• Українська
  • English
Серцева недостатність та вік людини

Серцева недостатність та вік людини

Серцева недостатність (CH) у літньому віці є досить поширеним синдромом, адже основна причина його розвитку криється в природному старінні організму та в накопичених за життя проблемах із серцем і судинами.

Серцева недостатність – це не окреме захворювання, а синдром, який розвивається на тлі інших патологій, які порушують нормальну діяльність серця.

Основними причинами СН є:

  • ішемічна хвороба серця (ІХС);
  • інфаркт міокарда;
  • артеріальні гіпертензії;
  • вади серця;
  • кардіосклероз;
  • міокардити;
  • аритмії;
  • цукровий діабет;
  • гіперфункція щитоподібної залози;
  • бронхіальна астма та деякі інші захворювання.

Серцеву недостатність класифікують за клінічним перебігом, характером захворювання та ступенем патологічного процесу.

За клінічним перебігом виділяють:

  • гостру серцеву недостатність – розвивається різко на тлі серцевого нападу або іншого стану, що вимагає невідкладної лікарської допомоги;
  • хронічну серцеву недостатність – відбувається поступове зниження функціональної активності серця.

За характером порушень СН буває:

  • лівошлуночкова – в малому колі кровообігу утворюється застій крові;
  • правошлуночкова – кров застоюється у великому колі кровообігу;
  • тотальна – застій крові в обох колах.

Стадії серцевої недостатності

Виділяють 4 стадії серцевої недостатності:

  • 1 стадія – при значному фізичному навантаженні надмірно прискорюється серцебиття та утруднюється дихання, але в спокої симптоми відсутні;
  • 2 стадія – утруднене дихання та прискорення пульсу з’являються при легкому навантаженні, також розвиваються застійні явища в легенях, виникає сухий кашель, синюшність шкіри, набряки тощо;
  • 3 стадія – задишка з’являється в стані спокою, наростають застійні явища в легенях, збільшується набряк нижніх кінцівок та живота, інші симптоми стають більш вираженими;
  • 4 стадія – розвиваються незворотні зміни в органах, які страждають від нестачі кровопостачання (цироз печінки, застійна нирка та ін.), та стан пацієнта значно погіршується.

Приблизно 60% усіх хворих із СН перебувають у віковому проміжку від 60 до 80 років. У людей похилого віку обов’язково необхідно контролювати хронічні захворювання. Існують патології, які пов’язані з розвитком інших хвороб, наприклад, ожиріння і артеріальні гіпертензії, цукровий діабет і ішемічна хвороба серця. Проте є значна частина людей, у яких спостерігається не одна-дві, а декілька хронічних станів. Лікування таких хворих ускладнене несумісністю препаратів та необхідністю коригувати терапію, призначену різними лікарями. Взаємний негативний вплив декількох захворювань може призводити до ускладнень і прискорення розвитку серцевої недостатності.

Крім того, варто подбати про захист літніх людей від інфекційних хвороб, наприклад, сезонного грипу, який може бути смертельним для людини із хворим серцем. Обов’язково слід запитати у кардіолога про можливість щеплення і провести вакцинацію.

Що робити, якщо є шкідливі звички у людини похилого віку?

Якщо у людини похилого віку є шкідливі звички, треба намагатися їх позбутися. Адже, надмірна маса тіла, малорухливий спосіб життя, тютюнопаління та зловживання алкоголем – основні причини розвитку та прогресування ССЗ.

Тютюн проявляє негативний вплив на серцево-судинну систему і провокує розвиток серцевої патології. Відмова від паління та алкоголю, які можуть призводити до порушення серцевого ритму, мають важливе значення для покращення стану хворого.

Також потрібно змінити раціон, готувати страви з овочів, фруктів. Треба слідкувати, щоб хворий вживав більше кисломолочних продуктів, риби та яєць. Їжа має бути не смаженою, а вареною або приготованою на пару. Рекомендовано знизити кількість солі та цукру у стравах.

Поширеність СН у популяції становить від 2 до 3% і різко зростає з віком. Так, поширеність СН серед осіб віком 70–80 років коливається у межах 10–20%. 50% хворих помирають впродовж 4 років від моменту виникнення захворювання; 40% пацієнтів, госпіталізованих із СН, помирають або повторно госпіталізуються впродовж року.

На початкових стадіях серцева недостатність розвивається майже безсимптомно. Її прояви пацієнт помічає, коли робота серця значно порушується. Спочатку ознаки захворювання проявляються при значному навантаженні, але пізніше й під час відпочинку.

Основними симптомами серцевої недостатності є:

  • порушення серцевого ритму;
  • задишка та почуття нестачі повітря;
  • хрипи в легенях та сухий кашель;
  • набряки живота та нижніх кінцівок;
  • збільшення маси тіла внаслідок накопичення рідини;
  • запаморочення;
  • швидка стомлюваність;
  • порушення сну;
  • зниження працездатності.

Перераховані симптоми з’являються при хронічній серцевій недостатності через гіпоксію внутрішніх органів та накопичення рідини в організмі людини.

При гострій формі СН, яка може розвинутися після серцевого нападу, отруєння токсинами тощо, у пацієнтів з’являється прискорення пульсу, сильна задишка, підвищення центрального венозного тиску, розширення меж серця та печінки.

Причиною описаних симптомів можуть бути й інші захворювання. З’ясувати точний діагноз необхідно за результатами огляду кардіологом, запису електрокардіограми, УЗД серця та інших обстежень.

Отже, проблема лікування та профілактики серцевої недостатності у хворих старших вікових груп є суттєвою та актуальною як в Україні, так і у цілому світі.

 

кафедра догляду за хворими та вищої медсестринської освіти БДМУ

проф. Плеш І.А., викл. Григорець Д.К.

Корисно знати