Останнім часом рак молочної залози став лідером серед усіх онкологічних захворювань жіночого населення.
У структурі онкозахворюваності жіночого населення України це захворювання посідає перше місце з тенденцією до зростання на 1-3% у рік.
Частота виникнення раку молочної залози знаходиться у прямій залежності від віку жінки. В осіб літнього та старечого віку ризик захворіти на рак даної локалізації у 10 разів вищий, ніж у інших вікових груп. Більше ніж у третини жінок, які звернулися до лікаря, недугу діагностують вже у занедбаних стадіях, коли істотно вплинути на патологічний процес майже неможливо. Однією з основних причин пізньої діагностики раку молочної залози є низька санітарна грамотність населення.
Існує рід чинників, які можуть спричинити розвиток раку молочної залози. До них належать будь-які запальніA процесиA жіночих статевих органів, які порушують виробленняA гормонівA яєчниками.
Особливо небезпечними є аборти. Після аборту клітини молочної залози зобов’язані у терміновому порядку повернутися в “передвагітний” стан, але деякі з них можуть піддатися пухлинному росту, даючи початок доброякісним вузликам. Чим більше абортів зробила жінка, тим вище ризик захворювання. Також, має значення пізня перша вагітність. Доведено, що жінки, які вперше завагітніли після 35 років, частіше хворіють на рак молочної залози.
У переважній більшості досліджень вказано, що оральніA контрацептивиA не збільшують ризику виникнення раку молочної залози, проте вірогідно відомо, що тривалий прийом таких препаратів, понад чотири роки до першої вагітності, може провокувати пухлинний ріст. Тому, якщо жінка ще не народжувала слід подумати про іншіA методи контрацепції.
Травми також можуть бути причиною розвитку раку молочної залози, оскільки на місці гематоми можливе утворення кісти, яка потім має ризик перетворитися у доброякісну або злоякісну пухлину.
Не менш небезпечним є тривала інсоляція. ШкіраA ділянки молочних залоз тонка і легко ранима, тому найкращий час для засмаги – ранок та вечір. Також необхідно користуватися сонцезахисним кремом.
Важливе значення має дієта, оскільки основна причина небажаних процесів у молочній залозі є гормональний дисбаланс, а деякі продуктиA харчуванняA знижують рівень андрогенів та збільшують кількість естрогенів. Тому рекомендовано уникати вживання жирних, консервованих та копчених продуктів, віддаючиA перевагуA злакам, цитрусовим, багатим каротином овочів.
РозвиткуA пухлинних процесів сприяють стреси. КоженA стресA супроводжується імунодепресією і, як наслідок гормональними порушеннями.A Що стосується куріння, то прямого зв’язку міжA куріннямA і раком молочної залози не доведено, проте серед курців у цілому на 40% частота захворювання на злоякісні новоутворення вища.
Важливе значення у розвитку раку молочної залози є користування бюстгальтером. Шанс захворіти на рак молочної залози у жінок, які не користуються бюстгальтером у 20 разів менше ніж у всіх інших. Ризик появи захворювання при використанні бюстгальтера не довше 12 годин на добу на 10% більше у порівнянні з тими, хто не носить його взагалі. Не слід лягати спати в бюстгальтері, оскільки це найнебезпечніший фактор ризику. Купуючи бюстгальтер, необхідно пам’ятати: чим тісніше він буде, тим більше постраждають тканини молочних залоз, оскільки порушується кровообіг. Не носити щодняA тугіA спортивні бюстгальтери, оскільки вони дуже сильно сплющують груди. Необхідно відмовитися від нейлонових бюстгальтерів з синтетичною прокладкою, вибирати тільки бавовняні. Необхідно знати, що найбільш небезпечний бюстгальтер – без бретелей, де вага молочних залоз повністю припадає на його бічні сторони, а це прямий тиск на лімфатичні вузли. Зручна білизна надзвичайно необхідна і для занять спортом, чудово захищає молочні залози від випадкових побутових травм тощо.
Також, доведено, що у розвитку раку молочної залози має значення генетична схильність, особливо якщо в родині жінки по материнській лінії були онкологічні хворі.
Власне здоров’я кожної людини безпосередньо залежить від здорового способу життя, фізичної активності, раціонального режиму праці та відпочинку, раціонального збалансованого повноцінного харчування. Вагоме значення у попередженні даного захворювання має регулярне статеве життя, оскільки молочні залози дуже чутливо реагують на неприємності в особистому житті жінки,A і як наслідок можуть виникнути мастопатії та злоякісні новоутворення. Встановлено, що до 80% жінок, які страждають на мастопатії, не відчувають задоволення від статевого життя. Не менш важливе значення у попередженні злоякісного новоутворення молочної залози має вагітність. Оптимальним, з урахуванням медичних та соціальних умов, є першіA пологиA в 20-22 роки, 2-3 вагітності та пологів впродовж репродуктивного віку, годування дитини грудьми не менше року, уникати абортів.
Важливим чинником зниження частоти виникнення раку молочної залози у будь-якій стадії є вміння жінок проводити самообстеження. Ефективність цього методу доведена у багатьох країнах світу.
Починаючи з 18 років всі жінки повинні проводити самообстеження молочних залоз з частотою один раз на місяць впродовж першого тижня після закінчення менструації, коли молочні залози не напружені. При відсутності менструацій самообстеження необхідно проводити в певний день місяця.
Для цього жінка повинна роздягнутися до поясу, оглянути білизну особливо у тих місцях де вона безпосередньо контактувала з сосками. Наявність плям (кров’янистих, бурих або безкольорових) свідчить про патологічні виділення з сосків. Вони виникають при захворюваннях молочної залози за винятком молокоподібних виділень у жінок які недавно годували груддю, коли ще не завершилися зміни, зв’язані з вагітністю та лактацією.
Огляд молочних залоз необхідно проводити перед дзеркалом, спочатку з опущеними, а потім із заведеними за затилок руками, повертаючись при цьому вправо та вліво. Це дає можливість визначити чи однакові за формою та розмірами молочні залози, чи на одному рівні вони розташовані. Необхідно звернути увагу на всі ознаки асиметрії молочних залоз (втягнуті ділянки шкіри, набряк типу “лимонної кірки”, червонуваті або синюваті плями, зміну їх кольору, посилення венозного малюнка тощо). Особливо уважно потрібно оглянути соски та ділянку ареоли на предмет появи змін, тяжінь шкіри, випинань.
Пальпація молочних залоз та підпахвових ділянок полегшується в положенні лежачі на спині. При обстежені зовнішньої половини правої молочної залози, під праву лопатку слід покласти невелику подушку або валік з рушника, а праву рук випрямити вздовж тулуба. Пальпацію необхідно проводити кінчиками пальців лівої руки. М’якими круговими рухами руки, злегка натискуючи на молочну залозу, обмацують всі її відділи. Спочатку перевіряють зовнішню половину, починаючи від соска, рухаючись назовні, знизу догори.A При обмацуванні внутрішньої поверхні правої молочної залози праву руку кладуть під голову, а обстеження виконують лівою рукою у такій же послідовності. Потім перевіряють внутрішню половину, починаючи від соска, рухаючись всередину до грудини та зверху до низу. Всі ці прийоми повторюють при обстежені лівої молочної залози.
При обмацуванні молочних залоз визначають, чи не має вузлів, ущільнень в молочних залозах. Стискуючи між пальцями ареолу та сосок, слід визначити, чи не має виділень з останнього. Останнім є обмацування підпахвинних, над- та підключичних ділянок на предмет визначення збільшених лімфатичних вузлів. При виявленні будь-яких змін необхідно негайно звернутися до мамолога або гінеколога.
Крім самообстеження, кожній жінці починаючи з 18 років необхідно 1 раз на рік, у першій половині циклу, відвідувати мамолога або гінеколога. Активне виявлення передракових захворювань, мікроінвазивного раку та мінімальних форм пухлин, що не пальпуються, можливе при проведенні мамографії, термографії та ультразвукового дослідження. Тому жінкам віком до 40 років один раз на рік необхідно робитиA ультразвуковеA обстеження молочних залоз, а віком понад 40 років – необхідно один раз на рік пройти профілактичне мамографічне обстеження.
Самодіагностика та сучасні методи медичної діагностики дозволяють виявити всі захворювання молочної залози на ранній стадії. Кожна жінка повинна пам’ятати, що рак молочної залози легше попередити ніж вилікувати, тому своєчасне звернення до лікаря – це шанс на повне одужання та можливість уникнути радикального оперативного втручання.
Матеріал підготували: співробітники кафедри онкології та радіології Іващук О.І., Гонца А.О., Бодяка В.Ю., Унгурян В.П., Крук Т.В., Постевка І.Д., Гушул І.Я., Зелінська Н.В.
