На кафедрі нервових хвороб, психіатрії та медичної психології
доц. Кривецька І.І. разом зі студентами 4 курсу провела круглий стіл до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом.
Темою обговорення були: “Ранні неврологічні прояви нейро – СНІДу”.
Було наголошено, що ВІЛ викликає ураження нервової системи у 30-50% інфікованих, тобто нервова система є органом – мішенню. Відомо, що безпосереднє ураження відбувається саме тих клітин в нервовій системі, які мають рецептор CD4. Сюди відносяться: астроцити, олігодендроцити, мікроглія, моноцити, нейрони тощо. На сьогодні з’ясовано, що саме глікопротеїд gp120 відіграє ключову роль в патогенезі ВІЛ – нейрональних ушкоджень за рахунок блокування нейротрофічного лімфокіна. Внаслідок чого астроцити не утримують глутамат в синапсах, відбувається надмірне іонне навантаження Ca2+ та цитотоксична дія. Результатом такого ураження є множинні дефекти мозкової тканини, які клінічно проявляються цілим рядом характерних симптомокомплексів: менінгеальним, енцефалітичним, судомним, менінгізмому, ВІЛ – дементним тощо.
На ранніх стадіях ВІЛ-інфекції найбільш частими є невротичні розлади та прояви астеновегетативного синдрому. У хворих мають місце підвищена втомлюваність, розгубленість, неуважність, зниження настрою, розлади сну, різноманітні фобії, зниження пам’яті, звужується коло інтересів, вегетативна лабільність. Згодом у пацієнтів можна виявити порушення орієнтації, оглушення, галюцинації та психози, порушується точність та швидкість моторних функцій, плавність мовлення, погіршується короткочасна пам’ять, хворі відчувають утруднення при вирішенні складних ситуаційних завдань, це відрізняє ВІЛ – дементний симптомокомплекс від банальної депресії. Для даного симптомокомплексу також не є характерними грубі порушення мовлення, навичок, впізнавання, що робить його несхожим з хворобою Альцгеймера.
