Лев Семенович Ценковський – український та польський ботанік, протозоолог і бактеріолог, який тривалий час жив і працював в Україні, де й заснував першу школу вітчизняних мікробіологів.
Він народився 13 жовтня 1822 року у Варшаві в українсько-польській родині, однак, від 1839 року жив і працював спочатку в Росії, а з 1865 року – в Україні: у 1865-1871 рр. професором Новоросійського університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) в Одесі, від 1871 року – Харківського університету. При Харківському ветеринарному інституті (разом з А. С. Раєвським) заснував ветеринарну бактеріологічну станцію, де виготовлялись вакцини проти сибірки.
Коли у 1881 р. Луї Пастер виготовив вакцину проти сибірки, то у 1882 р. Ценковський приїхав до Парижа, щоб ознайомитися зі способом виготовлення протисибіркової вакцини, але йому в цьому було відмовлено. Повернувшись на батьківщину, Ценковський, не маючи ніякої підтримки від уряду, у вкрай несприятливих умовах створив лабораторію на задвірках Харківського ветеринарного інституту. Після наполегливої творчої роботи він винайшов оригінальний спосіб виготовлення вакцини проти сибірки, більш дієвої, ніж виготовлена за методом Пастера. Спосіб виготовлення протисибіркової вакцини за Ценковським, з деякими змінами, застосовується й тепер.
Лев Семенович сприяв організації пастерівської станції у Харкові (1887). Саме у Харкові він набув слави засновника вітчизняної школи мікробіологів і став першовідкривачем вітчизняної вакцини, а за наукову працю його назвали «українським Пастером».
Ценковський описав 43 нові види мікроорганізмів та винайшов багато нових організмів, наприклад: Amoebidium parasiticurn, Ciliophrys infusionum, Pocheina rosea,Vampyrella spirogyrae, Leuconostoc mesenteroides, Entophlyctis confervae-glomeratae, Leptophrys vorax, Sorodiplophrys stercorea.
Праці Лева Семеновича Ценковського мали велике значення для розвитку агрономії, ветеринарії і медицини. Він також був талановитим педагогом та невтомним експериментатором. Ценковський перший створив справжню наукову ботанічну лабораторію з широким застосуванням мікроскопії. Вивчаючи найпростіші форми на межі рослин і тварин, він основну увагу, як природодослідник з широким біологічним кругозором, звертав не тільки на їх морфологію, а й, головне, на еволюцію розвитку. Тому Мечников називав Ценковського першим ботаніком із мікроскопом у руках. Ценковський – один із засновників онтогенетичної методи вивчення нижчих рослин і нижчих тварин, на підставі якої він зробив висновок про єдність рослинного і тваринного світу.
Останній період своєї діяльності Ценковський присвятив тоді зовсім новій галузі знань – бактеріології. Він значною мірою сприяв розвитку практичної бактеріології в Україні, особливо ним були вдосконалені методи щеплення при сибірці. У праці з систематики мікроорганізмів «Про нижчі водорості та інфузорії» він визначив місце бактерій у системі живих організмів, зазначив близькість їх до синьозелених водоростей. Л. С. Ценковський описав низку мікроскопічних грибів, водоростей і найпростіших. Ценковський відкрив у бактерій слизову оболонку, характерну для залізобактерій, а в 1876 році описав стрептокок як шкідника цукрового виробництва. Саме тому німецький ботанік Юліус Сакс назвав його засновником наукової бактеріології.
Підготував завідувач кафедри мікробіології та вірусології, проф. Святослав Дейнека
