Скарлатина – це гостре інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, джерелом якої є людина і проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом на шкірі.
Епідеміологічна ситуація в Україні
Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом вона реєструється частіше. Як правило, кількість хворих збільшується восени і взимку.
В цьому сезоні відмічається різкий підйом захворюваності на скарлатину серед дітей та осіб молодого віку. У Британії було зафіксовано понад 4,5 тис. випадків захворювання на скарлатину (впродовж осені 2022 року). Зростання захворюваності відбулося і в інших країнах Європи, що пов’язано із адаптацією збудника у зв’язку з тривалими глобальними обмежувальними заходами.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1-9 років. Причиною скарлатини є стрептокок групи А, який може викликати ураження нирок, ангіну, ревматизм, хронічний тонзиліт та інші. Збудники скарлатини легше поширюються при тісному контакті, наприклад між членами сімʼї, у дитячих садочках, школах, офісах. Скарлатина розвивається за умови зниження імунітету в момент передачі інфекції.
Як передається скарлатина?
Інфекція передається від хворого на скарлатину, ангіну, бешиху, хронічний тонзиліт через повітря при чханні, спілкуванні.
Скарлатина має різні варіанти розвитку, що залежать від механізму передачі інфекції. Основний шлях передавання – повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. Також, хвороба може передаватися через продукти харчування, особисті предмети, посуд або через ручки дверей. Хворі заразні з останніх двох днів інкубації, увесь період хвороби і до 21 дня після зникнення клінічних симптомів. Джерелом інфекції можуть бути не тільки хворі, а й носії стрептокока.
Носіями цієї інфекції є близько 20% здорових людей, в тому числі дітей. Багато носіїв можуть поширювати збудника захворювання тривалий час: від кількох місяців до одного року.
Збудник інфекції потрапляє на слизову оболонку, і невдовзі запускається запальний процес в носоглотці. Стрептокок виробляє скарлатинозний токсин. Він потрапляє в кров, руйнуючи еритроцити і викликаючи інтоксикацію організму. Через це у всіх органах, на шкірі та слизовій оболонці дрібні судини розширюються, що призводить до висипань. Токсин згубно впливає на зовнішній шар шкіри – епідерміс, тому шкіра сильно лущиться.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2-7 днів. У більшості випадків скарлатина починається раптово.
Перші симптоми скарлатини:
- На початку захворювання температура тіла підвищується до 38-40 °С. Супроводжується ознобом, головним болем, може бути нудота, блювання.
- В перші години хвороби виникає біль при ковтанні. Розвивається ангіна, на мигдаликах можливий біло-жовтий наліт.
- На початку хвороби на язику може бути білий наліт, але після 2-3 днів язик починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, зʼявляється малиновий язик.
- Через добу на шкірі виникає характерний висип. На рожевому фоні видно дрібні червоні цятки, які нерідко сверблять, в нижній частині живота, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок, які зливаються в природніх складках – ліктьових згинах, пахвових западинах, пахових складках. Висип виглядає як сонячний опік і нагадує наждачний папір на дотик. Зникає через 3-7 днів, залишаючи після себе рясне лущення.
- Підборіддя і шкіра над верхньою губою (носо-губний трикутник) залишаються блідими, попри загальне почервоніння обличчя.
- В перші 5 днів хвороби спостерігається збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску, шкіра стає сухою. Після 5-го дня сповільнюється пульс, знижується артеріальний тиск.
Захворювання може мати легкий, середній чи тяжкий перебіг.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний, проте трапляються і повторні випадки.
Раніше скарлатину вважали серйозною дитячою інфекцією, але лікування антибіотиками зробило її менш загрозливою. Важливо! своєчасно розпочати лікування, що є головним у профілактиці можливих ускладнень та віддалених наслідків.
Антибіотики призначаються тільки після встановлення діагнозу. Адже існує низка інших інфекційних захворювань, які супроводжуються схожою висипкою, такі як краснуха, кір, вітряна віспа тощо.
Профілактика скарлатини:
Наразі вакцини від скарлатини немає. Профілактика захворювання полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Хворим на скарлатину слід перебувати в ізоляції 10 днів, якщо перебіг захворювання легкий і без ускладнень + 12 днів їм не можна відвідувати місця великого скупчення людей: школи, офіси тощо. Тож ізоляція триває мінімум до 3 тижнів.
До загальних профілактичних заходів належать:
- Збалансоване харчування багате на вітаміни та необхідні мінерали;
- щоденне провітрювання та вологе прибирання приміщення;
- дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
- заняття спортом та загартовування;
- лікування хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).
Матеріал підготувала асистент кафедри інфекційних хвороб
та епідеміології Юлія БОЙКО.
