ВООЗ оголосила про завершення «глобальної надзвичайної ситуації» щодо COVID-19

4 травня 2023 року відбулась п’ятнадцята нарада Комітету міжнародних медико-санітарних правил щодо надзвичайної ситуації у зв’язку з пандемією коронавірусної інфекції 2019 р. (COVID-19).

Під час дорадчого засідання члени Комітету відзначили тенденцію, що спостерігається, до зниження смертності від COVID-19, зниження кількості госпіталізацій у стаціонари та відділення інтенсивної терапії, пов’язаних із COVID-19, а також високий рівень популяційного імунітету до SARS-CoV-2. За останні кілька місяців позиція Комітету зазнала змін. Члени Комітету, визнаючи невизначеність, що зберігається, пов’язану з можливою еволюцією SARS-CoV-2, висловили думку, що настав час перейти до довгострокового управління пандемією COVID-19.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреїсус погодився з рекомендаціями Комітету, що стосуються поточної пандемії COVID-19. Він зробив висновок, що COVID-19 наразі є визнаною й актуальною проблемою в галузі охорони здоров’я, яка більше не є надзвичайною ситуацією в галузі суспільної охорони здоров’я, що має міжнародне значення.

Він також зазначив, що кількість щотижнево реєстрованих випадків смерті та госпіталізацій продовжує знижуватися, але висловив занепокоєння у зв’язку зі скороченням обсягу даних епіднагляду, які надходять до ВООЗ, нерівним доступом до життєво важливих заходів надання допомоги, а також триваючим зростанням втоми населення від пандемії. Генеральний директор оголосив про опублікування Стратегічного плану забезпечення готовності та реагування у зв’язку з COVID-19 на 2023-2025 рр., який покликаний слугувати керівництвом для країн у процесі переходу до довгострокового управління COVID-19. У цьому плані викладено важливі заходи, можливість ухвалення яких країнам слід розглянути в п’яти сферах: спільний епіднагляд, захист населення, безпечне надання допомоги в необхідних масштабах, доступність засобів протидії хворобам і координація дій у надзвичайних ситуаціях.

Тимчасові рекомендації, випущені Генеральним директором ВООЗ для всіх держав-учасниць:

1. Підтримувати нарощування потенціалу на національному рівні та забезпечувати готовність до майбутніх подій з метою уникнення виникнення циклу паніки та бездіяльності. Державам-учасницям слід розглянути способи підвищення рівня готовності країн до майбутніх спалахів. Відповідно до рекомендацій ВООЗ державам-учасницям слід оновлювати плани щодо забезпечення готовності до пандемій респіраторних захворювань з урахуванням досвіду вжитих заходів на національному та субнаціональному рівнях. Державам-учасницям слід продовжувати відновлювати програми охорони здоров’я, на які негативно вплинула пандемія COVID-19.
2. Інтегрувати вакцинопрофілактику COVID-19 у календарі профілактичних щеплень на всіх етапах життя. Державам-учасницям слід і надалі розширювати охоплення вакцинацією проти COVID-19 усіх осіб, які входять до високопріоритетних груп населення, за допомогою рекомендованих ВООЗ вакцин і продовжувати активно розв’язувати питання, пов’язані з формуванням позитивного ставлення до вакцин і попиту на них у населення.
3. Зводити воєдино інформацію з різних джерел даних епіднагляду за респіраторними патогенами з метою забезпечення всебічної ситуаційної обізнаності. Державам-учасницям слід продовжувати представляти ВООЗ дані про смертність і захворюваність, а також інформацію про епіднагляд за варіантами SARS-COV-2. Дані епіднагляду повинні включати інформацію, отриману під час дозорного епіднагляду за належною репрезентативною вибіркою цільових груп населення, епіднагляду на основі сигнальних подій, епіднебезпечного обстеження побутових стічних вод, серологічного нагляду та епіднагляду за окремими популяціями тварин, які, за наявними даними, схильні до ризику зараження SARS-COV-2. Державам-учасницям слід використовувати Глобальну систему з епіднагляду за грипом та вжиття заходів у відповідь і підтримати створення під егідою ВООЗ глобальної мережі коронавірусних лабораторій (CoViNet).
4. Створювати умови для затвердження медичних контрзаходів у рамках національної нормативної бази з метою забезпечення довгострокової наявності та постачання відповідної продукції. Державам-учасницям слід зміцнювати свої регулювальні органи для сприяння реєстрації та застосуванню вакцин, діагностичних і терапевтичних засобів на довгостроковій основі.
5. Продовжувати взаємодію зі спільнотами та їхніми лідерами для створення ефективних, стійких та інклюзивних програм з інформування про ризики та взаємодії з населенням і боротьби з інфодемією. Державам-учасницям слід адаптувати стратегії і заходи для протидії інфодемії до місцевих умов.
6. Продовжувати скасовувати на основі оцінки ризику медико-санітарні заходи у зв’язку з COVID-19 щодо міжнародного пасажирського сполучення і не вимагати будь-яких доказів вакцинації проти COVID-19 як попередньої умови для здійснення міжнародних поїздок.
7. Продовжувати підтримувати проведення наукових досліджень з удосконалення вакцин, які сприяють зниженню інтенсивності поширення вірусу та мають перспективи широкого застосування; зрозуміти повний спектр, зустрічальність і вплив довгострокових наслідків перенесеної коронавірусної інфекції та еволюцію SARS-COV-2 у популяціях з ослабленим імунітетом; і розробити відповідні протоколи надання комплексної допомоги.

Матеріал підготував доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Соколенко М.О.