Грип

Гострі респіраторні хвороби (ГРХ) – це велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які супроводжуються гарячкою, інтоксикацією і катаральними явищами.

Етіологічним чинником ГРХ можуть бути понад 200 різних вірусів, представників 4 родин РНК- і 2 родин ДНК, а також деякі інші мікроорганізми (мікоплазми, стафілококи, хламідії тощо).

ЕТІОЛОГІЯ

За етіологією можна виділити 5 основних нозологічних форм: грип, парагрип, респіраторно-синцитіальна інфекція, риновірусна інфекція, аденовірусна інфекція.         Найтяжчий перебіг має грип.

Грип (grіррe, іnfluеnza) – гостра антропонозна вірусна хвороба з повітряно-крапельним механізмом передачі збудника, епідемічним і пандемічним розповсюдженням; характеризується ураженням дихальних шляхів, проявляється вираженою інтоксикацією, гарячкою і помірними катаральними явищами. Віруси грипу – пневмотропні віруси, розміром 80-100 нм, складаються із зігнутих ниток РНК, покритих білковою оболонкою.     Залежно від антигенної будови РНК, розрізняють три типи вірусу грипу, які умовно позначають буквами А, В і С. Вони не зумовлюють виникнення перехресного імунітету.

До складу білкової оболонки входять два дуже важливі антигени:

– гемаглютинін (Н)

– нейрамінідаза (N)

Обидва антигени змінюються при взаємодії з імунним організмом. Часткова зміна гемаглютиніну і нейрамінідази (антигенний дрейф) призводить до виникнення варіантів вірусу, які зумовлюють нову епідемію.

Радикальні зміни (шифт) гемаглютиніну і нейрамінідази, які відбуваються внаслідок мутації, призводять до пандемічного поширення інфекції.

Віруси грипу нестійкі у зовнішньому середовищі, краще переносять низькі температури, швидко гинуть при нагріванні і кип‘ятінні, високочутливі до ультрафіолетових променів, високочутливі до дії звичайних дезінфікуючих розчинів.

Рис. 1. Будова вірусу грипу.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Основним джерелом інфекції є людина:

1). здорова особа в кінці інкубаційного періоду;

2). хворий протягом усього періоду захворювання, в середньому 5-7 діб;

3). реконвалесцент – доведено, що в окремих осіб вірус може зберігатися до 14-15 діб.

Додатковим джерелом інфекції можуть бути тварини і птахи:

1). з домашніх – свині, коні, качки, кури.

2). з диких – переважно водоплавні птахи.

Механізм зараження – повітряно-крапельний.

Тривалість імунітету залежить від типу вірусу. Після грипу, спричиненого вірусом типу А, імунітет зберігається не більше 2 років, типу В – до 3-4 років, а після типу С – протягом усього життя.

Зараз дискутується питання про можливість існування інапарантної форми грипу та її значення в поширенні збудника. Сучасна література наводить багато повідомлень про виділення збудника грипу в здорових людей, а ще зовсім недавно так зване здорове вірусоносійство заперечувалось.

ПАТОГЕНЕЗ

При вдиханні віруси осідають на слизовій оболонці дихальних шляхів. Після чого проникають у клітини епітелію, в яких відбувається реплікація вірусів «урожай вірусу». Це призводить до руйнування клітин, заражених вірусом, а також відбувається стимуляція неспецифічних факторів захисту. Виникає вірусемія та токсемія. На 2-3 день з’являється катаральний синдром.

Внаслідок вірусемії та токсемії відбувається стимуляція гуморального імунітету, виникає імунодепресія та алергія, судинні ураження, нейротропна дія. Імунодепресія та алергія призводять до вторинної депресії. Внаслідок судинних уражень та нейротропної дії вірусів виникають порушення в органах, а це призводить до появи ускладнень.

Як видно на рис. 1, найвразливішим перідом при грипі у плані розвитку ускладнень, є 3-4 день хвороби, тому, що неспецифічні засоби захисту уже виснажились, а специфічні тільки розпочали синтезуватись і їх ще недостатньо для подолання інфекції. Тому у цей період хворий повинен дотримуватись суворого ліжкового режиму.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГРИПУ

1. Типовий перебіг. Для типового перебігу характерні токсикоз та катаральні явища.
2. Атиповий. Форми (афебрильна, акатаральна, блискавична).

Для типового перебігу грипу характерні ускладнення: бронхіт, бронхіоліт, пневмонія, гайморит, фронтит, тонзиліт, отит, міокардит, флебіт, менінгоенцефаліт, пієлоцистит, тромбофлебіт.

КЛІНІКА

Інкубаційний період – від декількох годин до 2 діб;

Початок – раптовий;

Озноб;

Швидко наростає головний біль (у ділянці лоба, надбрівних дуг, рідше скронях, з переходом на очні яблука;

Підвищення температури тіла;

Біль і ломота у м’язах, великих суглобах і попереково-крижовій ділянці;

Відчуття жару та рясне потіння;

Наростає слабкість;

Дратує яскраве світло, шум;

Втрачається нюх;

Хворий кволий, сонливий, інколи збуджений;

Запаморочення, порушення свідомості, марення, судоми; Закладений ніс, дере в горлі, чхання;

Сухий кашель, що супроводжується дряпанням і болем за грудниною;

Осиплість голосу;

Відчуття стиснення у грудній клітці, легка задишка;

Трапляються носові кровотечі.

На 2-3-й день кашель стає вологим і турбує рідше.

У 30 % хворих – напади трахеїту:

– хворий кашляє лежачи, дальше – сидячи;

– ціаноз та набряк обличчя;

– очі “наливаються” кров’ю і сльозяться;

– з носа виділяється невелика кількість рідкого слизу;

– відчуття задухи

– хворий відкашлює невелику кількість рідкого мокротиння, кашель припиняється.

Огляд:

– гіперемія і одутлість обличчя;

– блиск очей, кон’юнктивіт, сльозотеча;

– на губах і ніздрях часто герпетичні висипання;

– шкіра волога, вкривається краплями поту;

– слизова оболонка носа набрякла;

– язик покритий білим або сірим нальотом;

– у більшості хворих частота пульсу відповідає температурі тіла;

– приблизно у 30 % – відносна брадикардія;

– АТ має тенденцію до зниження;

– тони серця ослаблені;

– систолічний шум;

– границя серцевої тупості зміщується вліво;

– у легенях часто жорстке або ослаблене везикулярне дихання;

– розсіяні сухі хрипи;

– на рентгенограмі – тіні за рахунок ущільнення судин і бронхів.

Температура тіла знижується критично або коротким лізисом.

Особливості перебігу грипу

У дітей перших років грип перебігає тяжче:

– домінує тяжкий нейротоксикоз (сплутана свідомість, марення, менінгеальні симптоми);

– часто пневмонія, отит, пієлонефрит;

– астматичний компонент;

– грипозний круп, перебігає бурхливо (стридорне дихання, задишка, збудження, ціаноз, частий і м’який пульс).

У осіб похилого і старечого віку:

– тяжка пневмонія;

– загострення ішемічної хвороби серця;

– декомпенсація серцево-судинної системи.

ДІАГНОСТИКА

1. Змиви і мазки із слизової задньої стінки глотки, носа, мазки з кон’юнктиви.
2. Із метою швидкої діагностики грипу використовують метод імунофлюоресценції.
3. Більш ефективна серологічна діагностика грипу, яка заснована на виявленні в сироватці крові приросту антитіл до вірусу (РНГА, РЗК, РГГА, РН).
4. Високочутливим є імуноферментний метод.
5. Використовують також вірусологічний метод.

Особливості діагностики

1. Зв’язок з епідемією;
2. Висока контагіозність;
3. Короткий інкубаційний період;
4. Раптовий початок;
5. Максимальні прояви хвороби в перші години захворювання;
6. Наявність двох провідних синдромів – токсикозу та катаральних явищ, причому першим виникає токсикоз;
7. Зерниста енантема на м’якому піднебінні.

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ

Проводять з ГРЗ, ангінами, орнітозом, кором, ентеровірусною хворобою, вірусним гепатитом, висипним тифом, лептоспірозом.

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ

Приступаючи до лікування хворих на грип, лікар повинен дотримуватись таких настанов:

Хворому треба запропонувати ліжковий режим. Задовільний вигляд і добре загальне самопочуття на початку хвороби не завжди відповідають тяжкості хвороби. Порушення ліжкового режиму може різко загострити інфекційний процес, погіршити перебіг хвороби, а також сприяти “розсіюванню” вірусів.

Повноцінне, багате на вітаміни харчування і тепле пиття сприяє успішному лікуванню. Їжа повинна бути такою, що легко засвоюється, з великою кількістю овочів і фруктів. Необхідно пам’ятати наступну обставину: енергетичні витрати у хворих на вірусні інфекції суттєво не змінюються, але потреба у вітамінах буває значно більшою, ніж у здорових.

Оскільки грип небезпечний не сам по собі, а у зв’язку з можливими ускладненнями, необхідно призначити індивідуалізоване комплексне лікування із врахуванням преморбідного стану організму, надаючи перевагу найбільш ефективним противірусним і патогенетичним засобам.

Антибіотики і сульфаніламіди не тільки не володіють антивірусною активністю, але й пригнічують імунну систему, спричиняють розвиток дисбіозу та алергічних реакцій. Тому застосування цих препаратів обмежене конкретними клінічними показаннями.

Гарячку у хворих треба розглядати насамперед як важливу захисну реакцію організму, що склалась у процесі еволюції. Тому шаблонне призначення жарознижувальних препаратів може принести пацієнту шкоду, іноді непоправну.

ПРОФІЛАКТИКА

Рання ізоляція хворого;

В домашніх умовах краще виділити окрему кімнату, яку часто провітрюють і прибирають вологим способом із застосуванням дезінфекційних розчинів;

Рекомендують ультрафіолетове опромінення;

Посуд, постільну білизну, хусточки до носа і рушники кип’ятять;

Особи, які спілкуються з хворим, повинні користуватись марлевою маскою;

Відміняють дитячі ранки та інші видовища;

На лікувальні заклади накладають карантин;

Медичні, торгові й транспортні працівники зобов’язані носити маски.

За рекомендаціями ВООЗ в цьому епідсезоні будуть циркулювати такі віруси:

Вірус, подібний A/Victoria/2570/2019 (H1N1)

Вірус, подібний A/Cambodia/e0826360/2020

Вірус, подібний B/Washington/02/2019 (лінія B Victoria)

Вірус, подібний B /Phuket/3073/2013 (лінія B/Yamagata)

Саме ці штами будуть входити у склад вакцин, що будуть у сезоні 2021-2022 ефективними.

На сьогодні вакцин проти грипу в Україні ще немає. Вони проходять тільки реєстрацію:

ЦЕ ДЖІСІ ФЛЮ КВАДРИВАЛЕНТ (Корея)

ВАКСІГРИП ТЕТРА (Франція)

ІНФЛУВАК ТЕТРА (Нідерланди).

Необхідно проводити також і сезонні заходи, які вбережуть від грипу:

Фізичне виховання;

Ранкова гімнастика (протягом року);

Загартування (протягом року);

Самомасаж (щоденно 2-3 рази на день);

С-вітамінізація (грудень-травень);

УФ-опромінення (2 курси по 1 міс., листопад-квітень);

Будьте здорові і не хворійте!

Завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології, д.мед.н.,

професор Василь МОСКАЛЮК