Ми часто помічаємо, що слова «мова» і «мовлення», використовуються як взаємозамінні, тотожні поняття. Однак, насправді вони мають різне значення, хоча й тісно пов’язані між собою.
Мова означає цілу систему слів і символів – написаних, вимовлених або виражених жестами та мовою тіла, що застосовуються для доведення інформації в процесі комунікації. Іншими словами, мова – це словник і граматика, які використовуються її носієм в міру індивідуальних можливостей.
Мова складається з соціально прийнятих правил, які мають на увазі:
- семантику, або значення (наприклад, «прямий» може означати «без вигинів», «розташований під кутом 90˚», або «відвертий, щирий»);
- словотворення (товариш, товариський, товаришувати);
- граматику («сонце сідало за обрій», а не «обрій сідало сонце за»);
- соціальний контекст (наприклад, «Будь ласка, відчиніть вікно» проти «Агов, вікно відчини!»).
Мовлення стосується фактичного звучання розмовної мови. Це усна форма спілкування. Мовлення здійснюється за допомогою м’язів язика, губ, щелепи та голосових зв’язок дуже точно і скоординовано, при цьому продукуються впізнавані звуки, з яких і складається мова. Для продукції мовлення мають значення:
- артикуляція – це те, як утворюються звуки мови;
- фонація – використання голосових зв’язок і дихання для створення звуку;
- плавність і просодія – ритм, інтонація, наголос, часові і тональні характеристики.
Є декілька ділянок мозку, які відіграють вирішальну роль у формуванні мовних функцій. Зона Брока, розташована в корі лобної долі лівої півкулі (у 97% правшів), пов’язана з продукуванням мови. У 19% шульг мовні зони виявляються в правій півкулі, а в 68% – як у лівій, так і в правій півкулях. Наша здатність формулювати ідеї, а також точно використовувати слова в усній та письмовій мові забезпечується саме цією зоною.
Зона Верніке є надзвичайно важливою ділянкою в задніх верхніх відділах скроневої частки домінантної півкулі. Вона бере участь у розумінні зверненої мови, асоціюється з процесами обробки усної та письмової мови.
Кутова звивина дозволяє поєднати кілька типів мовної інформації: слухову, зорову, сенсорну. Вона знаходиться у безпосередній близькості від інших важливих областей мозку, таких як тім’яна частка, яка обробляє тактильні відчуття, потилична частка, яка бере участь у візуальному аналізі, і скронева частка, яка обробляє звуки. Кутова звивина дозволяє нам асоціювати сприйняте слово з різними образами, відчуттями та ідеями.
Різниця між розладами мовлення і мови є істотною. Мовленнєві порушення означають невірне передавання певних звуків. Прикладами можуть бути вимовляння звуку [с] замість [ш] у дітей старше 5-річного віку, зміна темпу, ритму мовлення, неправильна вимова складних за артикуляцією слів (дизартрія), зміна висоти, тембру, сили голосу (дисфонія). Ті чи інші проблеми з мовленням виникають при ушкодженні різних відділів нервової системи (великих півкуль, мозочка, стовбура мозку, черепно-мозкових нервів), які відповідають за роботу артикуляційного апарату.
Набуте порушення або втрата мови називається афазією. Деякі пацієнти з афазією відчувають проблеми з використанням слів і речень, висловленням власних думок, ідей і почуттів. Такий стан виникає при пошкодженні зони Брока та називається експресивною афазією (афазією Брока). При цьому може змінюватися формулювання слів, виникають складнощі з повторенням, письмовою діяльністю, мовлення стає «збідненим», складається з іменників, дієслів та деяких прикметників, набуває телеграфічного характеру.
При пошкодженні зони Верніке виникає порушення розуміння мови (рецептивна афазія). Іншими словами, інформація прослуховується через неушкоджену слухову кору в передній скроневій частці, однак не може бути достатньо «перекладена». На відміну від афазії Брока, людина з афазією Верніке багатослівна, вільно розмовляє, будує речення, активно жестикулює, однак мова позбавлена будь-якого сенсу. Можуть також з’являтися неологізми, тобто безглузді, видумані слова.
Семантична афазія виникає при ураженні кутової звивини домінантної півкулі, коли втрачається розуміння змісту фраз і речень. До прикладу, фрази «Земля обертається навколо Сонця» і «Сонце обертається навколо Землі» будуть мати для пацієнта однаковий зміст, оскільки складаються з одних і тих самих слів. В разі виникнення амнестичної афазії, може скластися враження, що людина забуває назви предметів, знаючи при цьому їхнє призначення. Так, показуючи пацієнту ручку, на питання «що це?» отримаємо відповідь «те, чим пишуть».
Розлади мови та мовлення можуть розвиватися при багатьох захворюваннях нервової системи, у тому числі при травмах, інсульті, пухлинах, інфекційних, дегенеративних захворюваннях, деменції та ін. Можливість відновлення цих надважливих функцій залежить від причини, локалізації, розмірів та ступеня ураження нервових структур. Часто потрібна тривала й кропітка робота пацієнта з логопедом, щоби принаймні частково відновити порушене мовлення. Це можливо при непрогресуючих захворюваннях (наслідки черепно-мозкової травми, гострого інсульту). Запорукою відновлення стає нейропластичність, тобто здатність мозку до фізіологічних змін під впливом чинників зовнішнього середовища, а також утворення нових нейронних зв’язків і зміни властивостей нервових клітин.
Підготувала доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та
медичної психології ім. С.М. Савенка, к. мед. н. Філіпець Олена Олексіївна.
