За вікном світить яскраве весняне сонце,
якого ми всі і так довго чекали. Радіти б змінам у природі, адже зовсім скоро настануть по справжньому теплі дні… Але чому ми так швидко втомлюємося, без причини роздратовані, а постійна застуда все ніяк не проходить? Причина банальна – організму не вистачає вітамінів. Ви відчуваєте постійну втому, Вам постійно хочеться спати, а настрій на нулі. Все це – яскраві ознаки весняного авітамінозу. Як захворювання, авітаміноз виникає через повну відсутність того чи іншого вітаміну в харчовому раціоні. Але це буває вкрай рідко, тільки в якихось екстремальних ситуаціях. Тому частіше говорять про гіповітаміноз – недостатність вітамінів. Далі під поняттям «авітаміноз» буде розумітися саме недостатність вітамінів (гіповітаміноз).
Вітаміни – це низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної хімічної структури, які необхідні для нормальної життєдіяльності живих організмів.
Синтезуються вітаміни переважно рослинами та частково мікроорганізмами. В окремих випадках утворюються з так званих провітамінів (наприклад, вітамін А – з каротиноїдів, деякі стерини, під впливом УФ-проміння перетворюються на вітаміни групи D).
Організм людини не синтезує вітаміни або синтезує в недостатній кількості. У наш час відомо близько 30 вітамінів, з них приблизно 20 надходять до організму людини з рослинною та тваринною їжею. Вітаміни мають високу біологічну активність і потрібні організму в дуже малих дозах — від декількох мікрограмів до десятків міліграмів на добу. Якщо вітамінів не вистачає погіршується здоров’я, знижуються захисні сили організму. Ситуація ускладнюється ще й тим, що вітамінами не можна накопичити про запас, їх необхідно споживати регулярно. Наприклад, водорозчинні вітаміни виводяться з організму протягом кількох годин. Жиророзчинні вітаміни А, Е і D затримуються в організмі трохи довше, але їх потрібно регулярно поповнювати.
Наше щоденне меню у весняний час має бути різноманітним: овочі, фрукти, зелень, крупи, продукти тваринного походження. Різноманітність необхідна ще й тому, що не існує універсального продукту, в якому б містилися всі потрібні нам вітаміни.
До чого ж може призвести авітаміноз? Наслідки можуть бути різними, залежно від нестачі певного вітаміну. При нестачі вітамінів:
– Порушуються обмінні процеси, може прискоритися старіння організму і збільшитися частота різних захворювань;
– Порушується серцева діяльність, може виникнути тахікардія;
– Порушується моторна та секреторна функція ШКТ;
– Відбуваються дегенеративні процеси в периферичних нервах;
– Порушується діяльність ЦНС;
– Порушується водний обмін.
Перші ознаки весняного авітамінозу з’являються ще взимку. До них відносять:
– Слабкість;
– Сонливість;
– Дратівливість;
– Різні нездужання;
– Знижений імунітет;
– Швидку втомлюваність;
– Зниження тонусу;
– Погіршення стану шкіри;
– Погана концентрація уваги, неуважність;
– Загальний занепад сил.
Найчастіше в організмі людини спостерігається недостатність вітамінів А, D і С.
Вітамін А (ретинол, антиксерофтальмічний). Головним джерелом його добування є риб’ячий жир. У рослинах ретинол не зустрічається, але багато з них (морква, петрушка, зелена цибуля, щавель, червоний перець, чорна смородина, шипшина, агрус, томати, абрикоси та ін.) містять каротини – провітаміни ретинолу.
У готовому вигляді вітамін А надходить до організму людини тільки при окислюванні тваринних жирів. Нестача вітаміну А супроводжується сухістю та блідістю шкірних покривів, ламкістю нігтів, волосся, дегенеративними змінами слизових оболонок, підвищеною втомлюваністю, ураженням органів зору. Добова потреба – 1-2,7 мг.
Вітамін D (антирахітичний) – збірне поняття, що об’єднує декілька речовин (вітаміни D1, D2, D3, D4) з близькими хімічними та біологічними властивостями. Попередниками вітамінів групи D є фітостероли. З рослинною їжею вони потрапляють до тваринних організмів, перетворюються на холестероли, з яких потім формуються ті чи інші вітаміни. В організмі вітамін D утворюється з провітаміну (ергостерину) в шкірі під дією сонячних променів, а також надходить з тваринними продуктами: печінкою риб, ікрою, яйцями, молочними жирами.
Біохімічна роль вітаміну D пов’язана з регуляцією кальцієвого й фосфорного обміну. Нестача його в організмі призводить до рахіту (у дитячому віці) й остеомієліту (у дорослих). Добова потреба – 400 МО (1 Міжнародна одиниця відповідає 0,025 мкг ерго- або холекальциферолу).
Аскорбінова кислота (вітамін С, антискорбутний) бере участь в окислювально-відновних реакціях, процесах вуглецевого обміну, згортанні крові, регенерації тканин, утворенні стероїдних гормонів та нормалізації проникності капілярів, а також покращує апетит, підвищує життєві сили організму.
Аскорбінова кислота не синтезується та не може накопичуватися в організмі. Цим пояснюється швидке настання первинного та вторинного гіповітамінозів і розвитку скорбуту. При гіповітамінозі спостерігаються швидка втомлюваність, порушення серцевої діяльності, схильність до кровотеч, зменшується протидія інфекціям.
Вітамін С – синергіст гормону кортину, гонадотропних гормонів, тіаміну, вітамінів групи Р і антагоніст тироксину (гормону щитовидної залози).
Аскорбінову кислоту синтезують всі рослини, що містять хлорофіл. На неї багаті плоди шипшини, горобини, смородини, стиглі волоські горіхи, соковиті фрукти, ягоди, овочі (картопля, капуста), хвоя та ін. Під час приготування їжі, сушіння, консервування плодів та овочів вітамін С може руйнуватися внаслідок окислення слідами заліза та міді, особливо окислювальними ферментами, тому овочі краще варити, опускаючи їх у киплячу воду, або на пару. Добова потреба – 70-100 мг.
У весняний період для лікування та профілактики авітамінозу використовують наступні лікарські рослини:
Первоцвіт весняний — Primula veris
Первоцвіт весняний називають «вітамінним чемпіоном», оскільки листки його містять багато аскорбінової кислоти. У молодих листках виявлено близько 600 мг/100 г аскорбінової кислоти, що дорівнює майже 6% сухої речовини рослини. Окрім того, листя містить ще каротин (до 3 мг%), макро- і мікроелементи.
Свіжі листки використовують як високовітамінний засіб. Їх зривають, миють і вживають з олією чи сметаною. Кілька листків (2-3) задовольняють добову потребу організму дорослої людини в аскорбіновій кислоті та каротині.
Кропива дводомна — Urtica dioica
Листя містить вітамін К1 (0,2 мг/100 г), вітаміни С (близько 0,6 мг/100 г), В2, В3; каротиноїди (β-каротин, ксантофіл, ксантофілепоксид, віолаксантин — усього 50 мг/100 г), хлорофіл (5 %), дубильні речовини (2%), органічні кислоти, глікозид уртицин, камеді, мікро- і макроелементи (кремній, залізо, мідь, марганець та ін.), фітонциди.
Кропива дводомна виявляє кровоспинні, сечогінні та загальнозміцнюючі властивості, слабку жовчогінну дію. Крім того, препарати з кропиви дводомної збільшують кількість гемоглобіну та еритроцитів і нормалізують склад крові, зменшують кількість цукру в крові, виявляють протизапальну дію, підвищують регенерацію слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, виявляють судинозвужувальний вплив, сприяють нормалізації порушеного менструального циклу.
Молоді листки використовують в їжу як вітамінний засіб. Відваром листків кропиви миють голову для зміцнення волосся.
Кульбаба лікарська — Taraxacum officinale
Використовують свіже листя кульбаби для приготування салатів (придатне лише молоде листя, зібране до початку цвітіння). Листя містить аскорбінову кислоту (50-70 мг/100 г), каротин (6-8 мг/100 г), α-токоферол, солі кальцію, фосфору. Знайдено також нікотинову кислоту, залізо, марганець, флавоноїдні глікозиди.
Салати вживають при С-авітамінозі, недокрів’ї, загальній слабості, як сечогінний, відхаркувальний, жовчогінний та «кровоочисний» засіб.
Петрушка городня – Petroselinum sativum
У листі петрушки виявлено аскорбінову кислоту (понад 300 мг/100 г), провітамін А (понад 20 мг/100 г), солі кальцію, фосфору, заліза.
Листки використовують як високовітамінну приправу до страв, що поліпшує травлення, особливо при зниженій секреції шлунка (анацидному та гіпоацидному гастриті).
Кріп запашний – Anethum graveolens
Листя багате на вітаміни: до 240 мг% вітаміну С, до 12,8 мг% каротину, вітаміни В1, В2; кислоти: хлорогенову – 2,25%, нікотинову, фолієву; пектинові речовини; кумарини; флавоноїди: рутин, кверцетин, ізорамнетин, кемпферол.
Свіже листя використовують як ароматичну приправу до страв, рекомендують вживати при гіпохромній анемії.
Цибуля городня – Allium cepa
Листя («перо») містить ефірну олію, цукри, вітаміни С (20 мг%), В2 (50 мг%), провітамін А (4 мг%), лимонну, яблучну та інші кислоти.
Листя використовують як приправу до страв при гіпо- та авітамінозах і у всіх інших випадках, коли потрібно додаткове введення вітаміну С.
Часник городній – Allium sativum
Зелене листя часнику містить до 100 мг% вітаміну С, вітаміни Е та РР. Листя використовують як приправу до страв.
Салат посівний – Lactuca sativa
В листі є білкові речовини (до 0,2%), цукри (0,1-2,3 %), до 0,1-0,2 % органічних кислот (яблучна, лимонна, щавлева, бурштинова та інші), β-каротин (1,75 мг%), вітамін Е (0,66 мг%), вітамін В6 (0,18 мг%), аскорбінова (15 г%), нікотинова (0,65 мг%), пантотенова (0,1 мг%) і фолієва кислоти, біотин, рибофлавін, тіамін, гіркота лактуцин, солі заліза (600 мкг/100 г), калію, кальцію, магнію, йоду, кобальту, міді і цинку.
Вживають насамперед як полівітамінну ранньовесняну рослину. У вигляді салату корисний при ожирінні, особливо, коли воно супроводжується діабетом, при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, нормо- та гіпохромних анеміях та при туберкульозі, вагітним жінкам.
Цибуля ведмежа (черемша) – Allium ursinum
Молоді листки містять 750 мг% вітаміну С, вітаміни А, РР, В1, В2, В3, В9 (фолієва кислота), ефірні олії, мінерали (кальцій, калій, сірка, фтор), мікроелементи (бор, йод, марганець, залізо, мідь, селен, фтор, цинк) і вживаються в їжу навесні як овоч чи приправа до різних страв, або як салат.
За вмістом аскорбінової кислоти, черемша перевершує велику кількість цитрусових культур (апельсини – 65 мг%, лимони – 90 мг%, мандарини – до 40 мг%) декілька стебел цієї корисної зелені з лишком покривають добову потребу організму в аскорбінці.
Завдяки високому вмісту вітамінів і багатому мінеральному складу черемшу використовують як профілактичний і лікарський засіб при авітамінозах.
Проте, слід пам’ятати, що цибуля ведмежа зникаюча рослина, поширення якої інтенсивно скорочується. Занесена до Червоної книги України.
Основними профілактичними заходами, спрямованими на попередження розвитку вітамінної недостатності є повноцінне харчування, прогулянки на свіжому повітрі в сонячну погоду, лікування дисбактеріозу та інших хронічних захворювань органів травлення. Якщо виконувати ці нехитрі правила, можна назавжди забути про авітаміноз, симптоми, ознаки та лікування даної патології.
Матеріал підготувала: кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії Сахацька Інна
