Над розробленням нових методів раннього розпізнавання захворювань сучасні вчені працюють у межах таких суміжних і порівняно молодих наук, як молекулярна біологія та генетика.
Молекулярна біологія – це важлива і перспективна наука. Її результати, здобуті знання мають величезне значення для розвитку біомедицини, тобто поєднання теоретичних знань з клінічною медициною. Перед молекулярною біологію поряд з теоретичними проблемами стоять важливі практичні завдання, у т. ч. з’ясування молекулярних основ пухлинного росту, пошук шляхів подолання спадкових хвороб. Особливої уваги заслуговує генна інженерія.
В сучасній медицині вже чітко прослідковується тенденція до персоналізованої терапії. Що стосується генетики, то вона вже дає змогу за короткий час здійснити сиквенс (дешифрування) геному людини й отримати персональну карту, яка містить інформацію про пошкодження ДНК (якщо такі виявлено) або брак її складових та потенційну схильність особи до певних хвороб.
Для редагування ДНК будь-якого організму – рослини, тварини, бактерії або навіть людини, існує кілька методів. Один з новітніх – CRISPR – являє собою «молекулярні ножиці», які можуть додати, видалити або змінити ген з високою точністю. CRISPR потужний інструмент для редагування генів, він революціонізує швидкість і масштаби, з якими вчені можуть змінювати ДНК організмів, включаючи клітини людини.
Зараз в Ізраїлі розробляють ліки, спрямовані на боротьбу з хворобою Альцгеймера, за допомогою «молекулярних ножиць». Їх поки що використовують лише на тваринах, але вже показано, що можна створити молекули, які видаляють альфа-амілоїдні бляшки, що є фактором розвитку хвороби Альцгеймера. Також, широко проводяться сучасні досягнення в галузі біоелектроніки та біосенсорики.
Група вчених з університету Монреаля знайшла молекулу, здатну “ламати” захисну систему вірусу імунодефіциту людини, роблячи його більш уразливим до впливу антитіл. Це дозволяє антитілам людини атакувати інфекційний агент. Антиретровірусні препарати, які зазвичай використовуються для лікування ВІЛ-позитивних пацієнтів, уповільнюють реплікацію вірусу, але не запобігають створенню “резервуарів” – областей скупчення неактивних інфекційних агентів всередині клітин. Вчені створили молекулу, здатну зламати захист ВІЛ, що дозволить усувати вірусні резервуари в клітинах пацієнта. Також молекула може бути використана в якості одного з компонентів вакцини проти ВІЛ.
Отже, сучасна медицина неможлива без розвитку молекулярної біології, клітинної біології, генетики та без їх тісної взаємодії.
Матеріал підготували: доцент кафедри медичної біології та генетики Хоменко В.Г.
