морських риб, жовтки яєць, молоко, вершкове масло. Метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень щодо використання добавок вітаміну D засвідчив, що вони були безпечними та ефективними для зниження ризику розвитку гострих респіраторних захворювань. Профілактичне підтримуюче дозування для дорослих осіб у помірних широтах складає 1000-2000 МО у першій половині дня (2-3 курси на рік).
Цинк бере участь у регуляції запальної відповіді, впливаючи на активність лейкоцитів і лімфоцитів, включаючи їх проліферацію, диференціацію та дозрівання, є кофактором тимуліну, регулює активність зрілих Т-клітин периферичної крові, пригнічує вироблення прозапальних цитокінів (IL‑1β), стимулює утворення γ-інтерферону. Цей мікроелемент впливає на посилення активації мукоциліарного кліренсу шляхом збільшення частоти руху війок у респіраторному тракті, перешкоджаючи проникненню вірусів у клітини. Абсорбції цинку сприяє наявність тваринних білків, а серед продуктів, багатих цим мікроелементом можна виділити яловичину, морепродукти (особливо – устриці), пшеничні висівки, насіння (гарбузове, кунжут, соняшникове), горіхи, какао. Покращують засвоєння цинку наявність у раціоні цибулі та часнику, тоді як фітати рослинних продуктів (круп, бобових) чинять протилежну дію. При застосуванні додаткових джерел цинку у вигляді дієтичних добавок чи лікарських препаратів слід пам’ятати, що споживання високих доз цього мікроелемента може порушити баланс міді, тому в довгостроковій перспективі рекомендується споживання цинку не більше 25-50 мг/добу.
Селен інгібує фермент дисульфід-ізомеразу протеїну, який відповідає за приєднання вірусного глікопротеїну, запобігаючи проникненню вірусу до клітини-хазяїна. Він також знижує рівень IL‑1β та IL‑6. Згідно «Наказу МОЗ України №1073 від 03.09.2017р. «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» рекомендовані добові дози селену становлять 70 мкг/добу для чоловіків та 50 мкг/добу для жінок (70 мкг/добу вагітним і в період годування). Багаті на цей мікроелемент горіхи (особливо – бразильський горіх, кеш’ю, макадамія), м’ясо (індичка), риба (оселедець), морепродукти (мідії), висівки, часник.
Кверцетин – це біофлавоноїд, яким багата цибуля, чорний та зелений чай, цитрусові, малина, журавлина, томати, бузина чорна. Показано, що флавоноїди діють як іонофори цинку, транспортуючи катіони цинку через плазматичну мембрану, що теоретично може посилювати противірусну дію цинку. Завдяки капіляростабілізуючим властивостям, пов’язаним з антиоксидантною та мембраностабілізуючою дією, кверцетин знижує проникність капілярів, виявляє протизапальний ефект, блокуючи ліпооксигеназний шлях метаболізму арахідонової кислоти, знижує експресію генів і сироваткові рівні IL-1β, IL-6, IL-8 і TNF-α, а також транскрипційну активність NF-kB в мононуклеарних клітинах крові. При вживанні лікарських препаратів / дієтичних добавок, що містять кверцетин, слід памятати, що він має низьку біодоступність, тому його слід приймати за 30 хв. до прийому їжі. Рекомендована профілактична доза становить 250 мг на добу.
Омега-3 поліненасичені жирні кислоти, зокрема ейкозопентаєнова (ЕРА) і докозогексаєнова (DHA) відіграють роль в інгібуванні прозапальних процесів і пригніченні імунної відповіді, знижують кількість активних форм кисню та прозапальних цитокінів в місці запалення. Найбільш корисною в аспекті отримання цих нутрієнтів є жирна морська риба – оселедець, скумбрія, лосось, сібас, сардини. Споживання порції цих видів риб масою 150-200 г тричі на тиждень забезпечує приблизно 500 мг EPA+DHA на день. З профілактичною метою міжнародні наукові організації та професійні асоціації рекомендують споживати від 250 до 1000 мг EPA+DHA/добу, максимальний ефект спостерігається через 2-3 місяці.
У будь-якому разі перед початком споживання лікарських препаратів чи дієтичних добавок, що містять вищеперелічені нутрієнти, слід попередньо узгодити дозу та тривалість прийому зі своїм лікарем.
Підготувала: старший викладач кафедри гігієни та екології , к.мед.н. Оксана Кушнір
