Всесвітній день боротьби з малярією відзначають щороку 25 квітня.
Рішення прийнято у 2007 році на сесії ВООЗ. У структурі інфекційних захворювань малярія посідає четверте місце у світі. ВООЗ проголосила боротьбу з малярією своїм пріоритетним завданням. Високий ризик малярії існує в країнах Центральної Азії, Чорноморських і Середземноморських держав, що входять до Європейського регіону ВООЗ.
Збудники хвороби – не віруси, не бактерії і навіть не черви, а особливі найпростіші – плазмодії. Їх відомо близько двохсот видів, і щонайменше десять паразитують в організмі людини. Плазмодії інших видів заражають мавп, гризунів, птахів і плазунів. Всі знають, що переносником плазмодія є малярійні комарі.
Активність комарів припадає на літньо-осінні місяці зі стійкою середньодобовою температурою понад 16 ˚С, у тропічній зоні – майже круглорічно.
Завезення малярії в Україну відбувається щорічно і знаходиться на рівні 0,07-0,17 на 100 тис. населення. Групами ризику щодо завозу малярії є пілоти, моряки, військовослужбовці, трудові мігранти, біженці, нелегали, туристи, які повертаються в Україну з країн, ендемічних щодо малярії.
Для малярії характерні лихоманка, анемія, збільшення селезінки та печінки, рецидиви хвороби.
Імунна відповідь проти плазмодія розвивається вкрай повільно, сам паразит в силу особливостей життєвого циклу буває недосяжний для імунних білків і ліків, а якщо врахувати невтішну статистику (на початок XXI століття захворюваність становила 350-500 мільйонів випадків на рік, з них 1,3 -3 мільйона закінчувалися смертю), то стає ясно, чому хвороба ця досі представляє серйозну проблему.
Досліжнення науковців Імперського коледжа Лондона виявили, що паразит здатен змінювати біофізичні властивості еритроцитарної мембрани, роблячи її більш податливою до проникнення. До цього відкриття вважалось, що для проникнення в клітини у плазмодія є спеціальний молекулярний апарат на основі актину і міозину. Досліджено, що плазмодій прикріплюється до певних рецепторів, схожих до тих, які використовує імунна система для управління своїми клітинами (результати опубліковані у журналі PNAS)
На сучасному етапі профілактики малярії важливе місце посідає своєчасне виявлення і знераження джерел малярії. Заходи щодо виявлення малярії проводять серед осіб, які прибули в Україну з країн Африки, Азії, серед хворих з гарячкою нез’ясованої етіології та осіб з характерними клінічними ознаками (збільшення печінки, селезінки, анемія тощо).
Виявленим хворим та паразитоносіям призначають специфічне лікування. З метою розриву механізму передачі при малярії в епідемічний сезон проводять заходи щодо боротьби з малярійними комарами за допомогою інсектицидів та біологічних методів у місцях масового їх розмноження та нападу на людей.
У нашій країні виділяють такі заходи: лікувально-профілактичні, протикомарині, підготовка кадрів з малярії та санітарно-просвітницька робота серед населення. Для здійснення епідеміологічного нагляду застосовують епідеміологічні, паразитологічні, серологічні, картографічні та статистичні методи дослідження. Одним із основних заходів епіднагляду є виявлення джерел збудника інфекції та лікування хворих.
Базельський університет (Швейцарія) і Шведський інститут тропіків і громадського здоров’я пропонують новий метод боротьби з хворобою. Ідея полягає в тому, щоб за допомогою полімерних наночастинок блокувати рецептори паразита, які відповідають за взаємодію з клітинами крові. Механізм такий: до частинок, кріпляться молекули, що імітують мішень на мембрані еритроцита з якою взаємодіє плазмодій. Врезультаті проникнення неможливе і паразит залишається видимим для імунної системи. Також виявилось, що наночастинки підвищують дію протималярійних препаратів.
До низки важливих заходів належить хіміопрофілактика: персональна, суспільна та міжсезонна. Також вагома роль відводиться протикомариним заходам, які полягають у постійному спостереженні за малярійними комарами, визначенні їх чисельності впродовж епідемічного сезону, зараженості плазмодіями та активності нападу на людину.
Інформацію підготували: завідувач кафедри медичної біології та генетики Роман Булик та асистент кафедри Катерина Власова
