Цьогорічна інформаційна кампанія до роковин Голодомору особливий акцент робить на темі дітей як найвразливішій категорії жертв сталінського геноциду, які становлять майже половину загиблих. Тож організатори відзначення Дня пам’яті розмістили вуличну соціальну рекламу «Пам’ять, що рятує: голоси правди».
«Свічку пам’яті» запалили на кафедрі суспільних наук та українознавства
Голодомор 1932–1933 років в Україні – не лише найбільша гуманітарна катастрофа в історії людства, а й незагоєна рана вітчизняної історії, ще одна «вічна» проблема української суспільної й політичної думки.
Ставлення до Голодомору (а воно далеко не однозначне в сучасному суспільстві) – своєрідний критерій морального, духовного, ідейного розвитку людей, своєрідний іспит на патріотизм. Це геноцид українського народу.
Вчинення геноциду в Україні у 1932-1933 роках підтверджується:
- 3456 знайденими та розсекреченими документами органів влади та Комуністичної партії, у тому числі за підписом Сталіна Й.В.;
- 3186 книгами реєстрації актів про смерть у 1932-1933 роках, що підтверджують масову загибель населення від штучного голоду;
- свідчення 1730 свідків та потерпілих від злочинних дій тоталітарного режиму;
- 857 масовими захороненнями, де поховано жертви геноциду;
- 735 населеними пунктами, колгоспами, сільрадами і районами України, в яких владою впроваджено режим «чорних дощок»;
- 400 знайденими та розсекреченими документами Галузевого державного архіву СБУ, що підтверджують організацію владою штучного голоду;
- архівними документами дипломатичних представництв іноземних держав;
- архівними документами, що свідчать про масове переселення етнічних росіян в Україну;
- фотодокументами, якими зафіксовано трагічні події Голодомору.
Голодомор актом геноциду прямо визнали 13 держав. Ними є (в хронологічному порядку): Естонія, Австралія, Канада, Угорщина, Литва, Грузія, Польща, Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія, Мексика та Латвія.
Україна виступає за встановлення історичної правди і вшанування міжнародним співтовариством пам’яті про мільйони українців, котрі були цілеспрямовано знищені сталінським режимом.
Світ, де тоталітаризм у тих чи інших формах продовжує існувати, повинен знати правду про Голодомор, адже ці знання дозволять уникнути подібних трагедій у майбутньому. Як доводить світовий досвід, заперечення геноцидів, їх ігнорування є надзвичайно небезпечним явищем, на яке не можна не зважати.
Кривава рана в історії народу була щільно оточена безмовством. Про неї не можна було згадувати і в літературі. Страх, який принесла більшовицька влада, скував усім уста, наклав на них печать мовчазних мук. Проте саме українські поети і прозаїки стали першими літописцями Голодомору, намагаючись осмислити катастрофу в слові – ще від часів, коли над правдою про Голодомор тяжів „культ мовчання”. З плином часу з’являлися нові твори, нове осмислення фактів і наслідків штучного голоду; ці твори зроджувалися і в Україні, і поза нею. Першим твором про жахіття Голодомору в Україні став роман Уласа Самчука «Марія», а наймасштабнішим твором української літератури про Голодомор вважається роман Василя Барки «Жовтий князь».
Кілька років поспіль в останній тиждень листопада проводиться загальнодержавна акція «Запали свічку пам’яті» на знак вшанування невинних жертв Голодомору.
Кафедра суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету також традиційно долучається до цього заходу. Студенти-медики щиро й емоційно згадують складну історію України початку ХХ століття, читають поезію про невинні жертви Голодомору, співпереживають горю кожної родини, яка втратила своїх рідних. Проносячи біль через себе, студенти заплюють свою свічу пам’яті.
Цьогоріч свічу пам’яті за невинно убієнними запалили студенти стоматологічного факультету. Студенти медичного факультету №2 організували вечір-спомин «Голгофа голодної смерті», де звучали страші цифри жертв Голодоморів, спогади очевидців, були переглянути документальні відеоматеріали (організатор доцент Лариса Шутак).
Студенти фармацевтичного факультету взяли участь у виховній годині на тему: «Жертвам голодоморів присвячується», де читали уривки з творів української літератури та публіцистичних замальовок про страхіття, які довелося пережити українцям (організатор доцент Галина Навчук).
Звернення до трагічних сторінок історії України робить нас сильнішими, допомагає кожному збагнути, хто ми є насправді, визначитися з тим, яким шляхом іти далі, як залишитися справжнім патріотом своєї неньки-України, як не зрадити своїм предкам, які поклали своє життя за нас, як не бути осторонь нині, коли доля України знову залежить від кожного з нас.
Інформацію підготувала доцент кафедри суспільних наук та українознавства Лариса Шутак.
В бібліотеці БДМУ відбулася інформаційна година «Пам’яті жертв голодоморів».
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті.
Цей день покликаний закарбувати в народній пам’яті страшну трагедію українського народу, і передати цю пам’ять наступному поколінню. В цей день український народ віддає шану пам`яті безневинним жертвам жахливого геноциду, вчиненого проти нього ворогами в минулому сторіччі.
Співробітники бібліотеки Світлана Тулевська, Ірина Кухлій продемонстрували студентам ІІІ курсу 1 гр. фахового коледжу БДМУ (база 9) спеціальності «Фармація. Промислова фармація» під керівництвом викладача коледжу Катерини Купчанко мультимедійну презентацію, під час якої розкрили причини та наслідки Голодоморів: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 рр.
Жахливою подією в історії людської цивілізації постає голод 1932-1933, який за антиукраїнською спрямованістю та масштабністю виявився страшною зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства. Акцент був зроблений на тому, що Голодомор 1392-1933 рр., був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.
Студентки Богдана Бабій та Юлія Шабельникова зачитали поетичні рядки Б.Олійника та Д. Білоуса (пережив голодомор), які торкаються глибинних струн наших сердець.
Ми пам’ятаємо!!!
Голодомор 1932-33 років – геноцид українського народу
У рамках відзначення Дня пам’яті жертв голодомору на кафедрі психології та філософії викладач Анна Слубська провела кураторську годину пам’яті «Голодомор 1932-33 років – геноцид українського народу».
Учасники заходу – студенти ІІ курсу «Медсестринство» фахового коледжу БДМУ, під час заходу студенти та куратор висвітлили трагічні події в історії українського народу, що призвели до Голодомору 1932-33 рр.
Студенти переглянули відео – презентацію виставки в м. Києві «Меморіал голодомору». Учасники заходу резюмували, що Голодомор 1932-33 рр. був найбільшою людською катастрофою в багатовіковій історії України. Під час заходу було запалено свічки для вшанування пам’яті загиблих та ненароджених в часи чорної сторінки української історії.
Дорогою на Голгофу…
26 листопада в 7 групі 1-го курсу (2 медичний факультет) викладачем кафедри суспільних наук та українознавства Скрицькою Н. В. було проведено виховний онлайн-захід «Дорогою на Голгофу…», присвячений Дню пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій в Україні.
Викладачем було наголошено про щорічне вшанування пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій в останню суботу листопада. Цьогоріч ця дата припадає на 27 листопада.
Традиційним є запалення свічок в домівках та пам’ятних місцях у сіл і міст, щоб в такий спосіб вшанувати мільйони вбитих голодом дітей, матерів, батьків… О 16 год оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, а також триває акція “Запали свічку”, участь в якій є обов’язком кожного свідомого українця.
Голгофа голодної смерті
… історія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє.
Бо там, де пам’ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.
Україна має багато чим пишатися: історичними постатями, подіями, минулими та теперішніми вчинками свого народу. Проте є події, від яких щемить серце та які потрібно із скорботою вшановувати. Одним із таких трагічних періодів в історії України є Голодомор 1932-1933 рр., повноту якого важко осягнути. Це визнаний світом геноцид, що був не випадковим явищем, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою знищення українського народу.
Масштаб цієї національної катастрофи може збагнути лише цивілізована людина глибиною свого внутрішнього потрясіння.
До вшанування пам’яті жертв Голодомору долучилися студентство БДМУ, викладачі кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії (завідувач кафедри, професор Олександр Захарчук) та працівники бібліотеки – філії №4 КБУ Чернівецької ЦБС, які провели літературний реквієм «Чорна сповідь моєї Вітчизни». Метою зустрічі стало згадати чорні сторінки історії, які понівечили шрамами серце нашого народу та вшанувати пам’ять предків. Минуле ми повинні пам’ятати, щоб попередити повторення в майбутньому.
Ніколи не можна цього забувати та нікому не можна цього пробачати.
З малої надії-зернини
Розквітне зоря вікова.
Не згасне ім’я України,Допоки в нас пам’ять жива!
Інформацію підготували доцент кафедри Горошко О.М., асистент Ежнед М.А
Голодомор 1932-1933 роки: світлини, спогади, документи
З метою вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам’яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932-1933 роках, 27 листопада 2021 року проведено онлайн-інформаційну годину «Голодомор 1932-1933 роки: світлини, спогади, документи» за участі студентів 2, 3 груп 2 курсу медичного факультету №4 спеціальності «Медична психологія». Студентками 3 групи Дар’єю Кривою та Інною Юрчук (куратор – асистент кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата Савчук Т.П.) підготовлено і показано презентацію «Голодомори 30-40 років». Суттєвим інформаційним доповненням була презентація «Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу», оновлення і дизайн якої виконала асистент цієї ж кафедри Агафонова О.В. Було обговорено причини, перебіг і наслідки Голодомору для українського населення. Зачитувались рядки з офіційних документів ГПУ-НКВД, опублікованих у книзі «Розсекречена пам’ять» ( Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД. Київ, 2008). Оприлюднені документи розповідають про здійснення органами державної безпеки того часу масових політичних репресій, у тому числі й з метою приховування правди про Голодомор.
Після проведення заходу студентам запропоновано долучитися о 16 годині до загальнонаціональної акції «Запали свічку».
Матеріал підготовлено організатором заходу, доцентом кафедри фізіології ім.Я.Д.Кіршенблата Гордієнком В.В.
