• Українська
  • English
Стрес, як фактор розвитку больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба

Стрес, як фактор розвитку больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба

Скронево-нижньощелепний суглоб належить до найскладніших за будовою та утворює рухоме з’єднання між черепом та нижньою щелепою. Він також один із найактивніших в організмі, адже задіяний при розмові, ковтанні, вживанні їжі. Серед захворювань даного суглоба до найпоширеніших належить больова дисфункція. Люди, що страждають на дану хворобу часто скаржаться на тупий біль в ділянці суглоба, головний біль, запаморочення, біль шийного відділу хребта та потилиці, дані симптоми посилюються до кінця дня, інколи також відмічаються слухові ефекти, що пов’язані із клацанням у суглобі під час вживання їжі та широкому відкриванні рота, зниження слуху та шум у вухах теж відмічають пацієнти. Ввесь цей симптомокомплекс ще в 1934 році описав Костен та спостерігав його у беззубих пацієнтів. На сьогодні причин розвитку больової дисфункції є декілька, зокрема: травми суглобів, тривалі прийоми у лікарів стоматологів без перерв на відпочинок, зниження висоти прикусу внаслідок втрати зубів і їх підвищеній стертості, бруксизм (мимовільне стискання та скрегіт зубами під час сну), порушення прикусу, вплив факторів психологічного стресу.

Термін стрес використовується для визначення станів людини, що виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи. Він є результатом способу мислення а також оцінки ситуації самою людиною. Психологічний стрес характеризується станом тривоги за життя, здоров’я, благополуччя. Коли людина перебуває під впливом психологічного стресу вона підсвідомо, мимоволі може напружувати різні групи м’язів і, зокрема, жувальні м’язи через які навантаження передається на скронево-нижньощелепний суглоб і як наслідок відбувається його перевантаження, що надалі може проявлятись у функціональних порушеннях і, зокрема з боку скронево-нижньощелепного суглоба.

Станом на сьогодення психологічне здоров’я українців є значно порушене, що пов’язано значною мірою із вторгненням РФ на територію України.

За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я – це стан добробуту, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал та впоратися із життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. Тільки допомагаючи та підтримуючи одне-одного в різних життєвих обставинах можна долати стрес.

Матеріал підготували: асистент кафедри хірургічної стоматології  та щелепно-лицевої хірургії Дроник І.І. 

асистент кафедри хірургічної стоматології  та щелепно-лицевої хірургії Герасим Л.М.

Корисно знати