Аути?зм – це розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії, вербальної і невербальної комунікації, і повторюваною поведінкою, існують складнощі у взаємодії із зовнішнім світомм, з цього приводу виникають порушення в соціалізації.
Людина із аутизмом типово уникає спілкування: усяке порушення повсякденного розпорядку й стереотипів виявляється їй трагедією; проте інтелект аутиста понижений далеко не завжди, часто виявляються так звані «острівці знання» – області, в яких здібності хворого досягають нормального або навіть геніального рівня. Розлади аутичного спектру сьогодні діагностують у 4 випадках на 10000 населення.
Аутизм – у більшості випадків проявляється у віці до 3 років.
Причини виникнення цього розладу досконало не вивчені. Захворювання може бути обумовлено спадковими чинниками, через гени передається схильність до аутизму, а саме існує певний збій у генах, що відповідають за синаптичні зв’язку головного мозку. Якщо в родині хтось мав такий діагноз, існує 5-10 % ризику, що новонароджена дитина також буде хвора аутизмом. Серед причин, які сприяють виникненню аутизму, фахівці називають:
Порушення харчування і обміну речовин (звідси метод корекції безглютеновою і безказеїновою дієтою);
Перенасичення організму важкими металами, нейротоксинами, сюди ж деякі фахівці відносять застосування вакцин з консервантами, які містять ртутні сполуки, а також деякі ліки, які вживаються при загрозі переривання вагітності (звідси – метод корекції детоксикація);
Інтоксикації через нейроінфекції або глистяні інвазії;
Неправильний обмін серотоніну і інших ферментів, електролітів і інші біохімічні чинники (звідси – медикаментозний метод, включаючи БАДи, амінокислоти, ферменти;
Також причиною розвитку аутизму у дитини можуть стати і зовнішні фактори, наприклад, ускладнення під час вагітності і важкі захворювання, перенесені жінкою в цей період.
Анатомічні або функціональні порушення мозкової діяльності;
Наслідок бурхливого розвитку цивілізації: темп, стреси, нервозність;
Порушення кісткового і загального моторного розвитку (звідси – корекція хребта, нейрокінезотерапія, краніосакральна терапія);
Психологічні особливості сучасних людей (інфантилізація батьків веде до так званого психогенного аутизму).
Більш схильні до такого захворювання, як аутизм, діти чоловічої статі – серед дівчаток відсоток аутистів нищий (співвідношенні 3:1).
Симптоми аутизму у немовлят:
відсутність жестикуляції або незвичайні жести
погана реакція малюка або її повна відсутність на спроби комунікації з ними оточуючих
запізніле гуління
Симптоми аутизму у 2-3 річному віці:
у малюка дуже убогий словниковий запас
дитина дуже мало говорить
у своїй промові дитина використовує мало приголосних звуків
малюкові важко грати в ігри на розвиток фантазії
дитина ніби живе у своєму особливому світі
Зазвичай аутизм, ознаки якого з’явилися у дитини в перші роки життя, зберігається і в дорослому віці, проте симптоматика може бути дещо пом’якшеною, якщо протягом життя проводилося лікування захворювання. Дитячий аутизм, ознаки якого можуть зовсім не виявлятися у перші роки життя, може дати про себе знати в шкільному віці.
Для того, щоб діагностувати аутизм, зазвичай недостатньо лише одного з можливих симптомів, тому для точного виявлення захворювання використовується певна сукупність ознак.
Сукупність ознаки проявляються наступним чином:
Порушення взаємного спілкування між дитиною і оточуючими його людьми.
Недолік соціальної взаємодії, який відчувається дитиною.
Діти-аутисти відрізняються стереотиповістью поведінки і мають дуже обмежені інтереси. Вони зазвичай замкнуті і відсторонені від навколишнього світу, а також воліють приховувати свої емоції. Вони інтроверти. Їм незрозумілі почуття інших людей, та особливості взаємин між ними. Деякі діти, які мають даний діагноз, незважаючи на відсутність соціальної комунікації з однолітками, мають високий рівень інтелекту і феноменальну пам’ять, інші виявляються взагалі не здатними до будь-якого навчання, а деякі ж, навпаки, відрізняються високою кмітливістю і отримують в школі відмінні оцінки, і відсутність спілкування з однолітками їм ніяк при цьому не заважає. Саме серед аутистів найчастіше зустрічаються генії – відсоток особливо обдарованих людей серед осіб з таким діагнозом набагато вище, ніж серед звичайних людей.
Батьків, які підозрюють у своєї дитини аутизм, повинні насторожити такі ситуації:
У півроку малюк не вміє посміхатися і не використовує міміку
До 9 місяців дитина не намагається повторити за дорослими вираз їх обличчя
У рік дитина не вимовляє звуки, що нагадують слова
До півтора років малюк не вміє говорити жодного слова
До двох років дитина не має в своєму лексиконі фрази з двох і більше слів
В лікуванні аутизму виділяються основні напрямки:
психотерапія
лікувальна фізкультура, фізіотерапія, логопедичні заняття
медикаментозна корекція
Психотерапію використовують, щоб домогтися штучного розвитку необхідних мозкових функцій. Застосовують особливі схеми, які допомагають у стимуляції мозкової діяльності. У лікуванні бере участь психотерапевт, використовує ігрові і навчальні вправи, що сприяють організації загального позитивного фону в процесі корекції, розвитоку емоційної сфери, корекції негативізму, трансформації страхів, агресій і самоагресії.Використовують різноманітні методики: поведінкова терапія,. ігрова терапія, арттерапія, казкотерапія, пісочна терапія.
Часто дітям-аутистам в якості додаткового лікування призначаються спеціальні заняття з лікувальної фізкультури, які допомагають малюкам вчитися керувати своїм тілом і відчувати його. Основне завдання батьків на етапі лікування малюка – це надання йому емоційної підтримки і встановлення особливого контакту з ним.
Також в лікуванні аутизму мають місце спеціальні дієти і прийом деяких лікарських препаратів. Медекаментозна терапія бореться з симптомами захворювання, що не дозволяють використовувати головну схему терапії. Фахівці призначають прийом ліків, які ліквідують депресію, агресію, наявність фобій.. Ось перелік основних використовуваних препаратів:
Нейролептики: вплив цієї групи препаратів при лікуванні аутизму вивчено найбільш широко. У людей-аутистів нейролептичні засоби зменшують гіперактивність, патологічну циклічність дій, схильність до самоізоляції і агресію. Новітні препарати, – атипові нейролептики – в тому числі рисперидон, оланзапін, арипіпразол і кветиапин замінили винайдені раніше традиційні нейролептики і схвалені Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США як засобу для лікування дратівливості, агресії і самотравмуючих форм поведінки у дітей та підлітків, хворих на аутизм.
Антидепресанти: селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (СИОЗС) – це клас антидепресантів, який призначений для лікування депресивного стану, обсесивно-компульсивного розлади та тривожності у людей, хворих на аутизм. Такі препарати знижують патологічну циклічність дій, депресію, дратівливість, спалахи гніву і агресію. До препаратів цього класу відносять флуоксетин , флувоксамін , сертралін та інші.
Аналептичні засоби: використовуються для лікування синдрому гіперактивності з дефіцитом уваги у аутистів. Вони збільшують здатність людини до концентрації уваги і знижують гіперактивність та імпульсивність. До таких препаратів відносять метилфенідат, дексметілфенідат, атомоксетин і гуанфацин.
Заняття з фізіотерапевтами і логопедами в більшості випадків також допомагають поліпшити стан дитини, а робота з психологами коректує поведінку дитини-аутиста, і в більшості випадків діти з таким діагнозом набувають відсутні у них навички, і стають більш підготовленими до життя в соціумі.
Аутистів ефективно лікують за допомогою спілкування з дельфінами та кіньми. Вчені встановили, що маленьким пацієнтам легше знайти спільну мову з твариною, ніж з людиною. В процесі спілкування, дитина емоційно розвантажується і фізично розслабляється, що дає позитивний ефект від лікування.
Вид лікування залежить від проблем конкретного пацієнта. Часто найбільш ефективною є терапія, в якій використовується поєднання методів лікування, складання для конкретного пацієнта індивідуальної програми лікування.
Цікаві факти про аутизм
ВООЗ стверджує, що в Китаї можна налічити неменше 1100000 випадків аутизму, в СполученомуКоролівстві– 650000, на Філіппінах – 500 000, а в Таїланді – не менше 180 000.
Рівень поширення аутизму у всьому світі зростає на 14 кожного року. У Китаї темпи зростання кількості випадків аутизму трохи вищі – близько 20 рік.
Якщо одному з одн яйцевих близнюків поставлений діагноз аутизм, в 90 випадках із 100, у другого близнюка в майбутньому ця хвороба теж розвинеться.
Мутації хромосоми 16 зв’язуються з розвитком аутизму. Проблема виникає в тій частині ланцюжка ДНК, яка містить “гени Морфея”, які дуже швидко мінялися в історії людської еволюції. Іншими словами, те, що завжди допомагало розвитку людського розуму, внесло свій внесок у розвиток аутизму.
Аутизм у дітей зустрічається частіше, ніж ракові захворювання, діабет і СНІД разом узяті.
Дослідники виявили, що відділ мозку, що називається мигдалиною мозочка, був на 13% більшийу дітей з аутизмом, в порівнянні з іншими дітьми.
В усьому світі приблизно 67 мільйонів чоловік страждають від аутизму.
Багато учених вважають, що аутизм – це поєднання генетичної схильності до хвороби, яка запускається деякими видами екологічного, соціального і токсичного впливу.
Діти, народжені більше, ніж на три місяці раніше терміну, мають удвічі більший ризик захворюванняаутизмом.
Ще в ранньому дитинстві діти починають виявляти три відмітні ознаки аутизму: проблеми із спілкуванням, порушена соціальна взаємодія і поведінка з повторенням одноманітних дій.
Багато дітей, що страждають на аутизм, мають понижену чутливість до болю, але можуть загострено реагувати на звук, дотик або інші види сенсорної стимуляції – які призводять до небажання таких дітей бути обійманими.
На думку дослідників, аутизмом страждали такі відомі люди: Вольфганг Амадей Моцарт, Білл Гейтс, Марія Кюрі, Джейн Остін, Емілі Елізабет Дікінсон, Томас Джефферсон, Альберт Ейнштейн.
Дівчатка з симптомами аутизму можуть страждати від синдрому Ретта. Синдром в основному вражає представниць жіночої статі, оскільки чоловічі зародки, зі схильністю до цієї хвороби рідко розвиваються до народження. Розвиток дівчаток триваєзазвичай до 6-18 місяців, і після цього починає втрачатися моторний та мовний розвиток.
Вчені припустили, що люди з аутизмом, швидше за все, мають порушений рівень серотоніна або інших нейротрансмітерів в мозку, що може стати результатом припинення нормального розвитку мозку в ранній стадії внутріутробного розвитку.
Дослідники припустили, що у дітей, народжених від батьків у віці, підвищується ризик розвитку аутизму. Діти, що народилися від батьків сорокарічного віку і старше , схильні до захворювань, пов’язаних з аутизмом в шість разів частіше, ніж ті, хто народився від батьків до тридцяти років.
Дослідники рекомендують пройти тест на аутизм, якщо дитина не “гулить і не лепоче” у віці до 12 місяців, не говорить ні єдиного слова до 16 місяців, не складає двох слів у фразу до 24 місяців і втрачає раніше набуті мовні і соціальні навички у будь-якому віці.
У сім’ях з дітьми, що страждають аутизмом, фіксується традиційно високе число розлучень. Дослідники пропонують пом’якшити проблему, гарантуючи отримання дитиною відповідного медичного обслуговування і складаючи систему підтримки сімей, що виховують дітей з аутизмом.
Жінки, що страждають аутоіммунними захворюваннями, такими як діабет 1-го типу, ревматоїдний артрит і глютенова хвороба, мають в три рази більш високий ризик народження дитини, схильної до аутизму.
Собаки покращують якість життя дітей з синдромами аутизму, їх безпеку і незалежність. Присутність тренованого собаки пом’якшує агресивну поведінку, заспокоює дитину і служить ланкою, що з’єднує її з іншими дітьми.
Матеріал підготувала: Світлана Савка, асситент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім.С.М. Савенка
